Апеляційний суд Тернопільської області

м. Тернопіль, вул. Князя Острозького, 14а, 46006, (0352) 52-41-64

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

5 січня 2010 року

Колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Тернопільської області в складі :

Головуючого - Декайла П.В.

Суддів - Гавриш Г.П., Татарчука В.Г.

З участю прокурора - Лотоцького В.М.

Захисника - ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі матеріали за апеляцією старшого помічника прокурора Бережанського району на постанову Бережанського районного суду від 31 грудня 2009 року.

Цією постановою відмовлено в обранні

ОСОБА_2, З січня ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю ІНФОРМАЦІЯ_2, жителю ІНФОРМАЦІЯ_3

запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.

В апеляції старшого помічника прокурора Бережанського району ставиться

питання про скасування даної постанови.

Заслухавши доповідача, виступи ОСОБА_2 та його захисника, слідчого, який розслідує дану кримінальну справу, міркування прокурора, який підтримав подану апеляцію, розглянувши представлені матеріали, колегія суддів прийшла до переконання, що апеляція до задоволення не підлягає.

Як видно з матеріалів справи, органом досудового слідства ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що 16 грудня 2009 року, близько 18 год. 00 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, по місцю свого проживання, за адресою м. Бережани вул. Ватутіна, 14, вступив у конфлікт із ОСОБА_3, якого не бажав впускати до свого помешкання, де спала його п'ятимісячна донька, оскільки той теж перебував у стані алкогольного сп'яніння. Під час зазначеного конфлікту ОСОБА_2 наніс останньому ногою удар в обличчя, від чого ОСОБА_3 впав і отримав тілесні ушкодження, у зв'язку з чим був доставлений у Бережанську районну лікарню, де 20 грудня 2009 року від отриманих тілесних ушкоджень помер.

За даним фактом 22 грудня 2009 року старшим слідчим СУ УМВСУ в Тернопільській області відносно ОСОБА_2 порушена кримінальна справа за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України і цього ж дня о 20 год. 10 хв. ОСОБА_2 був затриманий в порядку ст.115 КПК України по підозрі у вчиненні вказаного злочину.

29 грудня 2009 року ОСОБА_2 було пред'явлено обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України.

Відмовляючи у задоволенні подання старшого слідчого СУ УМВСУ в Тернопільській області, щодо обрання обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, суд 1-ї інстанції виходив із того, що відповідно до ст.ст. 148,149 КПК України взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом, який повинен обиратися лише за наявності підстав, що інші запобіжні заходи не зможуть забезпечити виконання підозрюваним чи обвинувачуваним процесуальних обов'язків та його належної поведінки. Сам же факт, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання вигляді позбавлення волі понад сім років, не являється підставою для обрання щодо нього найсуворішого запобіжного заходу. Разом з тим судом 1 -ї інстанції під час розгляду даного подання по суті було встановлено, що ОСОБА_2 повністю визнає свою вину, про що власноручно написав явку з повинною, має постійне місце проживання, за яким характеризується з позитивної сторони. На утриманні ОСОБА_2 крім малолітньої дитини, знаходиться дружина інвалід дитинства 2-ї групи та мати інвалід 3-ї групи і він являється єдиним годувальником у сім'ї.

Таким чином, як в судовому засіданні в суді 1-ї інстанції так і під час апеляційного розгляду не було представлено переконливих мотивів того, що процесуальна поведінка обвинуваченого ОСОБА_2 буде неналежною і він буде перешкоджати встановленню істини у справі та ухилятись від слідства та суду чи продовжувати займатись злочинною діяльністю. Не представлено також суду і доказів того, що ОСОБА_2 ухиляється та не з'являється на виклик слідчого.

Посилання ж апелянта в апеляції на те, що ОСОБА_2, знаходячись на волі може безпосередньо перешкоджати встановленню істини у справі або своїми діями впливати на свідків та потерпілих, продовжувати злочинну діяльність або ухилятись від слідства та суду, а обрання запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою не забезпечить його належної процесуальної поведінки, є голослівним і не підтверджується будь-якими фактичними даними.

Крім того, під час апеляційного розгляду було встановлено, що після відмови в обранні ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту відносно останнього застосовано запобіжний захід заставу, про що слідчим СВ Бережанського РВ УМВСУ в Тернопільській області 31 грудня 2009 року винесено відповідну постанову.

За наведених вище обставин колегія суддів вважає, що постанова судді про відмову в обранні щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту є законною та обгрунтованою і до скасування не підлягає.

Керуючись ст.ст. 155, 165-2, 382 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляцію старшого помічника прокурора Бережанського району залишити 5ез задоволення, а постанову Бережанського районного суду від 31 грудня 2009 року відносно ОСОБА_2 - без змін.

Головуючий - підпис

Судді апеляційного суду - два підписи

з оригіналом згідно :

Суддя апеляційного суду

Тернопільської області ОСОБА_4