Дата документу Справа №
Апеляційний суд Запорізької області
Судова палата з цивільних справ
Україна, 69000, м.Запоріжжя, пр.Леніна,162
Суддя 1-ї інстанції Куценко О.О. Суддя доповідач Бондар М.С.
06 вересня 2011 року Справа № 22-4514/11
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
Коллегія судової палаті з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючий - суддя: Бондар М.С., судді: Кухар С.В., Краснокутська О.М.
секретар - Черненко А.В.
при участі: прокурора - адвоката -
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за
апеляційною скаргою Прокурора Якимівського району Запорізької області на рішення Якимівського районного суду Запорізької області від 03.12.2010 року у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Кирилівської селищної Ради Якимівського району Запорізької області, треті особи: ОСОБА_4 та Якимівське бюро технічної інвентаризації про визнання права власності на новостворене майно, -
в с т а н о в и л а :
У листопаді 2010 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулися до суду із вимогами до Кирилівської селищної Ради Якимівського району Запорізької області, треті особи: ОСОБА_4 та Якимівське бюро технічної інвентаризації про визнання права власності на новостворене майно, посилаючись на те, що ОСОБА_4 за договором оренди користується земельною ділянкою площею 0,0738 га в с.Кирилівка по вул.Санаторній.. На цій земельній ділянці позивачі за власні кошти спорудили котеджі для лікування та відпочинку. Всі будівельні роботи були виконані без дозволу. В цей час мають бажання зареєструвати за собою право власності на котеджі. Тому на підставі ч.2 ст.331 ЦК ч.5 ст.376 ЦК, ч.1 ст.375 ЦК просили позов задовольнити.
Рішенням рішення Якимівського районного суду Запорізької області від 03.12.2010 року заявлені вимоги задоволені. Суд визнав за позивачами право власності на житлові приміщення зазначені в позовній заяві та зобов’язав Якимівське бюро технічної інвентаризації провести державну реєстрацію права власності.
В апеляційній скарзі прокурор просив, по-перше, скасувати судове рішення, посилаючись на його необгрунтованність і незаконність, по–друге, ухвалити нове рішення про відмову у задоволені позову.
Вивчивши матеріали справи, колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду дійшла до висновку, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст.309 ЦПК суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції і ухвалює нове рішення в зв’язку з невідповідністю висновків суду обставинам справи та неправильного застосування норм матеріального права.
Як видно із матеріалів справи позивач 26.07.2006 року Кирилівська селищна Рада надала приватному підприємцю ОСОБА_4 (третя особа у справі) у оренду земельну ділянку площею 0,0738 га в с.Кирилівка по вул.Санаторній. (а.с.31-34).
Також встановлено, що позивачі без відповідних дозволів спорудили на зазначеній земельній ділянці приміщення котедж, який має 8 приміщень (а.с.13-28).
Відповідно до ч. 1, 2 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
За змістом ч.2 ст.331 ЦК право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва. Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.
Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
У відповідності до ст.ст.5, 18 Закону України „ Про основи містобудування” будівництво нерухомого майна повинно вестись згідно із затвердженим у встановленому порядку проектом, закінчені будівництвом об’єкти підлягають прийняттю в експлуатацію в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 30-1 Закону України "Про планування і забудову територій" прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів здійснюється приймальними комісіями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, як визначено частиною другою пункту першого Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2004 року № 1243, полягає у підтвердженні державними приймальними комісіями готовності до експлуатації об'єктів нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту будівель і споруд, транспортних магістралей, окремих черг пускових комплексів, їх інженерно-технічного оснащення відповідно до затвердженої у установленому порядку проектної документації, нормативних вимог, вихідних даних на проектування.
Згідно з пунктом 29 зазначеного Порядку датою введення в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата затвердження акта державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію цього об'єкта органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування, що утворив комісію.
Частина третя статті 18 Закону України "Про основи містобудування" забороняє експлуатацію об'єктів, не прийнятих в експлуатацію у встановленому законом порядку.
На порушення вищезазначених вимог законодавства позивачі зазначений акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію спірного об'єкту органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування, суду не надали.
Окрім того, статтею 376 ч.5 ЦК передбачено, що на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може за ним визнати право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Земельна ділянка на якій знаходиться котедж не надавалась позивачам у користування.
В такому разі, з підстав наведених в позові вимоги не підлягають задоволенню.
З урахуванням наведеного суд першої інстанції не обґрунтовано дійшов до висновку про задоволення позову.
З огляду на викладене, рішення суду про визнання за позивачем права власності на самочинно збудовану споруду не можна визнати таким, що відповідає вимогам ст.213 ЦПК, а тому воно підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.
Керуючись ст.307,309,313,314,316,317 ЦПК України, судова колегія, -
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу Прокурора Якимівського району Запорізької області задовольнити.
Рішення Якимівського районного суду Запорізької області від 03.12.2010 року у цій справі скасувати і ухвалити нове рішення.
В задоволені заявлених позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 відмовити.
Скасувати право власності та державну реєстрацію права власності на приміщення:
- № 1 площею 31,4 кв.м в с.Кирилівка Якимівського району Запорізької області по вул.Санаторна,93 а1 за ОСОБА_3 на підставі рішення Якимівського районного суду від 03.12.2010 року.
Скасувати право власності та державну реєстрацію права власності на приміщення:
- № 2 площею 56,4 кв.м в с.Кирилівка Якимівського району Запорізької області по вул.Санаторна,93 а2 за ОСОБА_2 на підставі рішення Якимівського районного суду від 03.12.2010 року.
- № 3 площею 25,9 кв.м в с.Кирилівка Якимівського району Запорізької області по вул.Санаторна,93 а3 за ОСОБА_2 на підставі рішення Якимівського районного суду від 03.12.2010 року.
- № 4 площею 61,5 кв.м в с.Кирилівка Якимівського району Запорізької області по вул.Санаторна,93 а4 за ОСОБА_2 на підставі рішення Якимівського районного суду від 03.12.2010 року.
Скасувати право власності та державну реєстрацію права власності на приміщення:
- № 5 площею 26,7 кв.м в с.Кирилівка Якимівського району Запорізької області по вул.Санаторна,93 а5 за ОСОБА_1, які зареєстровані на підставі рішення Якимівського районного суду від 03.12.2010 року.
- № 6 площею 61,8 кв.м в с.Кирилівка Якимівського району Запорізької області по вул.Санаторна,93 а6 за ОСОБА_1, які зареєстровані на підставі рішення Якимівського районного суду від 03.12.2010 року.
- № 7 площею 25,8 кв.м в с.Кирилівка Якимівського району Запорізької області по вул.Санаторна,93 а7, за ОСОБА_1, які зареєстровані на підставі рішення Якимівського районного суду від 03.12.2010 року.
- № 8 площею 61,5 кв.м в с.Кирилівка Якимівського району Запорізької області по вул.Санаторна,93 а8 за ОСОБА_1, які зареєстровані на підставі рішення Якимівського районного суду від 03.12.2010 року.
Рішення судової колегії може бути оскаржене безпосередньо до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Головуючий: Судді: