Апеляційний суд Запорізької області
Справа № 22-6963/ 2006 р. Головуючий у 1 інстанції: Нікандрова C.O.
Суддя-доповідач: Осоцький І.І.
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 листопада 2006 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Приймака В.М.
Суддів: Осоцького І.І.
Бондаря В.О.
При секретарі: Петровій О.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Ваеилівської районної адміністрації на постанову Василівськрго районного суду Запорізької області від "08" серпня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Ваеилівської районної адміністрації про стягнення недоплаченої одноразової грошової допомоги учаснику бойових дій
ВСТАНОВИЛА:
У липня 2006 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом Управління праці та соціального захисту населення Ваеилівської районної адміністрації про стягнення недоплаченої одноразової грошової допомоги учаснику бойових дій.
В позові зазначав, що він є учасником війни. Згідно ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щорічно до 5 травня, як учаснику бойових дій він має право на отримання разової грошової допомоги у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком. Такі виплати проводилися не в повному обсязі. Сума недоплаченої допомоги складає за 2004 рік, 2005 рік, 2006 рік складає 1898 грн. 75 коп., яку він просить стягнути з відповідача на його користь.
Постановою Василівського районного суду Запорізької області від 08 серпня 2006 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Ваеилівської райадміністрації на користь ОСОБА_1 1898 грн. 75 коп. заборгованість по разовій грошовій допомозі, як учаснику бойових дій за 2004-2006 роки.
В апеляційній скарзі Управління праці та соціального захисту населення
Василівської районної адміністрації посилаючись на порушення судом норм матеріального
процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи,
просить постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, не передаючи
справи на новий розгляд.
Вислухавши доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджено посвідченням НОМЕР_1 (а.с. 4).
Згідно ст. 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасники бойових дій мають право на щорічну одноразову допомогу до 5 травня в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до ч. З ст. 2 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» нормативні акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які обмежують права і пільги ветеранів війни, а також осіб прирівняних до них, передбачені цим Законом, с недійсними.
Суд правильно застосував положення ч. З ст. 2 Закону при вирішенні позову і обгрунтовано визнав, що відсутність коштів на виплату грошової допомоги не позбавляє учасника бойових дій права на таку допомогу.
Слід зазначити, що Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" не передбачено обмеження таких виплат наявністю певних коштів чи фінансування.
Право на отримання позивачем грошової допомоги в заявленому розмірі не оспорюється відповідачем.
Разом з тим, суд першої інстанції безпідставно не прийняв до уваги заперечення відповідача в тій частині, що позивачем безпричинно пропущений річний строк на звернення до суду за захистом свого порушеного права.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом у липні 2006 року, а в позовних вимогах ставив питання про стягнення на свою користь грошової допомоги за період 2004-2006 p.p. Проте зазначений період не вкладається в межі річного терміну, передбаченого КАС України для звернення до суду з приводу порушеного права.
Хоча спірні правовідносини між сторонам виникли до набрання чинності КАС України. Однак у випадку не набрання чинності КАС України позивач був би змушений звертатись до суду в порядку Глави 31-А ЦПК України в редакції 1963 року, якою передбачений взагалі двомісячний строк на звернення до суду за захистом свого права. Отже КАС України не обмежив, а навпаки поширив право громадян щодо строків на звернення до суду за захистом свого права. В зв'язку з чим судова колегія приходить до висновку про стягнення на користь позивача недоплаченої суми лише за 2006 рік.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 198, 201, 205, 206 КАС України, колегія суддів,
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Василівської районної адміністрації задовольнити частково.
Постанову Василівського районного суду Запорізької області від 08 серпня 2006 року по даній справі ЗМІНИТИ.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Новомиколаївської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 1795 грн. за 2006 рік.
Постанова може бути оскаржена протягом одного місяця після набрання законної сили судового рішення суду апеляційної інстанції шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.