Апеляційний суд Тернопільської області

м. Тернопіль, вул. Князя Острозького, 14а, 46006, (0352) 52-41-64

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2010 року

Колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Тернопільської області в складі :

Головуючого - Коваленка Є.П.

Суддів - Гавриш Г.П., Вавріва 1.3.

3 участю прокурора - Гузіка Й.М.

захисника - ОСОБА_1

потерпілого - ОСОБА_2

засудженого - ОСОБА_3Б

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі кримінальну справу за апеляцією потерпілого ОСОБА_2 на вирок Бережанського районного суду від 24 грудня 2009 року, яким

ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, українець, громадянин України, одружений, працюючий різноробочим в Італії, зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_3. Чернівецької області, фактично постійно проживає в Італії м. Санта Марія Капуо Вітере вул. Віа Фратта буд.42, раніше не судимий засуджений за ч.3 ст.286 КК України до 6-ти років позбавлення волі, з позбавленням права керувати усіма видами транспортних засобів строком на три роки.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_3 залишений попередній утримання під вартою з 6 серпня 2009 року.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 щодо відшкодування моральної шкоди задоволений частково. Стягнуто з засудженого ОСОБА_3 в користь потерпілого ОСОБА_2 50000 грн. Позовні вимоги потерпілого ОСОБА_4 щодо відшкодування завданих йому матеріальних збитків, залишений без розгляду з подальшим наданням права на звернення до суду для вирішення даного питання в порядку цивільного судочинства.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 щодо відшкодування моральної шкоди задоволений частково. Стягнуто з засудженого ОСОБА_3 в користь потерпілого ОСОБА_5 50000 грн. Позовні вимоги потерпілого ОСОБА_5 щодо відшкодування завданих йому матеріальних збитків, залишений без розгляду з подальшим наданням права на звернення до суду для вирішення даного питання в порядку цивільного судочинства.

Постановлено стягнути з засудженого ОСОБА_3 судові витрати.

Згідно вироку суду ОСОБА_3 визнаний винним та засуджений за вчинення злочину за наступних обставин.

Так, ОСОБА_3, 5 серпня 2009 року близько 17 год 30 хв., в порушення п.2.9"а" Правил дорожнього руху України, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керував технічно - справним автомобілем "FORD Mondeo", р.н. ВУ 507 8М та всупереч п.12.4 ПДР України рухався зі швидкістю 80-90 км/год. автодорогою Стрий-Тернопіль-Кіровоград-Знам'янка по вул. Тернопільській в м. Бережани в напрямку м. Стрий.

Під час руху, ОСОБА_3, в порушення вимог п.п. 1.5 ч.І, 1.10 Правил дорожнього руху України, не врахував дорожні умови та обстановку, не обрав такі прийоми керування транспортним засобом, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним і в такий спосіб своїми діями не створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрозу життю і здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Внаслідок цього і в порушення вимог п.п. 2.3 "б"; 10.1; 11.2; 11.3 ПДР України, ОСОБА_3, рухаючись на 95 км. + 820 м. вказаної автодороги, яка у цьому місці має заокруглення ліворуч, не тримався якнайближче до правого краю проїзної частини дороги, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не реагував на її зміну і не переконавшись, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, в час, коли назустріч йому рухався автомобіль НОМЕР_1, змінив напрям руху і в порушення вимог горизонтальної дорожньої розмітки 1.1, яку перетинати заборонено, виїхав на призначений для зустрічного руху бік дороги.

Створивши такими своїми діями, які не відповідали вище вказаним вимогам пунктів ПДР України небезпеку для руху, та позбавивши себе та інших учасників дорожнього руху технічної можливості уникнення ДТП, ОСОБА_3, рухаючись смугою зустрічного руху, допустив зіткнення лівої передньої бокової частини керованого ним автомобіля з лівою передньою боковою частиною автомобіля ВАЗ-2107, який з чотирма пасажирами рухався прямо своєю смугою, під керуванням водія ОСОБА_6 В результаті даної ДТП водій автомобіля ВАЗ-2107 ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої травми грудей з чисельними двобічними переломами ребер та порушенням цілісності крупної магістральної судини - аорти, що призвело до масивної внутрішньо-грудної кровотечі та різкого обезкровлювання організму, від яких загинув на місці події. Пасажир ОСОБА_7 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритої травми грудей з чисельними двобічними переломами ребер та порушенням цілісності крупної магістральної судини-аорти, що призвело до масивної внутрішньо-грудної кровотечі та різкого обезкровлювання організму, від яких загинула на місці події. Пасажир ОСОБА_8 отримала тілесні ушкодження у вигляді поєднаної травми грудей та живота із чисельними переломами кісток скелету та ушкодженням внутрішніх органів, від яких 05.08.2009 року померла в приміщенні Бережанської ЦРКЛ. Пасажир ОСОБА_9 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому латерального міжвиросткового горбика великогомілкової кістки, які відносяться до ушкоджень середньої тяжкості.

В своїй апеляції потерпілий ОСОБА_2 не погоджується з мірою покарання, яку призначив суд засудженому ОСОБА_3 і вважає її м'якою по відношенню до тяжкості вчиненого ним злочину.

Крім цього апелянт вважає, що суд безпідставно залишив без розгляду його позов щодо стягнення з засудженого завданих злочином матеріальних збитків при наявності представлених ним суду підтверджуючих документів, чим порушив, на думку апелянта, його права в частині вирішення питання відшкодування матеріальної шкоди.

А тому апелянт просить даний вирок суду скасувати, постановити свій вирок, . яким призначити засудженому ОСОБА_3 максимальну міру покарання, передбачену санкцією ч.3 ст.286 КК України.

Заслухавши доповідача, виступи засудженого та його захисника, потерпілого, міркування прокурора, який вважає вирок суду законним та обгрунтованим, розглянувши матеріали кримінальної справи та дослідивши доводи апеляції, колегія суддів прийшла до переконання, що подана апеляція до задоволення не підлягає.

Висновки суду, викладені у вироку, відповідають фактичним обставинам справи. Винність ОСОБА_3 у вчиненні злочину, за який його засуджено, стверджується як повним визнанням своєї вини самим засудженим так і доказами зібраними та ретельно дослідженими в судовому засіданні.

Кваліфікація дій засудженого ОСОБА_3 за ч.3 ст.286 КК України є вірною і ніким не оспорюється.

Призначаючи покарання засудженому ОСОБА_3 суд у відповідності до вимог ст.ст. 50,65 КК України врахував характер та ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу винного, який вперше притягається до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем проживання, його молодий вік. Врахував суд 1-ї інстанції також ту обставину, що після вчинення злочину ОСОБА_3 не намагався переховуватися, а активно сприяв розкриттю злочину, зразу щиро зізнався та покаявся у вчиненому, частково відшкодував потерпілому ОСОБА_10 заподіяну шкоду.

Разом з тим суд врахував також і обтяжуючу вину ОСОБА_3 обставину, а саме вчинення ним злочину у стані алкогольного сп'яніння.

При визначені міри покарання ОСОБА_3, суд 1-ї інстанції виходив із вимог ст.50 КК України, якими, зокрема визначено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів. А тому виходячи із цих засад та проаналізувавши всі наявні по справі обставини в їх сукупності, суд 1-ї інстанції прийшов до вірного переконання про необхідність призначення ОСОБА_3 покарання у вигляді позбавлення волі. На думку колегії суддів визначена ОСОБА_3 міра покарання, у вигляді 6-ти років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на певний строк, обрана у межах санкції ч.З ст. 286 КК України, є достатньою для його виправлення та перевиховання і відповідає вчиненому ним та даним про його особу, що спростовує твердження апелянта в апеляції на те що суд при призначенні покарання засудженому ОСОБА_3 не в повній мірі врахував всі наявні обставини по справі в зв'язку з чим призначив йому занадто м'яке покарання.

Вирішуючи питання щодо заявлених потерпілими позовів в відшкодування спричинених їм моральних та матеріальних збитків, судом було встановлено, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася з вини ОСОБА_3 потерпілому ОСОБА_2 у зв'язку із загибеллю його дочки ОСОБА_8 були спричинені моральні та матеріальні збитки.

Разом з тим в підтвердження своїх позовних вимог щодо стягнення завданих йому матеріальних збитків ОСОБА_2 в судове засідання були представлені лише ксерокопії платіжних документів, зміст яких щодо виду товару та його вартості не був чітким. Оригінали ж даних документів потерпілим суду не були представлені по тій причині оскільки, як пояснив сам потерпілий, оригінали згаданих документів, для отримання коштів на відшкодування понесених ним витрат, передано ним в страхову компанію, яка повинна здійснювати виплату відшкодування майнових збитків, заподіяних внаслідок ДТП за участю автомобіля, яким керував ОСОБА_3

В зв'язку з вищевикладеним, суд 1-ї інстанції прийшов до вірного переконання, що майнові витрати потерпілого ОСОБА_2 повинні бути підтверджені належними доказами по справі, тобто оригіналами платіжних документів, які б свідчили про факт отримання ним зазначених предметів та послуг.

Крім цього потерпілим ОСОБА_2 в судовому засіданні не були підтверджені жодним письмовим документом вимоги про відшкодування 5000 грн., понесених ним у зв'язку з транспортуванням надгробної плити, риттям могили та інше.

У зв'язку з цим суд 1-ї інстанції прийняв вірне рішення про залишення даного позову без розгляду з наданням можливості потерпілому ОСОБА_2 звернутися до суду з позовом про відшкодування понесених ним матеріальних збитків в порядку цивільного судочинства із залученням до участі в справі відповідної страхової компанії.

Колегія суддів вважає, що за наведених вище обставин подана апеляція до задоволення не підлягає.

Керуючись ст.ст. 356, 365, 366 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляцію потерпілого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Бережанського районного суду від 24 грудня 2009 року щодо ОСОБА_3 - без змін.

Головуючий - підпис

Судді апеляційного суду - два підписи

з оригіналом згідно :

Суддя апеляційного суду

Тернопільської області ОСОБА_11