Справа № 22ц-159/2007 р. Головуючий у першій інстанції - Карапута Л.В.

Категорія - цивільна                                 Доповідач - Острянський B.I.

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2007 року    Апеляційний суд Чернігівської області у складі:

головуючого - Хромець Н.С. суддів - Острянського В.І., Смаглюк Р.І. при секретарі - Мехед Т.О.

за участі - представника КП ЖКГ „ЖЕК-10" - Масловської В.Б. та позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою Комунального підприємства житлово-комунального господарства „ЖЕК-10" на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 15 листопада 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства житлово-комунального господарства „ЖЕК-10" про стягнення компенсації за несвоєчасну виплату заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

26 вересня 2006 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до відповідача посилаючись на те, що наказом НОМЕР_1 він був звільнений з посади юрисконсульта КП „ЖЕК-10" з 01 вересня 2006 року. Відповідач при звільненні його з роботи не виплатив йому компенсацію за несвоєчасну виплату заробітної плати в сумі 2 грн. 69 коп. і середній заробіток за час затримки розрахунку. Тому, просив стягнути з КП „ЖЕК-10" 2 грн. 69 коп. компенсації втрати частини грошових доходів в зв'язку з порушенням термінів їх виплати, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні та 300 грн. завданої моральної шкоди.

В жовтні та листопаді 2006 року позивач ОСОБА_1, подав до суду заяви про уточнення позовних вимог, в яких остаточно просив стягнути, з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 01.09.2006 року по 27.09.2006 року в сумі 680 грн. 39 коп., 300 грн.   у   відшкодування моральної шкоди,   500 грн.   витрат на правову допомогу, а судові витрати покласти на відповідача, посилаючись на те, що 27 вересня 2006 року він отримав від відповідача поштовим переказом компенсацію за несвоєчасну виплату заробітної плати в сумі 2 грн. 69 коп.

Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 15 листопада 2006 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з КП ЖКГ „ЖЕК-10" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку в розмірі 680 грн. 39 коп. та моральну шкоду в розмірі 70 грн. Також з КП ЖКГ „ЖЕК-10" стягнуто 51 грн. державного мита на користь держави та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільних справ,

В апеляційній скарзі відповідач КП ЖКГ „ЖЕК-10" просить скасувати рішення місцевого суду через неповне з'ясування обставин справи, та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні вимог ОСОБА_1 Посилається, що вини КП ЖКГ „ЖЕК-10" в несвоєчасному отриманні грошової компенсації в розмірі 2 грн. 69 коп. нема, що підтверджується матеріалами справи, а тому відсутні підстави для стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки розрахунку. Апелянт вказує, що всі дії відповідача були направлені на досудове врегулювання спору, тому вимоги позивача про завдання йому моральної шкоди є безпідставними та нічим непідтвердженими.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга КП ЖКГ „ЖЕК-10" підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 01 лютого 2000 року працював у відповідача на посаді юрисконсульта і наказом НОМЕР_1 був звільнений з посади за ст. 36 п.6 КЗпП України з 01 вересня 2006 року, проте відповідачем при звільненні не було виплачено йому компенсацію за несвоєчасне отримання заробітної плати в травні та червні 2006 року і середній заробіток за час затримки розрахунку.

Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, суд першої інстанції виходив з того, що належні при звільненні суми позивач з вини відповідача отримав лише 27 вересня 2006 року, тому на його користь підлягає стягненню середній заробіток за весь час затримки розрахунку з 01.09.2006 року по 27.09.23006 року.

Проте, з таки висновком не може погодитись апеляційний суд, оскільки він суперечить вимогам закону та матеріалам справи.

Відповідно до правил ст. 117 КЗпП України та Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року №13 „Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, суд стягує на користь працівника середній заробіток за весь час затримки розрахунку, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини.

2

З матеріалів справи вбачається, що позивачем в день звільнення 01 вересня 2006 року була подана заява про невиплату йому компенсації за несвоєчасну виплату заробітної плати за травень, червень 2006 року (а.с. 4). Зазначена заява від 01.09.2006 року була розглянута КП ЖКГ „ЖЕК-10" і заявнику була надана відповідь НОМЕР_2 (а.с. 14), в якій була зазначена пропозиція прийти до бухгалтерії підприємства для отримання належної компенсації в сумі 2 грн. 69 коп. за несвоєчасне отримання грошових коштів, і даний лист відповідача був отриманий ОСОБА_1 11 вересня 2006 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 17).

Проте, до бухгалтерії КП ЖКГ „ЖЕК-10" за отриманням коштів позивач ОСОБА_1 в період з 11 вересня 2006 року по 13 вересня 2006 року не звернувся, і відповідачем зазначені кошти в сумі 2 грн. 69 коп. були переведені поштовим переказом на адресу позивача 14 вересня 2006 року, що підтверджується копіями прибуткового касового ордеру, видаткового касового ордеру та чеком про здійснення поштового переказу від 14.09.2006 року. Кошти в сумі 2 грн. 69 коп. були отримані позивачем лише 27 вересня 2006 року.

Суд вважає, що розмір відшкодування визначений відповідно до ст. 117 КЗпП України в даному випадку не відповідає загальним засадам трудового законодавства, оскільки не є співмірним з розміром заборгованої виплати та з часом затримки такої виплати.

Тому, суд приходить до висновку про безпідставність заявлених вимог. Враховуючи наведене, також відсутні підстави для стягнення моральної шкоди.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції не можна визнати законним і обгрунтованим, воно підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1.

Керуючись ст.ст. 303, 307, ч.1 п.п. 1, 4 ст. 309, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, ст. 117 КЗпП України, апеляційний суд, -

вирішив:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства житлово-комунального господарства „ЖЕК-10" - задовольнити.

Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 15 листопада 2006 року - скасувати.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Комунального підприємства житлово-комунального господарства „ЖЕК-10" про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, відшкодування моральної шкоди та судових витрат - відмовити.

Рішення набирає чинності з моменту його проголошення і може бути оскаржено до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання законної сили.

Головуючий:                                                                              Судді:

3