ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 2а-1896/08/1370
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 квітня 2009 р. м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого- судді Шинкар Т.І.,
при секретарі - Фейдаш Х.М.,
за участю позивачаОСОБА_1. представника позивача Філіпович С.Г., представника відповідача Москаль Я.О., представника третьої особи Погребняк І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1до АДРЕСА_1 районної державної адміністрації, третьої особи АДРЕСА_2 сільської ради про зобов'язання надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою на земельну ділянку, що розташована в сАДРЕСА_3та погодження межі земельної ділянки,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся з адміністративним позовом у Львівський окружний адміністративний суд до АДРЕСА_1 районної державної адміністрації (далі-РДА), третьої особи АДРЕСА_2 сільської ради, просить зобов'язати АДРЕСА_1районну державну адміністрацію надати дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою на земельну ділянку, що розташована в с.АДРЕСА_2 поАДРЕСА_3 та погодити межі земельної ділянки. Оскільки є власником нерухомого майна, що розташоване на території господарського двору за вищезгаданою адресою, а тому вважає, що згідно закону став повноправним користувачем земельної ділянки в тому ж обсязі і на тих же умовах, що і попередній користувач. Маючи бажання оформити право користування земельною ділянкою, звертався з заявою до відповідача про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою на земельну ділянку, проте 01.10.2007 року за №2614 його заява була повернута та залишена без розгляду, чим порушено його право на оформлення технічної документації.
У судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали з мотивів, зазначених у позовній заяві, подали уточнення, в яких відповідачами зазначили АДРЕСА_1районну державну адміністрацію таАДРЕСА_2 сільську раду. Окрім того пояснили, що повторно позивач звертався з заявами до РДА 29.11.2007 року та 24.01.2009 року, проте останні також були залишені без розгляду. Просять позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, викладених у запереченнях на позов та пояснив, що розглянувши звернення позивача від 25.09.2007 року не можливо було встановити, дозвіл на яку саме технічну документацію із землеустрою позивач хоче отримати. У відповідь на вищевказане звернення РДА надала позивачу роз'яснення та запропоновано виготовити технічну документацію із землеустрою по передачі бажаної ділянки в оренду або у власність, шляхом викупу. Окрім того пояснив, що надання земельної ділянки позивачу безоплатно у власність чи у постійне користування для обслуговування свинарника, який належить позивачу на праві приватної власності неможливо, оскільки така передача буде суперечити вимогам ст. ст. 92, 121 Земельного кодексу України (далі-ЗК України). Право постійного користування земельною ділянкою позивач набути не має законних підстав, оскільки не відноситься до суб'єктів, передбачених ст.92 ЗК України. Вважає позов безпідставним, в задоволені якого просив відмовити.
Полянська сільська рада повноважного представника в судове засідання не забезпечила, належним чином повідомлена. Позов не визнала, просить його розглядати без її представника.
В судовому засіданні за клопотанням сторін в порядку ст.53 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАСУ) в якості третьої особи у справу залучено Управління Держкомзему у АДРЕСА_1районі Львівської області (далі-Держкомзем), представник якого в судовому засіданні проти позову заперечив та надав аналогічні пояснення представнику РДА. Окрім того зазначив, що позивачу необхідно спершу виготовити проект землеустрою щодо відведення бажаної земельної ділянки, відновити межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) і лише тоді клопотати перед РДА про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на вищезгадану земельну ділянку. Для отримання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки позивач має право звернутись з відповідним клопотанням до РДА.
На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 30 квітня 2009 року проголошено вступну та резолютивну частини Постанови.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити повністю з наступних підстав.
Спірні правовідносини регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про землеустрій » від 22.05.2003 року №858-ІV з наступними змінами (далі-Закон №858), Законом України «Про місцеві державні адміністрації» від 09.04.1999 року №586-ХІV з наступними змінами (далі-Закон №586).
Згідно із ст. 377 ЦК України до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування.
Як вбачається з матеріалів справи позивач ОСОБА_1 уклав договори купівлі-продажу майнових паїв, що підтверджується Свідоцтвом про право власності на майновий пай від 28.02.2003 року Серії ЛВ НОМЕР_1 та згідно рішення зборів співвласників майнових паїв йому 13 березня 2003 році було виділено свинарник №1 репродукторного цеху 1976 року введення, що у АДРЕСА_1районі с.АДРЕСА_2 поАДРЕСА_3, та згідно рішення виконавчого комітету АДРЕСА_2 сільської ради від 26 червня 2003 року НОМЕР_2надано дозвіл на оформлення права власності на будівлю свинарника №1. Згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 22.07.2003 р. НОМЕР_3 та свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 22.07.2003 р., позивач є власником будівлі свинарника №1 загальною площею 1920,0 кв.м.
25.09.2007 р. позивач звернувся до відповідача з заявою про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою під будівлею свинарника №1, яка розташована за вищезгаданою адресою та зазначав, що він, як власник нерухомого майна, став законним користувачем земельної ділянки, на якій розміщений свинарник.
У відповідності до ст. 7 Закону України “Про звернення громадян”, лише ті звернення, які оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду. При цьому, якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обгрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями.
На заяву 01.10.2007 року листом за НОМЕР_4 РДА надала позивачу відповідь в якій зазначила, що у згаданій заяві не вказано, на яку саме технічну документацію позивач просить дозвіл (для отримання земельної ділянки в оренду чи у власність), не вказано орієнтовну площу земельної ділянки, а тому заява підлягає до повернення.
Судом встановлено, що 29 листопада 2007 року позивач повторно звертався з заявою до РДА про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою на земельну ділянку під будівлею свинарника №1 по передачі земельної ділянки в постійне користування.
На заяву від 29.11.2007 року РДА 25 грудня 2007 року за НОМЕР_5 надала відповідь згідно якої вказала, що позивачу згідно закону не може бути передана бажана ділянка у постійне користування, та що земельна ділянка може бути йому надана лише в оренду або у власність шляхом викупу, а тому йому рекомендовано звернутись із відповідною заявою на отримання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою по передачі земельної ділянки в оренду або у власність шляхом викупу для обслуговування будівлі (свинарника).
24 січня 2009 року позивач в черговий раз звернувся з заявою до РДА, в якій просив дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою на земельну ділянку під будівлею свинарника №1 для подальшої передачі земельної ділянки йому в користування.
26 лютого 2009 року відповідач РДА надає відповідь НОМЕР_6, що надання бажаного дозволу є неможливим, оскільки суперечить вимога ст.ст.123,184 ЗК України та ст.50 Закону №858, Постанові Кабінету Міністрів України №677 від 26.05.2004 року, згідно яких позивачу слід виготовити проект землеустрою щодо відведення даної земельної ділянки, та що він має право звернутися з відповідним клопотанням до РДА.
Статтею 92 ЗК України передбачено право постійного користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній чи комунальній власності, без встановлення строку для підприємств, установ та організацій, що належать до державної та комунальної власності та громадських організацій інвалідів України, їх підприємств (об'єднаннь), установ та організацій.
Згідно із ст. 125 Земельного кодексу України, право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.
Статтею 124 ЗК України передбачено, що переча в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення органу виконавчої владичи органу місцевого самоврядування.
Згідно ст. 21 Закону №586 місцева державна адміністрація розпоряджається землями державної власності відповідно до закону.
У відповідності до ст.50 Закону №858 проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі надання, передачі, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок. Порядок складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок встановлюється Кабінетом Міністрів України- Постанова від 26.05.2004 року №677.
З матеріалів справи та пояснень сторін вбачається, що рішення про відмову у наданні дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою відповідачем не приймалось, за позивачем залишається право звернення до відповідача з клопотанням про надання згоди на розроблення проекту відведення земельної ділянки, який в подальшому слід погодити з землекористувачем та відповідними дозвільними органами і після одержання висновку державної землевпорядної експертизи подати до відповідної державної адміністрації, яка розглядає і в межах своїх повноважень приймає рішення про надання земельної ділянки.
З аналізу норм законодавства випливає, що отримання земельної ділянки в оренду чи у власність супроводжується різними діями зацікавленої особи, прийняттям відповідних рішень органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування (щодо дачі згоди на розробку проекту відведення земельної ділянку, про затвердження проекту відведення та про надання земельної ділянки).
Пунктом 1.13. Наказу Державного Комітету України по земельним ресурсам НОМЕР_7 від 04.05.1999 року вказано, що складання державного акта на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою при передачі земельної ділянки, що була раніше надана громадянам, підприємствам, установам, організаціям і об'єднанням громадян всіх видів, у постійне користування або при переоформленні правоустановних документів на ці земельні ділянки, проводиться після відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх довгостроковими межовими наками встановленого зразка за затвердженою відповідною технічною документацією.
Встановлення (відновлення) меж земельних ділянок на місцевості супроводжується погодженням меж земельної ділянки з власниками землі та землекористувачами суміжних із нею земельних ділянок. Результат погодження меж оформляється протоколом, до якого додається кадастровий план земельної ділянки з нанесеними погодженими межами. Закріплення на місцевості меж здійснюється за наявності протоколу погодження меж.
Оскільки бажана земельна ділянка позивачу не відведена, а тому питання про погодження меж земельної ділянки є передчасним. З тих підстав позовна вимога про погодження меж земельної ділянки є безпідставною і такою, що не підлягає до задоволення.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, адміністративний суд перевіряє не лише вчинення дії чи бездіяльності на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а й чи вчинені вони з використанням повноважень з тією метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дії, добросовісно, розсудливо і своєчасно. Матеріали справи свідчать, що відповідачами було дотримано зазначені вимоги.
Крім того, відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у випадку його невизнання, порушення чи оспорювання. Однак, право позивача діями відповідача не порушено, а роз'яснення відповідача від 01.10.2007 р., 25.12.2007 року та 26.02.2009 року не перешкоджають позивачеві реалізувати своє право на земельну ділянку у встановленому законом порядку .
Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За таких обставин у позивача немає підстав передбачених чинним законодавством, вимагати зобов'язання відповідача РДА надати дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою на конкретну земельну ділянку та погодити межі земельної ділянки при цьому не надавши суду ніяких доказів порушення відповідачем прав та законних інтересів позивача саме в межах заявленого позову.
Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача не ґрунтуються на законі, не підтверджені матеріалами справи, та не доведені у судовому засіданні, і тому у задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 86, 128, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
В задоволенні адміністративний позову відмовити повністю.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через Львівський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в строк та в порядку передбаченому ст. 254 КАС України.
Суддя /підпис/ Шинкар Т.І.
З оригіналом згідно
Суддя Шинкар Т.І.
Повний текст Постанови виготовлений 08.05.2009 року.