02.03.2011
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №22ц-512 2011р. Головуючий в І інстанції Дорошинська В.Е. Категорія 19 Доповідач: Лободзінський С.В.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2011 року березня місяця 02 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого: Лободзінського С.В.
Суддів: Базіль Л.В.
ОСОБА_1
при секретарі: Конотоп О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 08 грудня 2010 року в справі за позовом публічного акціонерного товариства „ОТП ОСОБА_3” до ОСОБА_2 про відшкодування збитків,
В С Т А Н О В И Л А:
У поданій до суду позовній заяві публічне акціонерне товариство „ОТП ОСОБА_3” (ПАТ „ОТП ОСОБА_3”) зазначало, що 31 жовтня 2007р. між ОСОБА_4 та ЗАТ „ОТП ОСОБА_3”, правонаступником всіх прав та обов’язків є ПАТ „ОТП ОСОБА_3”, був укладений кредитний договір. В забезпечення належного виконання боржником зобов’язань за кредитним договором між ПАТ „ОТП ОСОБА_3” та ОСОБА_2 був укладений договір іпотеки, за умовами якого відповідач взяв на себе забезпечення боргових зобов’язань нерухомим майном.
Рішенням Дніпровського районного суду м. Херсона від 02 листопада 2009р., залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Херсонської області та ухвалою Верховного Суду України, встановлено нікчемність договору іпотеки у зв'язку з недотриманням при його укладенні вимог ст. 224 ЦК України.
Посилаючись на те, що іпотечний договір був укладений між позивачем та відповідачем під впливом обману з боку ОСОБА_2 по відношенню до банку, що виразилось у приховуванні факту проживання у жилому будинку, що був предметом іпотеки, неповнолітніх дітей, позивач просив стягнути з ОСОБА_2 збитки у подвійному розмірі, що завдані у зв'язку з вчиненням правочину, в сумі 1916685,80грн. з підстав, передбачених ч. 2 ст. 230 ЦК України.
Рішенням Дніпровського районного суду м. Херсона від 08 грудня 2010р. позов публічного акціонерного банку „ОТП ОСОБА_3” задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь банку збитки на загальну суму 1916685,80грн.
У поданій на рішення апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення суду скасувати, постановити нове, яким відмовити ПАТ „ОТП ОСОБА_3” у задоволенні позовних вимог.
У запереченнях на апеляційну скаргу ПАТ „ОТП ОСОБА_3” доводів апеляційної скарги не визнало, посилаючись на законність та обґрунтованість судового рішення.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про її задоволення з наступних підстав.
Згідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Суд при ухваленні рішення у відповідності до вимог ст. 214 ЦПК України та роз’яснень, наведених у постанові Пленуму Верховного Суду України №14 від 18.12.2009р. „Про судове рішення у цивільній справі” крім іншого вирішує питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджені; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яка правова норма підлягає застосуванню до виниклих між сторонами правовідносин.
Зазначених вимог закону суд не виконав.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд виходив з того, що ОСОБА_2 навмисно ввів в оману другу сторону ПАТ „ОТП ОСОБА_3” відносно обставин, які мали істотне значення при укладенні договору іпотеки PML –OAD/415/2007, приховавши факт проживання у житловому будинку, що є предметом іпотеки, неповнолітніх дітей, чим завдав позивачеві матеріальних збитків, які з врахуванням передбачених ч. 2 ст. 230 ЦК України правових наслідків недійсності правочину стягнув у подвійному розмірі.
При цьому суд усупереч ст. 61 ЦПК України не врахував рішення, що набрало законної сили, Дніпровського районного суду м. Херсона від 02 листопада 2009р. по іншій цивільній справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_5 до ПАТ „ОТП ОСОБА_3” (ЗАТ „ОТП ОСОБА_3”), ОСОБА_3, ОСОБА_4, тертя особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Дніпровської районної у м. Херсоні ради, приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_6 про визнання іпотечного договору недійсним та застосування правових наслідків його недійсності, передбачених ст. 216 ЦК України, згідно якого договір іпотеки № PML –OAD/415/2007 як такий, що укладений з порушенням вимог ст. 224 ЦК України визнано нікчемним з моменту його укладення з поверненням сторін у попереднє становище (а.с. 50-52).
Оскільки наведені в оскаржуваному рішенні висновки щодо правомірності застосування до виниклих між сторонами правовідносин, передбачених ч. 2 ст. 230 ЦК України правових наслідків визнання угоди недійсною, суперечать фактичним обставинам, встановленим судовим рішенням по іншій справі, колегія суддів вважає необхідним оскаржуване рішення як таке, що ухвалене внаслідок порушення і неправильного застосування норм процесуального та матеріального права скасувати, постановити нове про відмову у задоволенні позову.
З врахуванням висновку про відмову у задоволенні позову, положень ч. 3 ст. 154 ЦПК України про можливість скасування застосованих у справі заходів забезпечення позову судом, який розглядає справу, та положень ст.. 319 ЦПК України про те, що рішення апеляційного суду набирає чинності з моменту проголошення, колегія суддів вважає можливим скасувати передбачені у справі ухвалою Дніпровського районного суду м. Херсона від 25.10.2010р. заходи забезпечення позову у виді арешту рухомого і нерухомого майно ОСОБА_2
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 316, ч. 3 ст. 154 ЦПК України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 08 грудня 2010 року скасувати.
Постановити нове рішення, яким у задоволенні позову публічного акціонерного товариства „ОТП ОСОБА_3” про стягнення з ОСОБА_2 матеріальних збитків відмовити.
Вжиті ухвалою Дніпровського районного суду м. Херсона від 25 жовтня 2010р. заходи по забезпеченню позову у формі накладення арешту на рухоме та нерухоме майно, а саме: на житловий будинок, що знаходиться за адресою м. Херсон, с. Текстильників, вул. 7 Текстильна, 22, що належить ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (Україна, Херсонська область, м. Херсон, с. Текстильників, вул. 7 Текстильна, 22; паспорт серії МО 868556, виданий 26.09.2000р. Дніпровським РВ ХМУ УМВС України в Херсонській області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1); на всі банківські рахунки, що належать ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (Україна, Херсонська область, м. Херсон, с. Текстильників, вул. 7 Текстильна, 22; паспорт серії МО 868556, виданий 26.09.2000р. Дніпровським РВ ХМУ УМВС України в Херсонській області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) скасувати.
Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно після його проголошення і може бути оскаржено протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий:
Судді: