справа № 2-115/10

Україна

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України (заочне)

10 серпня 2010 року Броварський міськрайонний суд Київської області в розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань суду справу за позовом ОСОБА_1 до Княжицької сільської ради Броварського району Київської області, комунального підприємства «Джерело» Княжицької сільської ради Броварського району Київської області про зобов»я- зання вчинити дії по поновленню порушеного права, стягнення моральної шкоди, заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час вимушеного прогулу складі: головуючого-судді при секретарі Бендик О.Г.,Жеребець І.А.,

з участю: позивача представника позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2,

встановив:

у червні 2009 року ОСОБА_1 подала позовну заяву до Княжицької сільської ради, в якій зазначила, що з 2002 року являється головним бухгалтером комунального підприємства "Джерело", яке засноване на комунальній власності і підпорядковане Княжицькій сільській раді. Свої обов'язки виконувала сумлінно. З 5 грудня 2006 року - дня звільнення з роботи начальника підприємства ОСОБА_3, новий начальник КП «Джерело» сільським головою с.Княжичі ОСОБА_4 призначений не був.

28 грудня 2006 року біля 11 год. з метою звільнення приміщення Княжицької сільської ради від жителів села, які проводили страйк «За позачергові вибори сільського голови», на страйкарів за замовленням та фінансуванням сільського голови ОСОБА_4 було вчинено напад озброєною групою людей, серед яких був і ОСОБА_5 - чоловік сільського голови. Позивачка в цей час знаходилось в приміщенні сільської ради на своєму робочому місці, а коли по службових обов»язках вийшла з кабінету, її в коридорі сільської ради ОСОБА_5 побив, заподіявши тілесні ушкодження. Більше чотирьох місяців вона знаходилась у вимушеному прогулі у зв»язку з перебуванням на стаціонар­ному лікуванні, потребує постійного вживання ліків, періодичного нагляду у лікарів та санаторного лікування.

Прийшовши на роботу після лікування вона дізналась, що сільський голова с.Княжичі ОСОБА_4 в день її побиття зламала двері до її робочого кабінету та сейфу, звідки забрала всі фінансові документи підприємства, а також печатку, компютерну техніку та інше майно, яке перебувало на балансі підприємства. Функціонування КП «Джерело» було припинене, а в січні 2007 року було створе­не нове комунальне підприємство «Добробут», до якого були переведені всі

працівники КП «Джерело», крім позивачки, якій у працевлаштуванні в КП «Добробут» було відмовлено. При цьому заборгованість по заробітній платі, яку КП «Джерело» має перед нею за період з лютого по грудень 2006 року їй не виплачена. У встановленому законом порядку КП «Джерело» не ліквідоване, вона з нього не звільнена, тому після лікування продовжує перебувати у вимушеному прогулі. А розпорядження про прийняття когось начальником КП «Джерело» не приймається.

Дії Княжицької сільської ради в особі представника - сільського голом ОСОБА_4, як власника КП «Джерело», щодо порушення її прав на працю і заробітну плату позивачка ОСОБА_1 вважає одностороннім правочином, спрямованим на зміну та припинення цивільних прав позивачки. Вчиняючи ці дії Княжицька сільська рада взяла на себе всю відповідальність перед нею, в тому числі і в частині поновлення її порушеного права.

Тому ОСОБА_1 з урахуванням останніх уточнень від 31 травня 2010 рожу просила:

зобов'язати Княжицьку сільську раду вчинити дії щодо поновлення її порушеного права на працю шляхом усунення перешкод (повернення всіх фінансових, звітних, установчих документів, печатки, компютерної техніки та інших матеріальних цінностей, що перебували на балансі КП "Джерело", а також надання приміщення за адресою : вул. Слави,17 с.Княжичі) для виконання нею службових обов»язків головного бухгалтера КП «Джерело» до вирішенні власником підприємства подальшої його долі;

стягнути з Княжицької сільської ради на її користь 50 тисяч гривень мораль­ної шкоди та 211817 грн. 94 коп. боргу по заробітній платі та середньому заробі­тку за час вимушеного прогулу. З них : заборгованість по заробітній платі за період з 1 лютого 2006 року по 1 січня 2007 року - в сумі 19 390 грн., яка з ура­хуванням індексації та компенсації на 1 березня 2010 року складає суму 35267 грн. 62 коп., а в подвійному розмірі на підставі ст. ст.230,231 ЦК - 70535 грн. 24 коп.; сума середнього заробітку за період вимушеного прогулу з 1 січня 2007 року по 1 червня 2010 року при середньому заробітку 1500 грн. з урахуванням індексації- 70540 грн. 35 коп., а в подвійному розмірі на підставі ст.ст.230, 231 ЦК -141080 грн. 70 коп..

Борг по заробітній платі та суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу ОСОБА_1 просила стягнути у подвійному розмірі з урахуванням того факту, що сільський голова ОСОБА_4, як посадова особа органу місцевого самоврядування, вчиняла свої дії під впливом обману та насильства, мовляв «не послухала мене, поживи у стражданнях та злиднях, а прокуратура нічим тобі не допоможе...». А відповідно до ст.ст.230,231 ЦК, сторона, яка застосувала обман, фізичний або психічний тиск до другої сторони, зобов»язана відшкодувати ш збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду.

Також враховуючи, що організувавши, замовивши та профінансувавпш фізичний, озброєний захват приміщення сільської ради та звільнення його від

учасників страйку сільський голова ОСОБА_4 не вчинила ніяких дій по забезпе­ченню безпечної праці працівників підприємств сільської ради, у тому числі і позивачки, ОСОБА_1 просила стягнути з Княжицької сільської ради також 50 тисяч гривень моральної шкоди, заподіяної їй ушкодженням здоров»я, а також тим, що не маючи заробітної плати вона вимушена була жити на пенсію чоловіка, та позичати грошові кошти, від чого душевно страждала.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 зазначені позовні вимоги підтримала і просила задовольнити з наведених підстав.

До участі у справі в якості співвідповідача судом було залучене КП «Джерело».

Будучи належно повідомленими, відповідачі до суду не з'явились, письмових заперечень проти позову не подали. На запит суду сільський голова Касьян 0.1. листом від 25.05.10 року №217 та додатками до нього повідомила, що КП «Джерело» не функціонує з серпня 2006 року. ОСОБА_1 після звільнення з роботи начальника КП «Джерело» ОСОБА_2 не виходить на роботу з серпня 2006 року по теперішній час без поважних причин. На неодноразові виклики Княжицької сільської ради, керівників головного контрольно-ревізійного управління в Київській області (навіть через пошту) вийти на роботу, прийняти участь у проведенні ревізії, вона не реагує. А тому ревізія фінансово-госпо­дарської діяльності КП «Джерело» не проведена. Броварська міськрайонна про­куратура порушила справу щодо колишнього начальника КП «Джерело» ОСОБА_2 та головного бухгалтера ОСОБА_1, яка заслуховується в суді. Доку­менти фінансово-господарської діяльності КП «Джерело» знаходяться в Бровар­ському управлінні державної служби по боротьбі з економічною злочинністю, тому сільська рада не може надати документи по заробітній платі позивачки із-за їх відсутності (а.с.147-161).

Заслухавши пояснення позивачки ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2, дослідивши інші наявні докази, суд дійшов висновку, що позов задово­ленню не підлягає з урахуванням наступного.

Судом встановлено, що 16 серпня 2002 року між ОСОБА_1 та комуналь­ним підприємством «Джерело» укладено трудовий договір, оформлений наказом №3 від 16 серпня 2002 року, виданим на той час його директором ОСОБА_6, про прийняття позивачки ОСОБА_1 з 16 серпня 2002 року на роботу в комунальне підприємство «Джерело» Княжицької сільської ради на посаду головного бухгалтера.

Комунальне підприємство «Джерело» за своїм статутом, затвердженим рішенням 11 сесії Княжицької сільської ради XXIУ скликання від 17 травня 2002 року та зареєстрованим Броварською РДА 6 червня 2002 року, засноване на комунальній власності і підпорядковане Княжицькій сільській раді як органу управління майном. Воно створене з метою здійснення ремонтно-побутових робіт, соцкультпобуту, виробничої, посередницької, маркетингової, торгової ді­яльності та надання послуг сільському населенню, господарствам промислового

комплексу. Підприємство є юридичною особою, свою діяльність здійснює на основі та відповідно до чинного законодавства України і статуту, несе відпові­дальність за своїми зобов»язаннями у межах належного йому майна згідно з чинним законодавством, має право укладати угоди, набувати майнові права, нести обов»язки, бути позивачем і відповідачем у суді. Управління ним здійснює його керівник -начальник, наймання якого здійснюється органом управління майном, тобто Княжицькою сільською радою.

Як сторона трудового договору, комунальне підприємство «Джерело» у відповідності з ч.І ст. 21 та ч.І ст.153 КЗпП при його укладенні 16 серпня 2002 р. зобов»язалось виплачувати ОСОБА_1. заробітну плату, а також забезпечити належні, безпечні та здорові (нешкідливі) умови праці, необхідні для виконання роботи, гарантовані ст.43 Конституції України.

Згідно розпоряджень сільського голови с. Княжичі ОСОБА_5 за №57 від 18 жовтня 2005 року та №51 від 15 серпня 2006 року директором КП «Джерело» з 18 жовтня 2005 року по 15 серпня 2006 року працював ОСОБА_2.

З 17 серпня 2006 року його за розпорядженням сільського голови №52 від 16 серпня 2006 року замінив тимчасово (до проведення конкурсу на заміщення посади начальника) ОСОБА_3, який згідно пояснень в судовому засіданні позивачки, працював фактично до початку листопада 2006 року, при цьому повноважень на вчинення підпису на банківських документах не оформляв і не мав, офіційно звільнений 5 грудня 2006 року.

Після ОСОБА_3 комунальне підприємство «Джерело» начальника не мало і не має по теперішній час.

Сільським головою ОСОБА_4 суду не надавались докази відсутності пози­вачки на роботі в 2006 році в період після 15 серпня ( дня звільнення з посади начальника підприємства ОСОБА_2) і до кінця року (28 грудня), як і докази повного припинення функціонування комунального підприємства «Джерело» з серпня 2006 року.

Напвеені вище факти дають суду підстави для висновку про те, що після звільнення з посади начальника підприємства ОСОБА_2, функціонування комунального підприємства «Джерело» почало згортатись, а з дня звільнення ОСОБА_3- підприємство своє функціонування фактично припинило. Проте воно не ліквідоване і позивачка продовжує залишатись його працівником.

Судом також встановлено, що 28 грудня 2006 року позивачка ОСОБА_1 в приміщенні Княжицької сільської ради отримала легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров»я у вигляді струсу головного мозку, перелому кісток носу без зміщення, гематоми правої половини обличчя і вискової області справа, які не пов»язані з умовами праці ОСОБА_1 і носять не виробничий, а інший характер. Згідно пояснень самої позивачки їх навмисно їй заподіяв чоловік сільського голови ОСОБА_5.

На підтвердження цих обставин суду також надані копія акта судово-медич­ного дослідження (обстеження) №693 28.02.2007 року, копія висновку експерта

№120/Е від 19.07.2007 року, копії скарг та заяв позивачки ОСОБА_1, які адресовані прокурору Броварського району від 31.07.2008 року, 27.11.2008 року, Генеральному прокурору України від 21.05.2009 року, Управлінню ПФУ в Броварському районі від 26.11.2008 року, директору Броварської районної виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України з тимчасової втрати працездатності від 14.07.2007 року, Броварському відділенню Фонду соціаль­ного страхування він нещасних випадків на виробництві та професійних захворю­вань України від 23.11.2007 року, постанови судді Броварського міськрайонного суду від 29 травня 2007 року про направлення прокурору за належністю матеріалів про порушення кримінальної справи за ст.ст.121, 127, 129, 170, 172, 174, 255, 257, 294, 296, 364 ч.4, 365 КК України щодо ОСОБА_4, та за ст.ст.121,126,127,129,170,174, 294, 296 ч.4, 364, 365 КК України щодо ОСОБА_5 за скаргою ОСОБА_1 та іншою скаргою групи осіб ( ОСОБА_7 та інш.), від 16 липня 2009 року про направлення прокурору за належністю матеріалів за скаргою ОСОБА_1 про порушення кримінальної справи за ст.ст.125 ч.2, 126, 356 КК України щодо ОСОБА_4 та за ст.ст. 125 ч.2, 126 КК України щодо ОСОБА_5.

Згідно довідки Центральної районної лікарні №36, витягу з історії хвороби №116 неврологічного відділення Київської міської клінічної лікарні №3, виписки із медичної карти стаціонарного хворого Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги, виписки з історії хвороби №3551 Українського центру інтенсивної терапії сепсису, витягу з історії хвороби стаціонарного хворого відділення невідкладної кардіології Київської клінічної лікарні №1, листків непрацездатності: з Броварської поліклініки -сер. ААХ №3200044, з поліклініки №3 Деснянського району м. Києва -сер. ААС №574384, з Київської міської клінічної лікарні №1- сер. ААС №784532, записів в медичній карті амбулаторного хворого, позивачка ОСОБА_1 з 28 грудня 2006 року до 4 січня 2007 року лікувалась амбулаторно, з 4 січня по 15 січня 2007 року -в невро­логічному відділенні №1 Київської міської клінічної лікарні №3. З 18 січня по 1 лютого 2007 року перебувала на стаціонарному лікуванні в Київській міській клінічній лікарні швидкої допомоги з діагнозом токсикоз-алергічна реакція на ме­дикаменти, з 12 березня по 21 березня 2007 року - в Українському центрі інтенсивної терапії сепсиса з діагнозом алергічна реакція на побутову хімію, стан після перенесеного струсу головного мозку, з 22 березня 2007 року по 29 березня 2007 року та з 29 березня по 7 квітня 2007 року перебувала на лікарняному з діагнозом ОРВИ, з 16 квітня по 5 травня 2007 року - у відділенні невідкладної кардіології Київської міської клінічної лікарні №1 з діагнозом -гіпертонічна хвороба 11 ст., гіпертензивне серце, кризовий перебіг, залишкові явища ЗЧМТ.

Згідно ст.96 ЦК України юридична особа відповідає за своїми зобов»я- заннями самостійно, усім належним їй майном (ч.І, ч.2).

Учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов»язаннями юри - дичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов»язаннями її учасника (за­

сновника) (ч.З).

А відповідно до ч.І ст.237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв"язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

На підставі наведеного суд дійшов висновку, що вимоги ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, заподіяної їй ушкодженням здоров»я, а також стягнення середнього заробітку за період її лікування з 28 грудня 2006 року по 5 травня 2007 року, як за прогул з поважних причин, безпідставні. Її травмування 28 грудня 2006 року не є виробничим і не являється наслідком нещасного випад­ку, пов»язаного з виконання нею своїх трудових обов»язків. Період тимчасової непрацездатності працівника не може розцінюватись як вимушений прогул і розрахунок оплати за період тимчасової непрацездатності інший, ніж встанов­лений для оплати вимушеного прогулу.

Посилання позивачки на вчинення Княжицькою сільською радою в особі сільського голови ОСОБА_4 щодо неї односторонніх правочинів, що дозволяє їй вимагати зобов»язати Княжицьку сільську раду вчинити перелічені нею в позов­ній заяві дії для усунення перешкод на шляху поновлення її права на працю та заробітну плату, суд вважає безпідставними і розцінює як її припущення, які не ґрунтуються на нормах ні трудового ні цивільного права.

Такими ж безпідставними на думку суду являються і вимоги про стягнення грошових сум у подвійному розмірі.

Обов»язок винної сторони відшкодувати збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у зв»язку з вчиненням правочину під впливом обману (ч.З ст.230 ЦК), чи який вчинено під впливом насильства (ч.2 ст.231 ЦК) визначено для цивільно-правових договорів. Трудовий договір, який укладено між позивачкою ОСОБА_1 та комунальним підприємством «Джерело» Княжицької сільської ради виданням наказу №3 від 16 серпня 2002 року про прийняття її на посаду головного бухгалтера на підставі її заяви до цивільно - правих угод не відноситься. ОСОБА_1 як працівник підлягала внутрішньому трудовому розпорядку підприємства і після прийняття на роботу виконувала свої трудові обов»язки. На обставини обману чи насильствазі сторони роботодавця при її працевлаштуванні ОСОБА_1 взагалі не посилалась і вимоги про визнання трудового договору недійсним не заявляла.

Виходячи з того, що Княжицька сільська рада та ОСОБА_1 в трудових чи цивільних відносинах між собою ніколи не перебували і не перебувають, перед­бачену трудовим законодавством відповідальність перед ОСОБА_1 у випадку невиконання чи неналежного виконання умов трудового договору зобов»язане нести комунальне підприємство «Джерело», з яким вона перебуває у трудових відносинах, а не Княжицька сільська рада, яка його засновник. Княжицька сіль­ська рада в даній справі є лише представником комунального підприємства «Дже­

рело», враховуючи факт відсутності на підприємстві начальника, як уповно­важеного нею органу.

Оскільки порушення умов трудового договору позивачкою ОСОБА_1 поєднується з невиплатою їй заробітної плати за період з лютого по грудень 2006 року, а також не забезпеченням умов праці, необхідних для виконання нею роботи, що за період з 6 травня 2007 року по 1 червня 2010 року судом розцінюється як її вимушений прогул, суд при постановленні рішення в цій частині керується положеннями КЗпП, якими визначено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу (ч.І ст.94) регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів (ч.І ст.115). Заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку (ч.б ст.95). При кожній виплаті заробітної плати власник або уповноважений ним орган повинен повідомити працівникові про такі дані, що належать до періоду, за який провадиться оплата праці: а) загальна сума заробітної плати з розшифровкою за видами виплат; б) розміри і підстави відрахувань та утримань із заробітної плати; в) сума заробітної плати, що належить до виплати (ст.110).

