ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ___________________________________________________________________________________________ |
У Х В А Л А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ |
"13" липня 2006 р. | Справа № 14/72-06-2243А |
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Туренко В.Б.
суддів Бандури Л.І., Поліщук Л.В.
при секретарі судового засідання Селіховій Г.В.
за участю представників сторін:
від позивача –Тимошенко Т.Ф.
від відповідача –Прокопишин Н.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Ізмаїльської ОДПІ
на постанову господарського суду Одеської області від 05.05.2006р.
у справі № 14/72-06-2243А
за позовом ВАТ „Українське Дунайське пароплавство” м. Ізмаїл
до Ізмаїльської ОДПІ
про скасування податкових повідомлень-рішень та зобов’язання провести облікову операцію по обліковій картці
встановив:
ВАТ „Українське Дунайське пароплавство” в березні 2006 року звернулось з адміністративним позовом до Ізмаїльської ОДПІ про скасування податкових повідомлень-рішень від 28.01.2005р. № 0000131501/0-ЮС-793-1323, від 24.03.2005р. № 0000531501/1, № 0000541501/1, якими застосовувались штрафні санкції в сумах відповідно 124120.59грн., 4729.41грн., 21040.59грн., згідно п.п.17.1.7. п.17.1. ст.17 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181 за затримку на 92 календарних дня граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання по податку на прибуток (а.с.2-4).
12.04.2006р. позивач подав заяву про зміну позовних вимог, в якій просив зобов’язати Ізмаїльську ОДПІ провести облікову операцію по обліковій картці ВАТ „Українське Дунайське пароплавство” шляхом скасування суми 103080.00грн. застосованої штрафної санкції, а також просив скасувати податкові повідомлення-рішення від 24.03.2005р. № 0000531501/1, № 0000541501/1 (а.с.29).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на момент сплати податку на прибуток за І квартал 2004р. перед ДП „Кілійський суднобудівний завод”, правонаступником якого є ВАТ „Українське Дунайське пароплавство”, існувала бюджетна заборгованість з податку на додану вартість, у зв’язку з чим завод своєчасно, разом з поданням декларацій по податку на прибуток за І квартал 2004р., звернувся до Кілійського відділення Ізмаїльської ОДПІ з листом-заявою № 031/1800 від 14.05.2004р. про погашення податку на прибуток в сумі 257700.00грн. в рахунок існуючої перед ним бюджетної заборгованості з ПДВ. Проте податкова інспекція, прийнявши вищезазначені документи, несвоєчасно здійснила зарахування податку на прибуток в рахунок бюджетної заборгованості з ПДВ, нарахувала позивачу штрафні санкції за прострочення сплати узгоджених податкових зобов’язань з податку на прибуток.
Заперечуючи проти задоволення позову, ДПІ послалась на невідповідність заявлених вимог чинному законодавству (а.с.25-26).
Постановою господарського суду Одеської області від 05.05.2006р. (суддя Горячук Н.О.) позов задоволено частково, податкові повідомлення-рішення від 24.03.2005р. скасовані, в решті позову відмовлено.
Не погодившись із постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати, у позові відмовити, оскільки вважає, що судом порушені норми матеріального права.
Письмові заперечення на апеляційну скаргу від позивача не надійшли.
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для скасування постанови, виходячи із наступного.
Як вбачається із матеріалів справи та з’ясовано у судовому засіданні апеляційної інстанції, на підставі акту перевірки від 23.11.2004р. № 939/15-0, Ізмаїльською ОДПІ 23.11.2004р. було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003651500/0 про застосування, на підставі п.п.17.1.7. п.17.1. ст.17 Закону України № 2181, штрафної санкції у розмірі 50% на суму 4729.41грн. за затримку на 92 календарних дня граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання в розмірі 9458.81грн. по податку на прибуток. Таке узгодження відбулося шляхом надання платником Декларації з податку на прибуток за І квартал 2004 року (а.с.9, 48-49, 78).
Зазначене податкове повідомлення-рішення оскаржувалось підприємством в адміністративному порядку і рішенням Ізмаїльської ОДПІ від 27.01.2005р. № 1250/25-25 змінено, виходячи із слідуючого: за Декларацією з податку на прибуток за І квартал 2004р. підлягало до сплати 257700грн. у термін до 20.05.2004р., а не 9458.81грн. Погашення боргу відбулося 20.08.2004р., тобто, затримка складала 90 календарних днів і розмір штрафу становив 50% - 128850.00грн. Врахувавши визначену податковою інспекцією суму узгодженого податкового зобов’язання 9458.81грн., в порядку адміністративного оскарження штрафну санкцію збільшено на 124120.59грн. (257700.00 –9458.81 = 248241.19 х 50% = 124120.59) –а.с.13-16.
За результатом розгляду первинної скарги, Ізмаїльською ОДПІ 28.01.2005р. прийнято податкове повідомлення-рішення № 000131501/0-ЮС-793-1323 на збільшену суму штрафних санкцій, а саме 124120.59грн., яке також оскаржувалось платником податку в адміністративному порядку (а.с.6).
Рішенням Ізмаїльської ОДПІ від 04.03.2005р. № 3239/25-45 означене податкове повідомлення-рішення скасовано в частині 103080.00грн. застосованої штрафної санкції, а в іншій частині (21040.59 грн.) –залишено без змін (а.с.17-19).
Як пояснив представник ДПІ у судовому засіданні апеляційної інстанції, вищезазначені два податкових повідомлення-рішення вважаються відкликаними, згідно п. ”б” п.п.6.4.1. п.6.4. ст.6 Закону України № 2181, тому ОДПІ 24.03.2005р. були прийняті слідуючі податкові повідомлення-рішення:
- № 0000531501/1 на суму 4729.41грн. (взамін податкового повідомлення-рішення № 0003651500/0) –а.с.7;
- № 0000541501/1 на суму 21040.59грн. (взамін податкового повідомлення-рішення № 000131501/0-ЮС-793-1323) - а.с.8.
Зазначені податкові повідомлення-рішення обґрунтовано скасовані судом, виходячи із наступного.
Відповідно із положеннями підпункту 17.1.7. п.17.1. ст.17 Закону України № 2181, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов’язаний сплатити штраф у відповідних розмірах.
Податкова інспекція не заперечує, що позивач своєчасно звернувся із заявою про погашення зобов’язання по податку на прибуток за рахунок від’ємного значення ПДВ, задекларованого відповідною декларацією за грудень 2003р., термін відшкодування якого настав 01.05.2004р. Факт існування бюджетної заборгованості перед позивачем податковою інспекцією також не оспорюється. Більш того, остання здійснила зарахування сум узгоджених податкових зобов’язань з податку на прибуток за рахунок сум бюджетної заборгованості, але з простроченням. За таких обставин у податкової інспекції не було підстав застосовувати до позивача штрафні санкції, згідно п.п.17.1.7. п.17.1. ст.7 Закону України № 2181 і приймати з цього приводу податкові повідомлення-рішення.
Заперечення відповідача в цій частині не заслуговують на увагу, оскільки пунктом 2.4. Порядку відшкодування ПДВ, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України та Управлінням Державного казначейства України від 02.07.1997р. № 209/72, зареєстрованого Мінюстом України 18.07.1997р. № 263/2067 (із змінами), відшкодування при настанні терміну проводиться згідно з рішенням платника податку, яке відображено в податковій декларації (одночасно може бути декілька напрямків відшкодування) шляхом:
- перерахування грошових сум з бюджетного рахунку на рахунок платника податку в установі банку, що його обслуговує;
- зарахування суми відшкодування в рахунок платежів з податку на додану вартість;
- зарахування суми відшкодування в рахунок інших податків, зборів (обов’язкових платежів ), які надходять до Державного бюджету України
Тобто, по закінченню терміну сплати зобов’язань з податку на прибуток –20.05.2004р., у податкового органу були в наявності відповідні документи платника і підстави для своєчасного погашення податкового боргу з податку на прибуток за рахунок від’ємного значення ПДВ, термін відшкодування по якому настав 01.05.2004р.
Помилковим є посилання на п.п.7.1.1. п.7.1. ст.7 Закону України № 2181, так як між позивачем та відповідачем склалися відносини щодо зміни напрямку відшкодування бюджетної заборгованості суми ПДВ, а не відносини щодо проведення взаєморозрахунків непогашення зустрічних грошових зобов’язань між позивачем та Ізмаїльською ОДПІ чи самостійної сплати позивачем узгодженої суми з податку на прибуток.
При розгляді справи судом першої інстанції встановлено, що сума застосованої штрафної санкції у розмірі 103080.00грн., яка була скасована під час адміністративного оскарження, ніяким чином не відображалась у обліковій картці платника, тому господарським судом правомірно відмовлено у позові в цій частині.
З урахуванням викладеного, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ухвалив:
Апеляційну скаргу Ізмаїльської ОДПІ залишити без задоволення,
а постанову господарського суду Одеської області від 05.05.2006р. у справі № 14/72-06-2243А - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя Туренко В.Б.
Суддя Бандура Л.І.
Суддя Поліщук Л.В.