Справа № 22-ц-1965/2011 Головуючий у I інстанції –Кухта В.О.

Категорія –цивільна Доповідач - Зінченко С. П.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 липня 2011 року

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддізінченко с.п.,

суддів:ОСОБА_1, ішутко в.м.,

при секретарі:ОСОБА_2, ОСОБА_3

за участю:Представників позивача ОСОБА_4, відповідача ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на заочне рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 30 травня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про стягнення боргу,

в с т а н о в и в:

У березні 2011 року ОСОБА_6 звернулася до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що 14 березня 2008 року вона дала у борг ОСОБА_7 кошти у розмірі 15000 дол.США., про що була надана відповідна розписка, в якій строк повернення коштів обумовлювався розірванням договору купівлі-продажу квартири укладеного 27.07.2007 року. 19 березня 2008 року між відповідачем та ОСОБА_8 було розірвано договір купівлі-продажу частини квартири від 27.07.2007 року. 13 вересня 2008 року ОСОБА_7 частково у розмірі 5000 дол. США повернув борг по розписці. Оскільки відповідач ухиляється від повернення грошових коштів просила стягнути з ОСОБА_7 борг з врахуванням 3 % річних в сумі 86446.87грн.

Заочним рішенням Чернігівського районного суду Чернігівської області у задоволені позову ОСОБА_6 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить вищевказане рішення скасувати посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Апелянт зазначає, що суд прийшов до помилкового висновку про те, що правовідносини між позивачем та відповідачем є гарантією виконання забов”язань. Далі вказує, що суд не звернув уваги на ту обставину, що відповідачем було взято у борг у позивача 15000 дол. США для розірвання договору купівлі-продажу частини квартири від 27 липня 2007 року, який був укладений між відповідачем та ОСОБА_8, про що зазначено в розписці. Такий договір був розірваний 19.03.2008 року, проте відповідач повернув борг частково. Також зазначає, що зобов”язання, строк виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасника судового розгляду, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції, виходив з того, що між сторонами договір позики не укладався, оскільки зазначені кошти передавалися не в борг, а для забезпечення вчинення ОСОБА_7 певних правових дій.

Проте з таким висновком погодитися не можна, оскільки зазначене рішення не відповідає вимогам ст.212, 213 ЦПК України, так як суд, під час вирішення спору належним чином не перевірив доводів, викладених ОСОБА_6 у її позові, не врахував, що розписка є одночасно документом, який підтверджує і передання грошей позикодавцем позичальнику і укладанням договору позики.

Відповідно до ч.1 ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов”язується повернути позикодавцеві таку ж суму коштів ( суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду і такої ж якості.

Згідно з ч.2 ст.1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

           Судом по справі встановлено, що ОСОБА_7 11.03.2008 року надав розписку про отримання від ОСОБА_6 коштів у розмірі 15000дол.США.

13.09.2008 року відповідач частково у розмірі 5000 дол.США повернув позивачу борг по розписці, остаточна сума боргу склала 10000 дол.США.

Частина 2 ст.1047 ЦК України допускає пред’явлення на підтвердження укладення договору та його умов розписки позичальника або іншого документа, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної суми грошей чи кількості речей.

Даючи оцінку наданої позивачкою розписки, суд дійшов висновку, що ця розписка не є підтвердженням факту укладення сторонами 11.03.2008 року договору позики, а саме того, що зазначені кошти передавалися не в борг, а для забезпечення вчинення ОСОБА_7 певних правових дій.

Проте, суд не звернув уваги на ті обставини, що у розписці зазначені, сторони, зобов’язання, грошова сума, яка передається, строк повернення та особистий підпис позичальника ОСОБА_7

Отже між сторонами було досягнуто згоди стосовно всіх істотних умов договору позики, розписка свідчить про його укладання відповідно до вимог ст.1046 ЦК України.

З врахуванням зазначених ст.ст.1046, 1047 ЦК України кошти в розмірі 79351 грн.00 коп. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, оскільки станом на 14 березня 2011 року курс долара до гривні за офіційним курсом НБУ України становив 100 дол. США - 79грн.35коп.

Стаття 625 ЦК України передбачає відповідальність боржника за порушення грошового зобов”язання.

Оскільки відповідач прострочив виконання грошового зобов”язання, то відповідно до зазначеної норми закону, він зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням трьох процентів річних від простроченої суми, а саме 7095грн.87коп ( 79351 грн.00коп. х 3% : 365 днів = 6.52 коп. проценти за один день х на 1088 прострочених днів)

Отже, загальна сума боргу складає 86446грн.87коп.( 79351 грн.00 коп. +7095грн.87коп.)

Крім того, відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідача на користь позивачки підлягають стягненню судові витрати, а саме судовий збір в сумі 1297 грн. та 240 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. Щодо витрат пов”язаних з правовою допомогою адвоката, апеляційний суд приходить до висновку про зменшення розміру відшкодування цих витрат до 1500 грн., при цьому враховується обсяг та характер наданої адвокатом правової допомоги й витрачений ним час.

Керуючись ст.ст.1046, 1047 ЦК України, ст.ст.303, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,

В И Р І Ш И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити.

          Заочне рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 30 травня 2011 року скасувати.

Позов ОСОБА_6 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 борг в сумі 79351 грн. ( сімдесят дев’ять тисяч триста п”ятьдесят одну)грн. 00 коп., 7095 (сім тисяч дев’яносто п”ять) грн. 87 коп. – 3% річних від простроченої суми, а всього 86446грн.(вісімдесят шість тисяч чотириста сорок шість ) грн. 87коп.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 судові витрати в сумі 3037 грн.( судовий збір 1297 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 240 грн. та 1500 грн. витрати на надання правової допомоги)

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий:Судді: