ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
____________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
Іменем України
15.02.2007 року Справа № 14/555пн
Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Єжової С.С.
суддів Бойченка К.І.
Медуниці О.Є.
секретар
судового засідання Наумов Б.Є.
та за участю
представників сторін:
від заявника: повноважний та компетентний
представник не прибув;
від позивача представник за довіреністю Демченко Д.О.,
довіреність №01-03-30/1842а від 13.04.2006;
від відповідача повноважний та компетентний
представник не прибув;
розглянувши
апеляційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_1, м.Луганськ
на рішення
господарського суду Луганської області
від 14.12.2006
по справі №14/555пн (суддя -Лісовицький Є.А.)
за позовом Прокурора м.Луганська в інтересах держави
в особі Виконавчого комітету Луганської
міської ради, м.Луганськ
до відповідача Приватного підприємця ОСОБА_1, м.Луганськ
про стягнення 3721 грн. 71 коп.,
звільнення приміщення
В С Т А Н О В И В:
Прокурор м.Луганська в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Луганської міської ради, м.Луганськ звернувся до господарського суду Луганської області з позовом до приватного підприємця ОСОБА_1, м.Луганськ про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі у розмірі 3608 грн. 85 коп., пені 112 грн. 86 коп. за договором оренди від 14.09.2005 №НОМЕР_1 та зобов'язання відповідача звільнити напівпідвальне нежитлове приміщення площею 218 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1
Позивач листом від 30.11.2006 повідомив, що відповідачем 16.11.2006 здійснена оплата заборгованості з орендної плати у сумі 3608 грн. 85 коп., пені 112 грн. 86 коп.
Рішенням господарського суду Луганської області від 14.12.2006 позов задоволений частково, зобов”язано відповідача негайно після набрання законної сили даним рішенням звільнити напівпідвальне нежитлове приміщення площею 218 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1 в решті позову провадження припинено.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду від 14.12.2006 приватний підприємець ОСОБА_1, м.Луганськ звернувся до Луганського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, якою просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове про відмову у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги заявник посилається на те, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Позивач відзивом на апеляційну скаргу №б/н та без дати вимоги апеляційної скарги відхилив, вважає рішення законним та обґрунтованим.
Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 05.01.2007 відповідно до ст. 28 Закону України “Про судоустрій України” для розгляду апеляційної скарги приватного підприємця ОСОБА_1, м.Луганськ на рішення господарського суду Луганської області від 14.12.2006 по справі №14/555пн призначена судова колегія у складі: Єжова С.С.- суддя -головуючий, Парамонова Т.Ф. - суддя, Семендяєва І.В.-суддя.
Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 24.01.2007 відповідно до ст. 28 Закону України “Про судоустрій України” для розгляду апеляційної скарги приватного підприємця ОСОБА_1, м.Луганськ на рішення господарського суду Луганської області від 14.12.2006 по справі №14/555пн у зв'язку з відпусткою судді Семендяєвої І.В. та відрядженням судді Парамонової Т.Ф. їх виключено із складу колегії та введено суддів Бойченка К.І. та Медуницю О.Є.
Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України в процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами повторно розглядає справу.
Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції (ст.99 ч.2 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідач подав заяву з клопотанням про відкладення розгляду справи за його апеляційною скаргою, яке судовою колегією відхиляється за необґрунтованістю, і справа розглянута без участі заявника апеляційної скарги.
Заслухавши представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Позивач є органом місцевого самоврядування.
Відповідно до ст.140 Конституції України місцеве самоврядування є правом територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
Статтею 143 Конституції України передбачено, що органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності.
Повноваження органів місцевого самоврядування передбачені в Законі України „Про місцеве самоврядування” №280/97-ВР від 21.05.1997 зі змінами (далі -Закон №280/97-ВР), у тому числі і повноваження щодо управління комунальною власністю (ст.29 Закону №280/97-ВР).
Як вбачається із матеріалів справи, позивач в межах своєї компетенції 23.03.2005 прийняв рішення №76/27 про передачу відповідачу нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1, в оренду.
На підставі вищевказаного рішення 14.09.2005 між Виконавчим комітетом Луганської міської ради в особі начальника Управління комунальним майном Луганської міської ради та відповідачем укладений договір №НОМЕР_1 оренди нежитлового приміщення площею 218, 0 кв.м, яке розташоване в АДРЕСА_1
Розділом 3 даного договору сторони встановили розмір орендної плати, порядок та строки її внесення.
Пунктом 6.1 договору сторони встановили, що за невиконання або неналежне виконання зобов”язань згідно з договором оренди сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством.
Пунктом 8.1. договору сторони передбачили, що договір може бути розірваний на вимогу однієї із сторін за рішенням господарського суду у випадках, передбачених чинним законодавством України та цим договором.
Пунктом 8.5 договору сторони встановили порядок поновлення строку дії договору у випадку його закінчення.
Враховуючи, що об”єктом договору оренди є комунальне майно, правовідносини сторін регулюються в першу чергу Законом України „Про оренду державного та комунального майна” №2269-XII від 10.04.1992 зі змінами і доповненнями, Цивільного та Господарського кодексів України.
Стаття 10 Закону України №2269- XII надає перелік істотних умов договору оренди, які є обов”язковими при укладенні договору оренди майна, яке є державною або комунальною власністю.
Договір №НОМЕР_1 від 14.09.2005 за своїм текстом відповідає вимогам Закону України „Про оренду державного та комунального майна”.
Даний договір укладений строком до 14.08.2006 і відповідно до п.8.5 договору та п.2 ст.17 Закону України №2269- XII строк його дії продовжений на 11 місяців, тобто до 14.07.2007.
За матеріалами справи встановлено, що відповідач в порушення вимог п.п.3.4, 3.7 та 4.12 договору зобов”язання щодо внесення орендної плати не виконував належним чином, що відповідачем не оспорюється і цей факт підтверджений перерахуванням останнім 16.11.2006 заборгованості по орендній платі і суми пені за позовними вимогами.
Оскільки дані дії здійснені відповідачем після звернення позивача з позовом до господарського суду, господарський суд обгрунтовано відповідно до п.1.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України припинив провадження у справі в цій частині.
Що стосується вимог позивача про зобов”язання відповідача звільнити орендне приміщення, судова колегія вважає помилковим висновок господарського суду про задоволення цих вимог, враховуючи наступне.
Стаття 651 Цивільного кодексу України встановлює, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Пунктом 2 цієї статті передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Пунктом 1 ст.26 Закону України №2269-XII встановлено, що одностороння відмова від договору оренди не допускається.
Пунктом 3 цієї ж статті передбачено можливість дострокового розірвання договору за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов”язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.
А ні договір №НОМЕР_1 від 14.09.2005, а ні Закону України №2269-XII, який регулює правовідносини сторін з оренди комунального майна не передбачають можливості припинення договору оренди комунального майна в односторонньому порядку.
Факт порушення відповідачем істотних умов договору є підставою для дострокового розірвання договору.
Застосування господарським судом ст.782 Цивільного кодексу України судова колегія вважає неправильним, оскільки глава 58 (ст.759-786) Цивільного кодексу України регламентує загальні положення про найм (оренду), а правовідносини сторін по даній справі регулюються спеціальним законом, який застосовується до орендних відносин стосовно державного і комунального майна.
На підставі вищевикладеного, судова колегія Луганського апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд неправильно застосував норми матеріального права, що привело до прийняття невірного рішення по справі в частині позовних вимог про виселення відповідача, тому рішення господарського суду Луганської області від 14.12.2006 по справі №14/555пн підлягає частковому скасуванню.
Відповідно до ст.49 витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги відносяться на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У судовому засіданні за згодою представників сторін оголошені вступна та резолютивна частини постанови.
Керуючись ст.ст. 43, 49, 85, 99, 101, п.2 103, п.4 ст. 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів
П О С Т А Н О В И В:
1. Апеляційну скаргу приватного підприємця ОСОБА_1, м.Луганськ на рішення господарського суду Луганської області від 14.12.2006 по справі №14/555пн задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду Луганської області від 14.12.2006 по справі №14/555пн скасувати частково.
3. У задоволенні позовних вимог про зобов”язання приватного підприємця ОСОБА_1 звільнити напівпідвальне нежитлове приміщення площею 218 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1.
4. В решті рішення залишити без змін.
5. Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1, місце проживання: АДРЕСА_2 ідентифікаційний номер НОМЕР_2 на користь:
- Державного бюджету України державне мито за позовом в сумі 102 грн. 00 коп.; одержувач коштів: відділення державного казначейства Ленінського району м.Луганська, ідентифікаційний код 24046582, п/р 3111809570006 в УДК в Луганській області, МФО 804013
- Державного підприємства „Судовий інформаційний центр”, м.Київ, пр.Перемоги, 44, ідентифікаційний код 30045370, п/р 2600201418001 у ВАТ „Банк Універсальний” м.Львів, МФО 325707 витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу за позовом в сумі 53 грн. 63 коп.
6. Стягнути з виконавчого комітету Луганської міської ради, м.Луганськ, вул.Коцюбинського, 14, на користь приватного підприємця ОСОБА_1, місце проживання: АДРЕСА_2 ідентифікаційний номер НОМЕР_2 витрати по державному миту за подання апеляційної скарги в сумі 42 грн. 50 коп.
7. Доручити господарському суду Луганської області видати відповідні накази.
Відповідно ч. 3, ч. 5 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий суддя С.С. Єжова
Суддя К.І. Бойченко
Суддя О.Є. Медуниця
Спеціаліст 1-ої категорії С.І. Заєць
Надруковано 7 примірників:
1- до справи
2- прокурору м.Луганська (м.Луганськ, вул.Леніна, 34, 91000)
3- Облпрокуратурі
4- позивачу (м.Луганськ, вул.Коцюбинського,14, 91055)
5- відповідачу (АДРЕСА_2)
6- господарському суду Луганської області
7- до наряду