Справа № 2-2455/10

Р І Ш Е Н Н Я

іменем україни

05 жовтня 2010 року Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді Яковенко Н.Л.,

при секретарі Слепченко Я.В.,

за участю

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

відповідача ОСОБА_3,

представника відповідача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання шлюбу недійсним внаслідок його фіктивності, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 10 лютого 2010 року звернувся в Київський районний суд м. Полтави з позовом до ОСОБА_3 про визнання шлюбу недійсним внаслідок його фіктивності.

В поданій до суду позовній заяві посилався на те, що 16 грудня 1999 року його рідний брат ОСОБА_5 уклав з відповідачем шлюб, який було зареєстровано в органі РАЦС, ІНФОРМАЦІЯ_1 брат помер. До смерті брата не знав, що він перебував в шлюбі, його дружини до моменту поховання брата не бачив. Протягом останніх 10 років брат зловживав спиртними напоями, постійної роботи ніколи не мав. Вважає, що ОСОБА_3 уклала шлюб з братом без наміру створення сім'ї, лише з метою отримання спадщини після його смерті.

Просив суд визнати шлюб, зареєстрований 16 грудня 1999 року Київським відділом реєстрації актів цивільного стану м. Полтави, актовий запис № 103, між братом ОСОБА_5 та відповідачем ОСОБА_3 недійним внаслідок його фіктивності.

В судовому засіданні позивач та його представник повністю підтримали подану до суду заяву, посилаючись на викладені в ній обставини. Вважають, що відповідач ОСОБА_3 та ОСОБА_5 разом не проживали, спільного господарства не вели та не придбавали речей, тому шлюб, який вони укладали 16 грудня 1999 року, є фіктивний.

Відповідач ОСОБА_3 та її представник позовні вимоги не визнавали, вважають, що на час укладення шлюбу жодні обмеження для його реєстрації не існували, протягом знаходження сторін в шлюбі жодний із них не порушував питання про розірвання шлюбу, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 піклувалися один про одного, тому позовні вимоги вважають безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Суд заслухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши зібрані в справі докази, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 16 березня 1999 року між ОСОБА_5, 1959 року народження, та ОСОБА_3, 1956 року народження, Київським відділом реєстрації актів цивільного стану Полтавського міського управління юстиції Полтавської області було зареєстровано шлюб, актовий запис № 103.

Також встановлено, що ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 помер.

Відповідно до ст. 45 КпШС України, що був чинний на час укладення шлюбу між ОСОБА_5 та ОСОБА_3, шлюб може бути визнаний недійсним в разі порушення умов, встановлених статтями 15 - 17 цього Кодексу, а також в разі реєстрації шлюбу без наміру створити сім'ю (фіктивний шлюб). Визнання шлюбу недійсним провадиться в судовому порядку.

Таким чином законодавцем визначено вичерпний перелік підстав та умов, за яких шлюб може бути визнаний недійсним.

Згідно зі ст. ст. 15 - 17 КпШС України для укладення шлюбу необхідна взаємна згода осіб, які одружуються, і досягнення ними шлюбного віку. Шлюбний вік встановлюється у 18 років для чоловіків і в 17 років для жінок. Державна адміністрація районів, районів міст Києва і Севастополя, виконавчі комітети міських і районних у містах Рад можуть у виняткових випадках знижувати шлюбний вік. Не допускається укладення шлюбу: між особами, з яких хоча б одна перебуває вже в іншому шлюбі; між родичами по прямій висхідній і низхідній лінії, між повнорідними і неповнорідними братами й сестрами, а також між усиновителями і усиновленими; між особами, з яких хоча б одна визнана судом недієздатною внаслідок душевної хвороби або недоумства.

Жодні підстави вважати, що на час укладення 16 грудня 1999 року шлюбу між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 була відсутня їх взаємна згода на його укладення, що хтось із них перебував вже в іншому шлюбі, що вони є родичами чи визнавалися судом недієздатними, в судовому засіданні не встановлені, відсутні посилання на них і в позовній заяві.

Також встановлено, що шлюб у встановленому законом порядку було зареєстровано в органі реєстрації актів цивільного стану, наявний актовий запис.

Твердження позивача та його представника про те, що ОСОБА_5 зловживав спиртними напоями не заслуговує на увагу, оскільки як встановлено судом, за життя ОСОБА_5 не визнавався недієздатним чи обмежено дієздатним.

Статтею 45 КпШС України передбачено визнання шлюбу недійсним у разі реєстрації його без наміру створити сім'ю (фіктивний шлюб).

Позивач ОСОБА_1 та його представник в судовому засіданні як на підставу недійсності шлюбу посилалися на окреме проживання подружжя, що на їх думку свідчить про те, що саме відповідач ОСОБА_3 не мала наміру створити сім'ю.

Проте ст. 21 КпШС України визначено, що кожен з подружжя вільний у виборі занять, професії та місця проживання. Обрання подружжям способу життя, в тому числі окремого проживання, не оцінюється судом як підстава для подальшого визнання такого шлюбу фіктивним.

До того ж, як встановлено судом, з часу укладення шлюбу та до дня смерті ОСОБА_5 подружжя один до одного ніяких претензій не пред'являли.

Жодного із передбаченого ст. ст. 57-59 ЦПК України доказів, які б підтверджували те, що ОСОБА_5 та ОСОБА_3, укладаючи шлюб не мали наміру створити сім'ю, до суду не подано.

Твердження позивача про те, що відповідачем ОСОБА_3 шлюб укладено з метою подальшого отримання спадщини після смерті ОСОБА_5 судом оцінюється критично. Як встановлено судом, відповідач ОСОБА_3 є старшою за віком від ОСОБА_5, в шлюбі сторони проживали близько 10 років.

Даних про те, що за період перебування в шлюбі ОСОБА_3 намагалась набути певні юридичні права, не пов'язані з шлюбом, які без реєстрації шлюбу з ОСОБА_5 не можливо було б набути, судом не встановлені.

Таке об'єктивно свідчить про відсутність у відповідача наміру використати реєстрацію шлюбу в корисливих цілях, що є ознакою створення фіктивного шлюбу.

Встановивши дані обставини, суд приходить до висновку, що підстави для визнання шлюбу недійсним, внаслідок його фіктивності, які встановлені ст. 45 КпШС України судом не встановлені, позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними та не підлягають задоволенню.

При вирішення справи судом критично оцінюються показання свідка ОСОБА_7, яка стверджувала, що протягом останніх десяти років проживала в цивільному шлюбі з ОСОБА_8, оскільки такі показання повністю суперечать показанням інших допитаних судом свідків.

У зв'язку з відмовою в задоволенні позовних вимог понесені позивачем судові витрати не підлягають йому відшкодуванню.

Керуючись ст.ст.209, 213-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання шлюбу недійсним внаслідок його фіктивності відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області через Київський районний суд м. Полтави шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий Н.Л.Яковенко

05.10.2010