Справа № 2 - 403 /09 р.

                                                            Р І Ш Е Н Н Я

                                                                          Іменем    України

                 8 квітня 2009 р.      Ленінський районний суд м.Миколаєва у складі:

                 головуючого  - судді Спінчевської Н.А.,

                 при секретарі  -           Ковальовій С.В.,

                 за участю позивача ОСОБА_1, його представника ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Миколаєві цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_4, відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», (далі - ВАТ НАСК «Оранта»),  про   відшкодування майнової та моральної шкоди,

                                                              В С Т А Н О В И В:

                 У вересні 2008 р.  ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про відшкодування майнової та моральної шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою.

                 Свої вимоги позивач мотивує тим, що 4 липня 2008 року  ОСОБА_4 керуючи автомобілем РЕНО, державний номер НОМЕР_1, який належить останньому на праві власності, рухаючись по проспекту Жовтневому в м.Миколаєві, не витримав безпечну дистанцію та допустив зіткнення з належним йому автомобілем ВАЗ 21 061, державний номер НОМЕР_2під керуванням третьої особи у справі - водія ОСОБА_5, який рухався попереду в попутному напрямку, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, що завдало йому матеріальну шкоду - 9542 грн. 43 коп. та моральну шкоду.  Посилаючись на вказані обставини, позивач просив задовольнити позов та стягнути на його користь з відповідача 9542 грн. 43 коп. завданої майнової   шкоди, 10000 грн. моральної шкоди та судові витрати.

                 Ухвалою суду від  21.01.2009 р. в якості співвідповідача до участі у справі залучено   ВАТ НАСК  «Оранта».

                 У судовому засіданні  позивач, посилаючись на отримання ним від страхової компанії «Оранта»  страхового відшкодування у розмірі 8582 грн. 43 коп., зменшив  майнові вимоги та просив стягнути з відповідача ОСОБА_4 на його користь 510 грн.  франшизи, невідшкодованої страховою компанією, а також   450 грн. витрат за проведене автотоварознавче дослідження. Підтримав вимоги позову про відшкодування йому моральної шкоди.  Відповідач ОСОБА_1 в попередньому судовому засіданні позов не визнав. Вказував на те, що заподіяну шкоду має відшкодовувати страхова компанія. В судове засідання при розгляді справи по суті  відповідач не з'явився. Про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Про причини неявки в судове засідання 08.04.2008 р. суду не повідомив. Представник відповідача, який діє на підставі угоди про надання правових послуг, в судовому засіданні вказував, що вимоги позивача до ОСОБА_4 підлягають частковому задоволенню, а саме в сумі 510 грн. різниці матеріальної шкоди невідшкодованої страховою компанією. Посилався також на те, що  450 грн. витрат на автотоварознавче дослідження має відшкодувати позивачу страхова компанія. Третя особа - ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився. Надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність.                 

              Заслухавши пояснення сторін і їх представників, вивчивши і оцінивши в сукупності матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного.

  4 липня 2008 року біля 18.20 год. відповідач ОСОБА_4, керуючи автомобілем РЕНО, номерний знак НОМЕР_1, який належить йому на праві власності, рухаючись по пр.Жовтневому в м.Миколаєві не витримав безпечну дистанцію, чим порушив п.п.13.1 Правил дорожнього руху та допустив зіткнення з автомобілем ВАЗ 21061, д/н НОМЕР_2під керуванням позивача ОСОБА_5,  який рухався попереду в попутному напрямку, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

  В результаті дорожньо-транспортної пригоди пошкоджено автомобіль позивача ВАЗ - 21061, державний номер НОМЕР_2

     Постановою  Ленінського районного суду м.Миколаєва від 28 липня 2008 року ОСОБА_4  визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст..124 КУпАП.

     Відповідно до вимог ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

              На підставі ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

               За змістом п.1 ч.1 ст.1188 ЦК України шкода, завдана особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

              Як вбачається з страхового полісу (а.с. 34) відповідальність відповідача ОСОБА_4 - власника автомобіля РЕНО  на час ДТП була застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності від 25.12.2007 р., укладеного між НАСК «Оранта» таОСОБА_4Вказаним договором було визначено як ліміт матеріальної шкоди, заподіяної майну третіх осіб, так і розмір франшизи, яка складала 510 грн.

              Згідно з висновком експертного автотоварознавчого дослідження від 04.08.2008 р. вартість відновлювального ремонту, з врахуванням матеріальної шкоди та коефіцієнту фізичного зносу автомобіля позивача, становить 8742 грн. 43 коп.

              У відповідності зі ст..12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі-Закон) страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

             Як вбачається з видаткового касового ордеру та довідки ВАТ НАСК «Оранта» від 21.01.2009 р. позивач отримав страхове відшкодування у зв'язку з даним випадком у розмірі 8582 грн. 43 коп. ((8742 грн. 43 коп. завданих збитків + 350 грн. витрат на транспортування автомобіля після ДТП) - 510 грн. франшизи).  

               Згідно зі ст..1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.

                Враховуючи викладене,  суд приходить до висновку, що з ОСОБА_4 на користь позивача слід стягнути 510 грн. матеріальної шкоди. Також з вказаного відповідача, як винної особи, слід стягнути 450 грн. понесених позивачем витрат на автотоварознавче дослідження (а.с.9).

           Посилання відповідача та його представника на те, що витрати на автотоварознавче дослідження мають відшкодовуватись страховою компанією, суд вважає необґрунтованими, оскільки у відповідності до п.п. 34.1, 34.2 ст.34 Закону   страхова компанія відшкодовує такі витрати у разі, якщо її аварійний комісар або експерт не з'являться для огляду пошкодженого майна протягом трьох робочих днів, та у зв'язку з цим . Як вбачається з протоколу огляду транспортного засобу від 14.07.2008 р. та заяв учасників дорожньої пригоди автомобіль позивача був оглянутий аварійним комісаром НАСК «Оранта» у встановлений Законом термін 14.07.2008 р. На вимогу позивача його автомобіль було оцінено незалежним експертом.  

           Крім того, протиправними діями відповідача ОСОБА_4 позивачу завдано моральну шкоду, пов'язану з  його психологічним стражданням  внаслідок пошкодження  майна, яка підлягає відшкодуваннюОСОБА_4на підставі ст..1167 ЦК України.

          Так, з урахуванням характеру і обсягу моральних страждань позивача, форми вини відповідача, виходячи з засад виваженості та справедливості, суд вважає, що розумною компенсацією моральної шкоди є 650 грн.    

              Згідно зі ст..85 ЦПК України та постанови КМ України від 27.04.2006 р. «Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави» на користь позивача з ОСОБА_4 слід стягнути   витрати на правову допомогу у розмірі 800 грн.

              Відповідно до ст..88 ЦПК України з вказаного відповідача на користь позивача також підлягають стягненню  судові витрати,  а саме 95 грн. 50 коп. судового збору та 30 грн. інформаційно-технічних витрат, сплачених до суду при подачі позову.

              На підставі викладеного, керуючись ст.ст.14, 209, 212-215 ЦПК України, суд

                                                                                   В И Р І Ш И В:

           П озов ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ВАТ НАСК «Оранта»  про відшкодування майнової та моральної шкоди задовольнити частково.

            Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 510  (п'ятсот десять) грн. майнової шкоди, 650 (шістсот п'ятдесят) грн. моральної шкоди, 450 (чотириста п'ятдесят) грн. витрат на автотоварознавче дослідження, 95 (дев'яносто п'ять) грн. 50 коп. судового збору, 30 (тридцять) грн. інформаційно-технічних витрат, 800 (вісімсот) грн. на правову допомогу, а всього 2535 (дві тисячі п'ятсот тридцять п'ять)  грн. 50 коп.

            В іншій частині в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

            Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Ленінський районний суд м.Миколаєва шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення та подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

               Суддя                                                                                     Н.А. Спінчевська