АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22- 6536                         Головуючий у 1-й інстанції: Курдюков В.М.

2006р.                                                  Суддя-доповідач: Спас О.В.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2006 р.                                                     м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого                  Савченко О.В.

суддів:                             Бондаря М.С.

Спас О.В.

при секретарі                Череватій О.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою

Запорізького обласного військового комісаріату

на постанову Токмацького районного суду Запорізької області від 04 вересня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Запорізького обласного військового комісаріату про визнання незаконними дій щодо не призначення пенсії у встановлений Законом термін та зобов'язання призначити пенсію,-

ВСТАПОВИЛА   :

10 липня 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Запорізького обласного військового комісаріату про визнання незаконними дій щодо не призначення пенсії у встановлений Законом термін та зобов'язання призначити пенсію.

'У позові зазначав, що був звільнений з військової служби 28 березня 2001 року маючи загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба.

45 років йому виповнювалося 18 березня 2006 року у зв'язку з чим він, 03 березня 2006 року звернувся до Токмацького об'єднаного військового комісаріату з заявою про призначення пенсії військовослужбовця за вислугою років. Його заява була перенадіслана до відділу фінансового та соціального забезпечення Запорізького обласного військового комісаріату.

15 червня 2006 року позивача повідомили, що він не має права на пенсію, оскільки 29 квітня 2006 року набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення військовослужбовців" відповідно до якого право на пенсію за вислугу років з врахуванням трудового стажу мають військовослужбовці, у разі досягнення ними надень звільнення зі служби 45-річного віку, за наявності в них страхового стажу 25 років і більше, з яких не менше 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба, а позивач звільнений у віці 40 років.

Посилаючись на те, що відповідач порушує його право на пенсійне забезпечення ОСОБА_1 просив суд визнати рішення Запорізького обласного військового комісаріату про відмову у призначенні пенсії неправомірним і зобов'язати останнього призначити йому пенсію за вислугою років.

Постановою Токмацького районного суду Запорізької області від 04 вересня 2006 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано незаконними дії Запорізького обласного військового комісаріату щодо не призначення пенсії ОСОБА_1 у встановлений законом строк.

Зобов'язано Запорізький обласний військовий комісаріат призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до пункту "б" ст.12 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" за станом на 18 березня 2006 року.

В апеляційній скарзі на постанову суду Запорізький обласний військовий комісаріат, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального і процесуального права, просить її скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, пояснення осіб, що беруть участь у справі, переглянувши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга має бути залишена без задоволення, а постанова суду - без змін.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Відповідно ст. 200 КАС України підставами для цього с визнання судом апеляційної інстанції того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

В редакції, яка діяла до 29 квітня 2006 року, ст. 12 и. „б" Закону України „Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" (далі - Закон № 2262-12) встановлювала, що особи офіцерського складу, прапорщики та мічмани...звільнені за служби незалежно від підстав та часу звільнення і досягли 45-річного віку і мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ мають право на пенсію за цим Законом.

З матеріалів справи вбачається, що заявник народився 18 березня 1961 року. Загальна тривалість військової служби позивача складає 18 років 3 місяці 24 дні. Загальний трудовий стаж на час досягнення'45-річного віку складає 27 років 4 місяці 18 дні. Цих обставин не заперечує відповідач (а.с.8).

З заявою до Токмацького районного військового комісаріату позивач звернувся 02 березня 2006 року (а.с.5).

Відповідь про відмову у призначення пенсії він отримав 15 червня 2006 року (а.с. 10,11).

Доводи апеляційної скарги полягають в тому, що з 29 квітня 2006 року діє інша норма матеріального прав, а саме, Закон України від 04 квітня 2006 року „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" н. „6" ст. 12 якого передбачає» що пенсія за вислугу років призначається особам, які досягли надень звільнення зі служби 45-річного віку.

З такими доводами погодитися не можна, оскільки це суперечить нормам матеріального права, які діяли до 29 квітня 2006 року і згідно яких позивач мав право на пенсійне забезпечення за вищевказаним Законом.

Такий же висновок міститься у п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 квітня 2005 року № 4 „Про окремі питання застосування судами України   законодавства     про  пенсійне  забезпечення  військовослужбовців  (крім військовослужбовців строкової служби), осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб, де зазначено, що на підставі Закону № 2262-12 починаючи з Об серпня 2002 року незалежно від підстав та часу звільнення їм може бути призначена пенсія за умови, що цим особам виповнилося 45 років і вони мають 25 років загального стажу, з яких не менше 12 років 6 місяців -військової служби.

Всі передбачені Законом № 2262-32 ( в редакції, яка діяла до 29 квітня 2006 року) умови для призначення пенсії позивачу існували, а тому відмова відповідача в її призначенні є незаконною, що в своєму рішення правильно визначив суд першої інстанції.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням вимог матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не дають передбачених законом підстав для його скасування та для постановляння нового рішення по справі.

Керуючись ст. ст. 167, 198, 200,205,206 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА: 

Апеляційну    скаргу    Запорізького    обласного    військового    комісаріату

залишити без задоволення.

Постанову Токмацького районного суду Запорізької області від 04 вересня 2006 року по цій справі залишити без змін.

Касаційна скарга на ухвалу може бути подана безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили ухвали суду апеляційної інстанції, а саме, з "02" грудня 2006 року - дня складення ухвали в повному обсязі.