АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-6455                                  Головуючий у 1-й інстанції: Яма Д.М.,

2006 р.                                               Суддя-доповідач: Онищенко Е.А.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

«20» листопада 2006 р.                                                                    м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого:                                    Бєлки В.Ю.,

Суддів:                                                 Онищенка Е.А.,

Кримської О.М.,

При секретарі: Винник І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в  особі представника - ОСОБА_4  на

рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від "28" серпня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1. третя особа - Орган опіки та піклування Хортицької районної адміністрації Запорізької міської ради, про передачу дитини для проживання, -

ВСТАНОВИЛА:

21 квітня 2006 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вищевказаним позовом, мотивуючи його тим, що позивач перебував з ОСОБА_1 у шлюбі, який ІНФОРМАЦІЯ_1 року було розірвано. Від шлюбу мають дитину - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2р.н. Рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжя від 14.03.2005 року місце проживання дитини визначено з матір'ю за адресою АДРЕСА_1.

Посилаючись на те, що ОСОБА_1 свідомо ухиляється від виконання рішення суду, яким визначено спосіб участі батька у виховання дитини, на підставі ст.ст. 15 9,170 СК України просив суд передати дитину для проживання з ним.

Рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 28 серпня 2006 року позов ОСОБА_2 задоволено.

Передано дитину - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н., для проживання з батьком ОСОБА_2 за адресоюАДРЕСА_2.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду ОСОБА_1 в особі представника - ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, а також недоведеність обставин, що мають значення для вирішення справи, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову ОСОБА_2

Заслухавши в засіданні апеляційного суду доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення, є неповне з'ясування судом обставин, що мають  значення для справи, недоведеність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Задовольняючи позовні вимога ОСОБА_2 районний суд, посилаючись на п. 4 ст. 159 Сімейного Кодексу України, виходив з того , що відповідачка ОСОБА_1 свідомо ухиляється від виконання судового рішення , яким визначено спосіб участі позивача у вихованні дитини, на власний розсуд обрала інше місце проживання дитини, що в сукупності з'явилося підставою для передачі йому дитини.

Однак погодитись з таким висновком районного суду неможливо, оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи і суд не правильно застосував норми матеріального права.

Судова колегія вважає, що вказані порушення призвели до неправильного вирішення справи, тому суд апеляційної інстанції на підставі ст. 309 ЦПК України рішення районного суду скасовує та ухвалює нове рішення з наступних підстав.

Судом апеляційної інстанції встановлено, і ніким не заперечується .що сторони від шлюбу мають сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, який на час розгляду справи разом мешкає з матір'ю в м. Києві.

Заочним рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 10,10.2005 року визнано спосіб участі позивача ОСОБА_2 у вихованні дитини. Визначено його право кожної п'ятниці забирати сина з навчального закладу та повертати матері в суботу. Адреса мешкання дитини рішенням суду не визначена.

З серпня 2006 року, тобто до ухвалення судом рішення відповідачка ОСОБА_1 працює і разом з дитиною, яка навчається в СШНОМЕР_1, мешкає в м. Києві за адресою :АДРЕСА_3, що підтверджується наданим договором оренди жилого приміщення , актами обстеження житлово-побутових умов неповнолітнього, довідкою з міста мешкання (л.с. 73 - 80 ).

Актом державного виконавця Хортицького ВДВС м. Запоріжжя від ІНФОРМАЦІЯ_3 року про виконання судового рішення від ІНФОРМАЦІЯ_4 року встановлено , що за адресою, вказаною виконавчим листом в м. Запоріжжя ОСОБА_1 не мешкає.

Виконавче провадження за містом мешкання ОСОБА_1 в м. Києві не відкривалося.

Таким чином колегія вважає, що наявні обставини і матеріали , яким суд першої інстанції не дав належної оцінки, свідчать про те , що відповідачка ОСОБА_1, не знаючи про наявність заочного рішення, яке було ухвалене в її відсутності, не мала навмисний намір ухилятися від його виконання. Змінюючи місто мешкання своє і дитини, мала у відповідності зі ст. 33 Конституції України законне право на вільний вибір місця мешкання.

На підставі наведеного колегія суддів вважає, що рішення суду підлягає скасуванню з постановою нового рішення, яким у задоволені позовних вимог ОСОБА_2 належить відмовити.

Керуючись ст. ст. 307, 309, 314,316, 317 ЦПК України,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника -ОСОБА_4 задовольнити.

Рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від "28" серпня 2006 року по цій справі скасувати та ухвалити нове рішення наступного змісту :

В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про передачу дитини для проживання - відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.