Справа № 2-743/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 травня 2011 року місто Маріуполь

Орджоникідзевській районний суд м. Маріуполя Донецької області в складі:

головуючого судді –Курбанова Н.М.

при секретарі –Петренко Ю.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Маріупольської міської ради про визнання права власності на самовільно зведені будови, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Маріупольської міської ради про визнання права власності на самовільно зведені будови, а саме: жилий будинок (літ.А-1), веранду (літ.а2), площадку (літ.а1), гараж (літ. В-1), навіс (літ. Г-1), навіс (літ. 3-1), сарай (літ. Ж-1), туалет (літ. Е-1), душ (літ. Д-1), огорожу №1-2, які розташовані в м. Маріуполі по провулку Гончарова, 4.

У відкритому судовому засіданні позивач пояснив, що 19 червня 2010 року померла його мати ОСОБА_2. Після її смерті залишилося спадкове майно, у вигляді житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, розташованого за адресою: м. Маріуполь, провулок Гончарова,4. На час відкриття спадщини він постійно проживав з матір’ю по вищевказаній адресі. Крім того, при житті його мати залишила заповіт. Згідно заповіту ОСОБА_2 на випадок своєї смерті все своє майно заповіла сину. У встановлений законом строк він не заявляв про відмову в прийнятті спадщини після смерті його матері, а навпаки звернувся до державної нотаріальної контори №4 м. Маріуполя із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, тому вважає, що він фактично прийняв спадщину після смерті своєї матері. Зі-за відсутності правовстановлюючих документів на будинок, свої спадкові права оформити належним чином він не зміг, тому він змушений звернутися до суду. В 1992 році його мати на підставі договору купівлі-продажу придбала будинок з належними до нього будівлями за адресою: м. Маріуполь, провулок Гончарова,4. Будинок був дуже маленький та не зручний для проживання, тому з метою поліпшення умов проживання у 1993 році його мати звернулась до виконавчого комітету Орджонікідзевської районної ради народних депутатів із заявою про надання дозволу на виконання будівельних робіт за місцем розташування належного їй будинку. Рішенням виконавчого комітету Орджонікідзевської районної ради народних депутатів від 28.04.1993 року його матері ОСОБА_2 було дозволено будівництво гаража, реконструкція жилого будинку та будівництво жилої прибудови. На підставі вищезазначеного рішення, ним та його матір'ю, на їх особисті кошти, але без належно затвердженого проекту було перебудовано житловий будинок, гараж та здійснено прибудови. Внаслідок похилого віку оформити право власності на самочинно перебудовані та збудовані споруди при житті його мати не встигла. Самочинно збудовані споруди не виходять за межі земельної ділянки, на якої був розташований старий будинок, не порушують права інших осіб. Будівництво будинку, гаражу, веранди, площадки, навісу, сараю, туалету були здійснені нами з дотриманням архітектурних, санітарних і екологічних норм, та також відповідають правилам протипожежної безпеки. З метою отримання документів для оформлення спадщини він звернувся до Маріупольського БТІ. Останнім було проведено відповідні виміри будинку (літ. А-1), веранди (літ. а2), площадки (літ. а1), гаражу (літ. В-1), навісу (літ. Г-1), навісу (літ. 3-1), сараю (літ. Ж-1), туалету (літ. Е-1), душу (літ. Д-1), огорожі №1-2 і було видано технічний паспорт на житловий будинок № 4 по провулку Гончарова в м. Маріуполі та інші будівельні споруди. Просить суд визнати за ним, ОСОБА_1, право власності на спадщину за законом у вигляді: самочинно збудованих споруд, а саме: жилий будинок (літ. А-1), веранду (літ. а2), площадку (літ. а1), гараж (літ. В-1), навіс (літ. Г-1), навіс (літ. 3-1), сарай (літ. Ж-1), туалет (літ. Е-1), душ (літ. Д-1), огорожі №1-2, які розташовані в м. Маріуполі по провулок Гончарова,4.

Представник відповідача, Маріупольської міської ради, що діє на підставі довіреності, ОСОБА_3 до відкритого судового засідання не з’явилась, але надала суду заяву з проханням розглядати дану справу без її участі. З рішенням суду згідна.

Суд, вислухавши позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до вимог ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Згідно ч.1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Згідно ч.5 ст. 376 ЦК України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Відповідно до ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті спадкодавця.

У відповідності до ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно договору про надання у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального жилого будинку ОСОБА_4 було надано 1000 кв. м. земельної ділянки для зведення жилого будинку.

Згідно свідоцтва про право на спадщину від 21 квітня 1971 року ОСОБА_5 отримала після смерті ОСОБА_4 в спадок жилий будинок № 4 по провулку Гончарова в місті Маріуполі.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 02 березня 1988 року після смерті ОСОБА_5 отримав у спадок ОСОБА_6 жилий будинок № 4 по провулку Гончарова в місті Маріуполі.

Згідно договору купівлі –продажу від 22 квітня 1988 року ОСОБА_6 продав ОСОБА_7 жилий будинок № 4 по провулку Гончарова в місті Маріуполі.

Згідно договору купівлі –продажу від 21 листопада 1992 року ОСОБА_7 продав ОСОБА_2 жилий будинок № 4 по провулку Гончарова в місті Маріуполі.

Згідно свідоцтва про народження серії І-БЖ № 296042 ОСОБА_1 народився 30 серпня 1951 року, його батьками записані: батько –ОСОБА_8, та мати ОСОБА_9.

Згідно свідоцтва про укладання шлюбу ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2, уклали шлюб 26 вересня 1946 року, після чого ОСОБА_9 присвоєно призвіще «Швайченко».

Згідно свідоцтва про смерть серії І-НО № 465298, виданого 19 червня 2010 року Орджонікідзевським відділом реєстрації актів цивільного стану Маріупольського міського управління юстиції Донецької області, ОСОБА_2 померла 19 червня 2010 року.

Згідно рішення Орджонікідзевської районної ради народних депутатів від 28 квітня 1993 року ОСОБА_2 дозволено будівництво гаражу, реконструкція жилого будинку з добудовою 2-го поверху та зведення жилої прибудови 2,0 х 16,4 м. по провулку Гончарова №4 в місті Маріуполі.

З довідки БТІ м. Маріуполя вибачається, що в домоволодінні №4 по провулку Гончарова в місті Маріуполі самовільно зведені наступні споруди: жилий будинок (1), веранда (літ. а2), площадка (літ. а1), гараж (літ. В-1), навіс (літ. Г-1), навіс (літ. 3-1), сарай (літ. Ж-1), туалет (літ. Е-1), душ (літ. Д-1), огорожі №1-2.

Відповідно до висновку будівельно –технічної експертизи від 04 лютого 2011 року, жилий будинок (літ. А-1) загальною площею 126,1 кв.м. та жилою площею 77,7 кв.м., веранда (літ. а-2) площею 28,6 кв.м., площадка (літ.а-1), гараж (літ.В-1), навіс (літ. Г-1), навіс (літ. З-1), сарай (літ. Ж-1), туалет (літ. Е-1), душ (літ. Д-1), огорожа № 1-2, що розташовані за адресою: місто Маріуполь, провулок Гончарова № 4, за об’ємно –планировочним рішенням відповідають ДБН В.3.2.2-2-2009 «Жилі будинки. Реконструкція та капітальний ремонт», ДБН В.2.-15-2005 «Жилі будівлі. Основні положення».

Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для визнання право власності за ОСОБА_11 на самовільно зведені споруди, а саме: жилий будинок (літ.А-1), нежилий підвал (літ. А/п), жила мансарда (літ.А/м), площадка (літ.а), огорожа №1, замощення І, які знаходяться за адресою: місто Маріуполь, проїзд Звенигородський № 7, та введення їх до експлуатації.

За таких обставин, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 у повному обсязі.

Беручи до уваги вищевикладене та керуючись ст.ст. 376, 1220, 1222, 1226, 1270 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 202, 209, 212-215 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Маріупольської міської ради про визнання права власності на самовільно зведені споруди в порядку спадкування - задовольнити .

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2, яка померла 19 червня 2010 року, право власності на самовільно зведені споруди: жилий будинок (літ.А-1), веранду (літ.а2), площадку (літ.а1), гараж (літ. В-1), навіс (літ. Г-1), навіс (літ. 3-1), сарай (літ. Ж-1), туалет (літ. Е-1), душ (літ. Д-1), огорожу №1-2, які розташовані в місті Маріуполі по провулку Гончарова № 4.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Донецької області шляхом подачі до Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: