АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер справи: 22-ц-654/11

Справа №22ц-654/2011р. Головуючий в 1-й інстанції Категорія: 67 ОСОБА_1 Доповідач – Лободзінський С.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2011 року квітня місяця 11 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого: Лободзінського С.В.

Суддів: Семиженка Г.В.

ОСОБА_2

при секретарі: Устименко Т.П.

за участю прокурора: Пуляєва І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою прокурора Дніпровського району м. Херсона на рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 14 грудня 2009 року в справі за заявою ОСОБА_3 Ті, зацікавлена особа ВГІРФО УМВС України в Херсонській області, про встановлення факту, що має юридичне значення, -

в с т а н о в и л а :

У грудні 2009 року громадянин ОСОБА_4 ОСОБА_3 Ті звернувся до суду з заявою про встановлення факту постійного проживання станом на 24.08.1991р. на території України, зазначаючи, що у відповідності до Міжурядової угоди про направлення та прийняття в’єтнамських громадян на професійне навчання й роботу на підприємствах й організаціях СРСР від 02.04.1981 року, у 1988р. він прибув на територію України та працював на Каховському заводі залізобетонних виробів з 17.12.1988р. по 02.07.1992р.

Після закінчення строку дії Міжурядової угоди та звільнення з вищевказаного підприємства на територію ОСОБА_4 не вибув і залишився проживати в Україні та переїхав до м. Херсона.

Встановлення факту проживання на території України йому необхідне для набуття громадянства за територіальною ознакою, згідно ст.8 Закону України «Про громадянство України».

Рішенням Дніпровського районного суду м. Херсона від 14 грудня 2009 року заяву про встановлення факту, що має юридичне значення, задоволено. Встановлено факт постійного проживання ОСОБА_3 Ті на території України до 24.08.1991р.

В апеляційній скарзі на зазначене рішення суду прокурор з посиланням на його незаконність та необґрунтованість поставив питання про його скасування та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні заяви.

Заперечень на апеляційну скаргу до суду не надходило.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Встановлення факту постійного проживання на території України заявником пов'язується з наміром набути громадянство України за територіальним походження на підставі положень ст. 8 Закону України "Про громадянство України", за якими громадянство України можна набути, окрім інших обов'язкових

умов, за умови постійного проживання на території України до 24 серпня 1991 року.

З матеріалів справи вбачається, що громадянин ОСОБА_4 ОСОБА_3 Ті прибув на територію України 17.12.1988 року на підставі Міжурядової угоди про направлення та прийом на роботу та професійне навчання в’єтнамських громадян від 02 квітня 1981 року. Їх перебування на території колишнього СРСР носило тимчасовий, а не постійний характер.

За положеннями Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", пункту 4 Прикінцевих положень Закону України "Про імміграцію" від 07.06.2001 року, право іноземця на постійне проживання на території Україна; набувалося з отриманням у встановленому порядку посвідки на постійне проживань: виданої відповідними органами державної влади.

Іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну до 06 березня 1998 року за вищезазначеною Угодою і залишилися проживати в Україні зобов’язанні були звернутися протягом шести місяців з набрання чинності Закону України „Про імміграцію” із заявою про видачу їм посвідки на постійне проживання в Україні.

Докази про звернення до відповідних органів ОСОБА_3 Ті із заявою про видачуг посвідки протягом шести місяців із дня набрання законом чинності у справі відсутні Гака посвідка йому видана лише 03 листопада 2009 року.

Крім того, 16.10.2009 року заявник отримав національний паспорт Соціалістичні республіки ОСОБА_4, у якому визначено громадянство вказаної республіки, що саме по собі виключає намір заявника на постійне проживання на території України з метою набуття її громадянства.

Приведені обставини спростовують доводи, зазначені у заяві. Висновки суду першої інстанції не відповідають фактичними обставинам у справі та не підтверджені належними і допустимими доказами, у зв'язку з чим апеляційну скаргу слід задовольнити, рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заяви.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 314 ЦПК України, колегія суддів,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора Дніпровського району міста Херсона задовольнити

Рішення Дніпровського районного суду міста Херсона від 14 грудня 2009 року скасувати і ухвалити нове.

У задоволенні заяви ОСОБА_3 Ті відмовити.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, шляхом подачі скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: (підпис) ОСОБА_5

Судді: (три підписи)

Згідно оригінала суддя С.В. Лободзінський