06.04.2011

Справа № 22ц-590/11 Головуючий в І інстанції: Ратушна В.О.

Категорія 67 Доповідач: Вадзінський П.О.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 квітня 2011 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Херсонської області у складі :

головуючого Вадзінського П.О.

суддів Вербицької Л.І.

ОСОБА_1

при секретарі Лукашевич Т.В.

за участю прокурора Павленко І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Херсоні справу за апеляційною скаргою прокурора Дніпровського району м. Херсона на рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 08 грудня 2008 року по цивільній справі за заявою ОСОБА_2 Нгіа, зацікавлена особа: відділ у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України в Херсонській області про встановлення факту, що має юридичне значення,-

у х в а л и л а:          

До суду із зазначеною заявою звернувся ОСОБА_2 Нгіа, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідно до Міжурядової угоди про направлення та прийом в’єтнамських громадян на професійне навчання і роботу на підприємствах та в організаціях СРСР від 02.04.1981 року, він разом із батьками у 1988 році прибув на територію УРСР. В період з 20.10.1988 року по 23.10.1991 року його батько ОСОБА_3 Хуан працював на Херсонському суднобудівному заводі, а його матір До ОСОБА_4 в період з 16.06.1988 року по 27.05.1992 року працювала на Херсонському бавовняному комбінаті. Після закінчення строку Міжурядової угоди, батьки заявника були звільнені з вказаних підприємств, однак залишилася проживати в ІНФОРМАЦІЯ_1. у 2004 році батьки заявника повернулися до Республіки ОСОБА_5. Оскільки він бажає набути громадянство та отримати паспорт громадянина України і таке право йому надано ст.8 Закону України «Про громадянство», просив встановити факт постійного проживання його батьків на території України до 24.08.1991 року.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Херсона від 08 грудня 2008 року встановлено факт постійного проживання батьків заявника ОСОБА_3 Хуан та До ОСОБА_4 на території України до 24 серпня 1991 року. Копію рішення направлено до ВГІРФО УМВС України в Херсонській області для оформлення громадянства України ОСОБА_2 Нгіа.

Дане рішення оскаржено прокурором. У поданій апеляційній скарзі прокурор, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції, просить його скасувати та ухвалити по справі нове рішення, яким заявнику у задоволенні його вимог відмовити.

Письмові заперечення на апеляційну скаргу до суду не надходили.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду у межах, визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Із поданої ОСОБА_2 Нгіа заяви про встановлення факту проживання його батьків на території України до 1991 року вбачається, що встановлення цього факту необхідне для набуття громадянства за територіальною ознакою згідно ст.8 Закону України «Про громадянство».

Частиною 1 цієї статті передбачено, що особа, яка постійно проживала до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України», або яка сама чи хоча б один з її батьків постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу ІНФОРМАЦІЯ_2, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), і є особою без громадянства або іноземцем, який подав зобов’язання припинити іноземне громадянство, та подала заяву про набуття громадянства України, а також її неповнолітні діти реєструється громадянами України.

У пункті 44 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215 встановлено, що у разі відсутності документів, що підтверджують факт постійного проживання особи до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України, для оформлення набуття громадянства України подається відповідне рішення суду.

На думку колегії заявником не надано доказів на підтвердження того, що він та його батьки на законних підставах постійно проживали на території України до 1991 року.

Проживання на території України на законних підставах згідно зі ст.1 Закону України «Про громадянство»- це проживання в Україні іноземця чи особи без громадянства, які мають у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року відмітку про постійну чи тимчасову прописку на території України, або зареєстрували на території України свій національний паспорт, або мають посвідку на постійне чи тимчасове проживання на території України, або їм надано статус біженця чи притулок в Україні.

Із матеріалів справи вбачається, що батьки заявника ОСОБА_2 Нгіа знаходилися на території України відповідно до Угоди між Урядом СРСР та Урядом Соціалістичної Республіки ОСОБА_5 про направлення та прийняття в’єтнамських громадян на професійне навчання та роботу на підприємствах і в організаціях СРСР від 02 квітня 1981 року, а тому проживали на території України тимчасово на період роботи та після завершення мали повернутися до ОСОБА_5, чого не зробили і таким чином перебували на території України без законних на те підстав.

Заявник та його батьки є громадянами ОСОБА_5.

За таких обставин у суду першої інстанції не було законних підстав для встановлення факту постійного проживання ОСОБА_3 Хуан та До ОСОБА_4 на території України до 1991 року.

Ухвалене рішення підлягає скасуванню з постановленням нового про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_2 Нгіа.

Керуючись ст.ст.303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу прокурора Дніпровського району Херсонської області задовольнити.

Рішення Дніпровського районного суду Херсонської області від 08 грудня 2008 року скасувати і ухвалити нове, яким відмовити ОСОБА_2 Нгіа у задоволенні заяви про встановлення факту постійного проживання на території України.

Рішення набирає чинності з дня його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцять днів з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий:

Судді: