Справа № 2-496/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2011 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя Донецької області в складі :

головуючого судді           - Курбановой Н.М.,

при секретарі           - Петренко Ю.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі цивільну справу за позовом виконавчого комітету Маріупольської міської ради до ОСОБА_1, яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні власністю та виселення,-

треті особи –служба по справам дітей Орджонікідзевської райадміністрації м. Маріуполя

житлово-комунальне підприємство «Новий Східний»,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач в особі виконкому Маріупольської міської ради звернувся до суду з позовними вимогами до ОСОБА_2 О,І., яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні власністю та виселення із квартири АДРЕСА_1 без надання іншого житла.

          В судовому засіданні представник позивача , яка діяла на підставі довіреності –ОСОБА_3 підтримала доводи позову та пояснила, що квартира АДРЕСА_1 є комунальною власністю міста Маріуполя. На підставі ордеру № 008436 від 06 березня 1996 року у даному приміщенні були зареєстровані , як основний квартиронаймач ОСОБА_4, його жінка ОСОБА_1, їх діти –ОСОБА_5, ОСОБА_2 та теща –ОСОБА_6 ОСОБА_7 стояла на черзі на отримання житла, як така, що потребує поліпшення житлових умов. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 13.01.2010 року № 42 був затверджений поіменний список громадян, яким надаються квартири, придбані Державною іпотечною установою, в м. Маріуполі. На виконання вищенаведеного розпорядження рішенням виконкому Маріупольської міської ради від 20 січня 2010 року № 19 відділу обліку та розподілу житла було поручено видати ордери на жилі приміщення по списку, затвердженому Кабінетом Міністрів України. Під номером 28 списку родині ОСОБА_7 було виділено дві двокімнатні квартири у будинку № 255 по вул. Таганрогській у м. Маріуполі: квартира 124 загальною площею 48,8 кв.м., жилою площею 27, 1 кв.м. та квартира 125 загальною площею 49,8 в.м. та жилою площею 27, 8 кв.м. У зв,язку з наданням родині ОСОБА_7 квартир всі повнолітні члени родини підписали зобов,язання про те, що зобов,язуються звільнити квартиру АДРЕСА_1. ОСОБА_6 та ОСОБА_5, на підставі ордеру № 006277, зареєструвалися в квартирі АДРЕСА_2, звільнивши квартиру по вул.. 9 Травня у м. Маріуполі. ОСОБА_4 , на підставі ордеру № 006278, зареєструвався у квартирі АДРЕСА_3, але ОСОБА_1 та неповнолітній ОСОБА_2 з реєстрації в квартирі АДРЕСА_4 не знялися, квартиру не звільняють та в квартирі 124 будинку № 255 у м. Маріуполі не зареєструвалися. Вважає, що відповідачі перешкоджають позивачу –виконкому Маріупольської міської ради належним чином користуватися квартирою 126 у будинку № 255 по вул. Таганрогській у м. Маріуполі, як комунальною власністю, розподілити спірну квартиру в порядку, встановленому законодавством, іншим особам, які потребують поліпшення жилих умов . Просить усунути перешкоди в користуванні квартирою 126 у будинку № 13 по вул. 9 Травня у м. Маріуполі та виселити ОСОБА_1 разом із ОСОБА_2 без надання іншого житла, бо фактично вказані особи перешкоджають користуванню позивачем даною квартирою та не мають право користування спірною квартирою з моменту отримання іншого житла на підставі ордеру.

Відповідачка ОСОБА_1, яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2, представник відповідачки ОСОБА_1 –ОСОБА_4, який діє на підставі довіреності, до судового засідання не з,явились по невідомим суду причинам, були належним чином повідомлені про день та час слухання справи, неодноразово судові повістки надсилались поштою, про що в матеріалах справи маються розписки та вручалися через житлово-комунальну організацію, але відповідачка та її представник відмовлялися від отримання судових повісток, про що мається відмітка ЖКП «Новий Східний», в той самий час документів, підтверджуючих поважність причини неявки, до суду не надали, таким чином, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи у відсутності не з,явившихся ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на підставі наявних у справі доказів, що не суперечить вимогам ст. 169 ЦПК України.

          Представник третьої особи- Служби у справах дітей Орджонікідзевської рай адміністрації м. Маріуполя –ОСОБА_8, яка діяла на підставі довіреності, підтримала доводи позовної заяви та пояснила, що житлові права неповнолітнього ОСОБА_2 не порушено, бо дана дитина в квартирі АДРЕСА_5 взагалі мала біля 5 кв.м. житлової площі, після отримання родиною квартири АДРЕСА_6 житлові умови неповнолітнього ОСОБА_2 було поліпшено, в новій квартирі на нього приходиться більш 9 кв.м. житлової площі, крім того, з врахуванням того, що квартира двокімнатна та кімнати ізольовані, родина ОСОБА_2 –мати та батько мають можливість виділити неповнолітньому сину ізольовану кімнату для його окремого проживання. Таким чином вважає, що виселення неповнолітнього ОСОБА_2 з квартири АДРЕСА_1 не порушить прав неповнолітнього, бо дитина має інше житло, яке їй виділено у порядку, встановленому законом.

          Представник третьої особи – директор житлово-комунального підприємства «Новий Східний»–ОСОБА_9 суду пояснила, що родина ОСОБА_2 проживала в ІНФОРМАЦІЯ_1, після поліпшення житлових умов даної родини та придбання для неї двох двокімнатних квартир по вул.. Таганрогській у м. Маріуполі, вона особисто відбирала зобов,язання у повнолітніх членів родини ОСОБА_2 –ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про їх зобов.язання звільнити квартиру АДРЕСА_1. Всі повнолітні члени родини особисто підписали дане зобов,язання без заперечень. ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5 знялися з реєстрації у спірній квартирі та зареєструвалися за новими адресами квартир згідно отриманих ордерів. А ОСОБА_1 з неповнолітнім сином ОСОБА_2 відмовилися від зняття з реєстрації та звільнення квартири. Таким чином, родина ОСОБА_2 займає на теперішній час три квартири. З даного приводу було складено акт житлової організацією. Позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити. Крім того зазначила, що неодноразово працівники житлової організації намагалися вручити судові повістки ОСОБА_1, ОСОБА_4 на судові засідання по даній справі, але вказані особи, дізнавшись про це та знаходячись дома, відмовлялися відкривати двері та отримувати судові повістки.

          Суд, вислухавши думку сторін, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги виконкому Маріупольської міської ради є такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

          Згідно із статтею 9 Житлового кодексу України, ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом. Житлові права охороняються законом, за винятком випадків, коли вони здійснюються в суперечності з призначенням цих прав чи з порушенням прав інших громадян або прав державних і громадських

організацій.

          Відповідно до статті 14 Житлового кодексу України, виконавчих комітетів обласних, міських рад у галузі використання і забезпечення схоронності житлового фонду здійснюють державний контроль за використанням і схоронністю житлового фонду , здійснюють контроль на підприємствах, в установах організаціях за станом обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов , а також за правильністю розподілу жилих

приміщень;

Статтею 18 Житлового кодексу передбачено, що управління житловим фондом здійснюється власником або уповноваженим ним органом у межах, визначених власником.

Згідно із статтею 31 Житлового кодексу України, громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, мають право на одержання у користування жилого приміщення в будинках державного або громадського житлового фонду в порядку,

передбаченому законодавством України. Жилі приміщення надаються зазначеним громадянам, які постійно проживають у даному населеному пункті , як правило, у вигляді окремої квартири на сім'ю. та відповідно до статті 43 цього кодексу, громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, жилі приміщення надаються в порядку черговості.

Відповідно до статті 57 Житлового кодексу України, рішення виконавчого комітету районної, міської, районної в місті, селищної, сільської ради з питань обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень може бути оскаржено до виконавчого комітету вищестоящої ОСОБА_10.

Згідно із статтею 58 Житлового кодексу України, на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської ради видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення. Ордер може бути видано лише на вільне жиле приміщення.

Ордер на жиле приміщення може бути визнано недійсним у судовому порядку у випадках подання громадянами не відповідаючих дійсності відомостей про потребу в поліпшенні житлових умов, порушення прав інших громадян або організацій на зазначене в ордері жиле приміщення, неправомірних дій службових осіб при вирішенні питання про надання жилого приміщення, а також в інших випадках порушення порядку і умов надання жилих приміщень.

ОСОБА_10 Міністрів Української РСР і Української республіканської ради профспілок від 11 грудня 1984 року N 470 було затверджено Правила обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, де пунктом 64 передбачено, що громадяни (в тому числі тимчасово відсутні), відносно яких прийнято рішення про надання жилого приміщення, дають письмове зобов'язання про звільнення займаного жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду чи в будинку житлово-будівельного кооперативу (за винятком тих, кому жиле приміщення належить на праві приватної власності).

Відповідно до пункту 65 даної постанови, рішення про надання жилого приміщення може бути переглянуто до видачі ордера, якщо виявляються обставини, які не були раніше відомі й могли вплинути на вказане рішення.

Згідно із пунктом 66 даної постанови , у надане жиле приміщення переселяються члени сім'ї, які включені в ордер і дали письмове зобов'язання про переселення в це приміщення.

Судом встановлено, що на підставі рішення виконкому Маріупольської міської ради від 20 січня 2010 року № 19, на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 13 січня 2010 року № 42, було винесено рішення про видачу ордерів на жилі приміщення громадян згідно із списком, затвердженим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 13 січня 2010 року № 42-р «Питання надання громадян квартир, що придбані Державною іпотечною установою, у м. Маріуполі»( а.с.7-10).

Згідно із повідомленням відділу обліку та забезпечення житловою площею Маріупольською міської ради, на родину ОСОБА_4 виділялися квартири, виходячі із норми житла 10,98 кв.м. жилої площі на кожного члена родини, що більше встановленої розпорядженням представника Президента України від 20 січня 1994 року норми середньої забезпеченості жилою площею по Донецькій області, яка встановлена у розмірі 9,0 кв.м. на одного чоловіка( а.с. 117-118).

Згідно ордеру, виданого 22 січня 2010 року , квартира АДРЕСА_7 була видана на родину ОСОБА_4 –ОСОБА_4, ОСОБА_1 та сина ОСОБА_2

Згідно копії особистого рахунку на квартиру АДРЕСА_8, з 04.03.2010 року в квартирі, як основний квартиронаймач зареєструвався ОСОБА_1В.( а.с.4).

Згідно ордеру, виданого 22 січня 2010 року , квартира АДРЕСА_9 була видана на ОСОБА_6 та онука ОСОБА_5

Згідно копії особистого рахунку , в квартирі АДРЕСА_2 , я основний квартиронаймач зареєстровано ОСОБА_6 з 1 лютого 2010 року та членом родини зареєстровано онука ОСОБА_5

Квартиронаймач квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_4 та повнолітні члени його родини –ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6 надали письмове зобов,язання про звільнення квартири АДРЕСА_1 у зв,язку із наданням квартир 124, 125 у будинку 255 по вул. Таганрогській у м. Маріуполі( а.с.11).

Згідно особистого рахунку на квартиру АДРЕСА_1, в квартирі залишились зареєстрованим відповідачка ОСОБА_1 та син ОСОБА_2О.( а.с.6).

Згідно з актом, складеним 22 березня 2010 року, ОСОБА_1та член її родини ОСОБА_2 з квартири АДРЕСА_1 реєстрації не знялися, документів на виписку не надали( а.с.12).

На підставі рішення виконкому Маріупольської міської ради від 17 березня 2010 року № 92, родина ОСОБА_4 була знята з обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов

Таким чином, судом достовірно встановлено, що ОСОБА_4, ОСОБА_1 та неповнолітньому ОСОБА_2, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 Державною іпотечною установою було придбано квартири 124, 125 у будинку № 255 по вул.. Таганрогській у м. Маріуполі, у зв,язку з чим повнолітніми членами родини було отримано ордери на квартиру, надано зобов,язання про звільнення квартири АДРЕСА_1.

Відповідачкою ОСОБА_1, яка також представляє інтереси неповнолітнього ОСОБА_2, на теперішній час не оскаржено ані розпорядження Кабінету Міністрів України, від 13 січня 2010 року № 42, яким було затверджено поіменний список громадян, яким надаються квартири, придбані Державною іпотечною установою, ані рішення Маріупольської міської ради від 20 січня 2010 року № 19, яким відділу обліку та розподілу житла було поручено видати ордери на житло за списком, затвердженим Кабінетом Міністрів України, ані рішення Маріупольської міської ради від 17 березня 2010 року № 92 про зняття з обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов за місцем мешкання, де у пункту 1 під номером 157 знято з обліку ОСОБА_4 у зв,язку з поліпшенням житлових умов, ані ордер № 006278 від 22 січня 2010 року на квартиру АДРЕСА_10.

Крім того, на виконання вищенаведених нормативно-правових актів та рішень ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5 знялися з реєстрації та зареєструвався за адресами квартир, які було видано по ордеру, тим самим виконуючи зобов,язання про звільнення спірної квартири, а відповідачка ОСОБА_1, яка також представляє інтереси ОСОБА_2, продовжуючи проживати в ІНФОРМАЦІЯ_1 та не знявшись із сином з реєстрації в цій квартирі, фактично перешкоджає розпорядженню позивачем –виконкомом Маріупольської міської ради комунальною власністю міста –спірної квартирою, яку позивач має намір виділити іншій родині, яка також потребує поліпшення житлових умов.

При таких конкретних обставинах суд приходить до висновку, що на день розгляду справи правових підстав для відмови у задоволені позову виконкому Маріупольської міської ради суд не має та вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 9, 14, 18, 31, 43, 57, 58 Житлового кодексу України, постановою ОСОБА_10 Міністрів Української РСР і Української республіканської ради профспілок від 11 грудня 1984 року N 470 «Про затвердження Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР», ст. 10, 60,169, 212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги виконавчого комітету Маріупольської міської ради - задовольнити.

Усунути перешкоди в користуванні власністю, виселивши із квартири АДРЕСА_11 ОСОБА_11 та ОСОБА_2 без надання іншого жилого приміщення.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Орджонікідзевський районни суд м. Маріуполя на протязі десяти днів з дня його оголошення.

          Суддя __________