Іллінецький районний суд Вінницької області

м. Іллінці, вул. К.Маркса, 28, 22700, (04345) 2-15-68

РІШЕННЯ

ІМ’ЯМ УКРАЇНИ

8 лютого 2010 року Іллінецький районний суд Вінницької області

в складі: головуючого Марчук В.С.

при секретарі Тетерук Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Іллінці справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» в особі Вінницької обласної дирекції до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з даним позовом, вказуючи, що 15 червня 2007 року між сторонами, а саме: між позивачем та відповідачем ОСОБА_4 було укладено кредитний договір № 014/035-43/50189 відповідно до якого позивач надав у кредит 7544 дол. США з річною процентною ставкою у 13 % терміном на 48 місяців до 14.06.2011 року зі щомісячним погашенням кредитних коштів. 15 червня 2007 року між позивачем та іншим відповідачем – ОСОБА_3, був укладений договір поруки про те що поручитель зобов’язаний відповідати за зобов’язаннями позичальника за кредитним договором № 014/035-43/50189 від 15 червня 2007 року.

На виконання зазначеного договору кредиту, позивач надав відповідачу вказані грошові кошти у кредит. Відповідач же – ОСОБА_2, в порушення своїх зобов’язань станом на 4.11.2009 року не здійснила часткового погашення кредиту в розмірі 1214,28 дол. США , що складає за курсом НБУ станом на 4.11.09 року 9728,33 грн. та не сплатила відсотків у сумі 411,82 дол. США, що за тим же курсом НБУ становить 3299,34 грн.

Згідно п. 6.5 Кредитного договору позивач має право додатково стягувати заборгованість за кредитом, нараховані відсотки за користування кредитом та штрафні санкції у випадку невиконання відповідачем ОСОБА_2 умов договору за умовами попереднього повідомлення про це відповідача за 30 днів рекомендованим листом.

17.06.2009 року обом відповідачам рекомендованим листом було направлено вимогу про усунення порушень договору.

Відповідно до п. 10.1 кредитного договору № 014/035-43/50189 за порушення строків повернення кредиту і відсотків за кредит, відповідачу – позичальнику нараховується пеня у розмірі 0,5 % від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Тому позивач нарахував 1046,37 дол. США, що складає 8383,10 грн. за курсом НБУ на 4.11.09 року, пені за період з 16.01.09 по 15.10.09 року, яку просить стягнути на його користь.

Далі позивач зазначає, що згідно п. 2.1 договору поруки, відповідач ОСОБА_3 несе солідарну відповідальність з відповідачкою ОСОБА_2 за недотримання ОСОБА_2 умов Кредитного договору, тому ОСОБА_1 просить суд всю зазначену у позові заборгованість стягнути з обох відповідачів солідарно.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримує з викладених підстав.

Відповідачі у судовому засіданні позовні вимоги визнали повністю, проте просили суд врахувати їхнє важке матеріальне становище, зумовлене економічною кризою, великою інфляцією, відсутністю роботи у ОСОБА_3, народженням у відповідачів дитини та смертю батька ОСОБА_2

Заслухавши представника позивача, відповідачів та вивчивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги позивача підставними.

Так, вони знайшли своє підтвердження у самих договорах – договорі кредиту та договорі поруки (а/с 4,9), умови яких відповідають умовам, викладеним у позовній заяві; у розрахунку заборгованості за кредитним договором за № 10-11/1-3341 від 3.11.09 року; у довідці про офіційний курс валют станом на 4.11.09 року; у розрахунку пені по кредитному договору № 014/035-43/50189; у заяві про видачу готівки № 1 від 15.06.07 року відповідно до якої ОСОБА_5, яка є ОСОБА_2 згідно свідоцтва про шлюб, отримала кредит 7544 дол. США; у повідомленнях від 15.06.09 року на ім’я ОСОБА_5 та ОСОБА_3 з вимогою погашення заборгованості по кредиту.

Тому, оскільки позивач виконав вимоги ст. 1054 ЦК України, надавши кошти у кредит відповідачу ОСОБА_2 він, правомірно вимагає виконання зобов’язань від цього відповідача, щодо повернення кредиту, як це зазначено в умовах договору та передбаченого тією ж ст. 1054 ЦК України.

Вимога щодо відсотків за кредит теж правомірна, оскільки відсотки передбачені ст. 1048 ЦК України та кредитним договором.

Виходячи зі змісту ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов’язання, так зазначено у ст. 550 ЦК України.

Отже позивач правомірно передбачив кредитним договором пеню в разі порушення зобов’язання відповідачем – позичальником. А, оскільки відповідач ОСОБА_2 порушила зобов’язання кредитного договору, то позивач правомірно претендує на нараховану пеню за прострочення строків погашення кредиту.

Разом з тим, виходячи зі змісту ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

І суд вважає, що у обох відповідачів наявні інші обставини, які мають істотне значення, щоб зменшити розмір нарахованої пені. До таких обставин суд відносить економічну кризу в Україні, ріст інфляції, що значно збільшило, не з вини відповідачів, заборгованість, а також погіршило їхнє матеріальне становище; відсутність роботи у ОСОБА_3, що підтверджується випискою з його трудової книжки; народження дитини у сторін, що призвело до непрацездатністі відповідачки, відповідно до довідки про те, що ОСОБА_2 з 29.03.09 року перебуває у відпустці по догляду за дитиною та свідоцтва про народження дитини. До таких обставин суд відносить і смерть батька відповідачки ОСОБА_2, яка сталась 2.01.09 року згідно свідоцтва про смерть та зменшує пеню за несвоєчасне повернення кредиту до 500 грн.

Таким чином, позовні вимоги, заявлені до ОСОБА_2 підлягають до задоволення за мінусом зменшеної пені.

Враховуючи вимоги ст. 553 ЦК України про те, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку та умов договору поруки від 15.06.2007 року про те, що поручитель ОСОБА_3 зобов’язується відповідати перед Кредитором по зобов’язаннях - ОСОБА_2 а також враховуючи вимоги ст. 554 ЦК України про те, що у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором, як солідарні боржники, позовні вимоги, які підлягають до задоволення з відповідача ОСОБА_2, слід солідарно стягувати і з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача, задоволивши тим самим, позов частково.

Відповідно до вимог ст. 533 ЦК України грошові зобов’язання виконуються в гривнях.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 208-215 ЦПК України; ст. ст. 554, 553, 551, 615, 549, 550, 1048, 1054 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задоволити частково. Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 солідарно на користь Відкритого акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» в особі Вінницької обласної дирекції заборгованість по кредитному договору № 014/035-43/50189 від 15.06.2007 року у сумі 36171,17 грн. – непогашеного кредиту, 3299,34 грн. - заборгованості по відсотках за користування кредитом та 500 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, що в загальному складає 39970,51 грн., а також стягнути 398 грн. судового збору і 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення суду при розгляді справи. У решті позовних вимог відмовити.

На рішення протягом 10 діб з часу його проголошення може бути подана заява про апеляційне оскарження, а ще протягом 20 діб - апеляція.

Суддя: