2-а-990/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 березня 2011 року                                         місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді          Курбанової Н.М.,

при секретарі           Петренко Ю.К.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного Фонду України в Донецької області про виплату доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного УПФУ в Донецької області про виплату доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року. В обґрунтування заявлених вимог вказував на те, що він віднесений до категорії дітей війни, відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” має право на доплату до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Натомість, доплати до пенсії нараховувалися і сплачувалися відповідачем у вищевказаний спірний період не у повному розмірі, передбаченому законом, чим були порушені його права та інтереси. Просить зобов’язати відповідача вчинити нарахування та виплатити доплату до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року.

Позивач у судове засідання не з’явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, в якій зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, надавши суду заяву про розгляд справи у його відсутності та письмові заперечення, де посилається на те, що відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», який набрав чинності з 01.01.06 р., дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком. У зв'язку із Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 р. у справі № 1-29/2007 р. законодавчим органом не прийнято жодного нормативного акту на виконання вказаних вимог Закону, не визначено на законодавчому рівні які органи повинні виплачувати підвищення пенсії, за рахунок яких коштів і джерел, в якому порядку, яким чином обчислювати вказаний розмір. Підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»внесені зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а саме, текст статті 6 викладений в такій редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни». Відповідно до ст.14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, іншим учасникам війни - на 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Рішенням Конституційного Суду України №10-рп від 22.05.08р. визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення, зокрема, п.41 розділу II Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України». Відповідно до принципу дії нормативно-правового акту у часі, у зв'язку з прийняттям нової редакції ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»(пп. 2 п. 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»), редакція зазначеної статті до 01.01.08р. втратила свою чинність. На підставі Рішення Конституційного Суду України №10-рп від 22.05.08р. втратила чинність нова редакція ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Законодавством України не передбачено автоматичного відновлення дії норми, яка втратила чинність на підставі нормативно-правового акту, який було визнано у подальшому неконституційним. Натомість, старий закон, що втратив юридичну чинність, тільки за спеціальною вказівкою нового нормативного акту, може поширювати свою дію на відповідні правовідносини. А ні Рішенням Конституційного Суду України №10-рп від 22.05.08р., а ні іншим нормативно-правовим актом не передбачено відновлення дії статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в редакції до 01.01 08р. Для врегулювання ситуації, 28.05.08р. Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», відповідно до п.8 якої встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у твердих розмірах: з 22 травня - 48,10 гривні, з 1 липня - 48,20 та з 1 жовтня - 49,80 гривні. Відповідно до ст. 54 Закону України «Про державний бюджет на 2009 рік" розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюється відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України. Оскільки, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», пенсії підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком, а мінімальний розмір пенсії за віком, передбачений ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, то дія ст. 54 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" розповсюджується і на ці правовідносини. Таким чином, виплата доплати до пенсії як "дитина війни", у розмірах, передбачених Постановою Кабінету Міністрів України №530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", відповідає чинному законодавства. Підвищення дітям війни виплачувалось органами Пенсійного фонду відповідно до чинного на певний час законодавства. До того ж, Ухвалою Конституційного Суду України від 19.05.2009 року за №27-у/2009 передбачено, що непоширення мінімального розміру пенсії за віком, встановленого в абзаці 1 ч. 1 ст. 28 Закону № 1058-ІУ, на правовідносини, що виникають на підставі інших законів, крім цього Закону, дає підстави стверджувати про наявність прогалини у законодавчому регулюванні виплат дітям війни, передбаченої у статті 6 Закону № 2195—IV. Ця прогалина полягає у відсутності механізму вирахування мінімальної пенсії за віком, на 30% якої мають підвищуватися дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії. Заповнення прогалин має здійснюватися законодавцем. Крім того, вважає, що статтею 99 КАС України встановлено шестимісячний строк звернення до суду, а позивач звернувся до суду лише 20 грудня 2010 року,, тому для захисту порушенного права позивачем пропущено строк звернення до суду. Просить суд у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, має статус «Дитина війни», знаходиться на обліку в УПФУ в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя, що підтверджується копією пенсійного посвідчення.

Відповідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни»до дітей війни віднесені особи, які є громадянами України та яким на час закінчення Другої світової війни (2 вересня 1945 року) було менше 18 років.

Відповідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», що набрав чинності з 01.01.2006 р., дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком, ст. 7 якого передбачає, що фінансове забезпечення даних соціальних гарантій здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 р.»були встановлені певні обмеження щодо виплат підвищення до пенсії дітям війни. 09.07.2007 р. рішенням Конституційного Суду України були відмінені введенні обмеження по виплаті підвищення до пенсії дітям війни, тому право на підвищення пенсії позивач набув з 09.07.2007 р.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»було внесено зміни до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», відповідно до яких були внесені обмеження щодо виплат підвищення до пенсії дітям війни. Однак Конституційний Суд України своїм рішенням від 22.05.2008 р. знов визнав неконституційними положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»відносно вказаних обмежень. Тому з 22.05.2008 р. відновлена дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік»та Законом України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»обмежень щодо виплати підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком дітям війни не встановлювались, тому ці виплати повинні були проводитись позивачу згідно з законом.

На час виникнення спірних правовідносин, розмір мінімальної пенсії за віком був визначений ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», згідно якої мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність, ст. 2 Закону України «Про прожитковий мінімум», норми цього Закону застосовуються для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.

Відповідно ст. 99 КАСУ для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Однак відповідно ч. 2 ст. 87 Закону України „Про пенсійне забезпечення” суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.

Таким чином нарахування та виплата у періоди з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 траввня 2008 року дітям війни підвищення до пенсії повинні здійснюватися відповідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача до відповідача про визнання дій неправомірними, зобов’язання вчинити нарахування доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком підлягають задоволенню на підставі викладеного вмотивування з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року з урахуванням фактично проведених виплат.

На підставі Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, Закону України „Про пенсійне забезпечення”, керуючись ст. ст. 8-11, 122, 159-163, 167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Визнати неправомірною бездіяльність та зобов'язати Головного управління Пенсійного Фонду України в Донецької області здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, за відрахуванням фактичних виплат, за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні, а також у випадку відкладення складання постанови у повному обсязі згідно із ч. 3 ст. 160 КАС України і проголошення її вступної та резолютивної частини

Суддя______________________