Компенсація за затримку виплати заробітної плати, нарахованої після 01.01.2001 року, розраховується відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв»язку з порушенням строків їх виплати, затвердженому Постановою КМУ від 21.02.2001 року №159 (далі- Порядок №159).

Згідно з п.4 Порядку №159 сума компенсації обчислюється ж добуток суми нарахованої, але не виплаченої працівнику зарплати за відповідний місяць (після утримання податків та обов»язкових платежів) та приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділеній на 100. Тобто, у розрахунку бере участь так звана «чиста» заробітна плата (нарахована сума за мінусом утриманих сум прибуткового податку, а також внесків до соціальних фондів).

Нарахування компенсації проводиться один раз безпосередньо перед випла­тою заборгованості із заробітної плати. Виплата здійснюється в місяці, в якому виплачується заборгованість із зарплати за відповідний місяць.

Відповідно до роз»яснень Пленуму Верховного Суду України, жі містяться в п.21 постанови «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» №13 від 24.12.1999 року, при визначенні середньої заробітної плати слід виходити з того, що в усіх випадках, коли за чинним законодавством вона зберігається за працівниками підприємств, установ, організацій, це слід робити відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100 ( з наступ­ними змінами і доповненнями). Цей нормативний акт не застосовується лише тоді,

коли середня заробітна плата визначається для відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров»я, та призначенням пенсії.

Як передбачено зазначеним Порядком..., у контексті заявлених позивачкою вимог середньомісячна заробітна плата повинна обчислюватись виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов»язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час. Якщо протя­гом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється відповідно до останнього абзацу пункту 4 цього порядку, яким передбачено, що в інших випадках, коли працівник не май заробітку не з своєї вини, розрахунки проводяться виходячи з установлених йому у трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу(п.2).

При обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження включаються : основна заробітна плата; доплати і надбавки (за надурочну роботу та роботу в нічний час; суміщення професій і посад...(п.З)

Також суд враховує, що відповідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобо- в»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім встановлених ст.61 ЦПК випадків, які даної справи не стосують­ся.

Відповідно з ч.ч.І, 2 ст.233 КЗпП, працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, місь­кого чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати беї обмеження будь-яким строком.

Згідно ст.234 КЗпП, у разі пропуску з поважних причин строків, установле­них статею 233 КЗпП, районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд може поновити ці строки.

Суду не надано належних доказів нарахованої, але не виплаченої позивачі* заробітної плати за період з лютого по грудень 2006 року, якими можуть бут* відповідні відомості чи повідомлення з даними відповідно до ст.100 КЗпП.

За клопотанням позивачки ОСОБА_1 суд направляв запит до Княжицьиі сільської ради про надання довідки щодо суми нарахованої до виплати, але не виплаченої ОСОБА_1 заробітної плати та період заборгованості по її виплаті

Але сільський голова с Княжичі ОСОБА_4 в листі №217 від 25.05.10 року та

додатках до нього повідомила, що документи фінансово-господарської діяльності КП «Джерело» знаходяться в Броварському управлінні державної служби по боротьбі з економічною злочинністю, тому сільська рада не може надати такі документи із-за їх відсутності. Також повідомила, що на неодноразові виклики Княжицької сільської ради, керівників головного контрольно-ревізійного управління в Київській області (навіть через пошту) вийти на роботу, прийняти участь у проведенні ревізії, вона не реагує. А тому ревізія фінансово- господарської діяльності КП «Джерело» не проведена. Броварська міськрайонна прокуратура порушила справу щодо колишнього начальника КП «Джерело» ОСОБА_2 та головного бухгалтера ОСОБА_1, яка заслуховується в суді.

На підтвердження зазначеної в листі інформації суду були надані копії: акту від 31 січня 2007 року про відсутність головного бухгалтера комунального підприємства «Джерело» ОСОБА_1 на робочому місці за адресоюх. Княжичі, вул. Слави,9 з 28 грудня 2006 року по 31 січня 2007 року; акту від 28 лютого 2007 року про відсутність головного бухгалтера комунального підприємства «Джерело» ОСОБА_1 на робочому місці за адресоюх. Княжичі, вул. Слави,9 з 1 лютого по 28 лютого 2007 року; акту від 5 березня 2007 року про відсутність головного бухгалтера комунального підприємства «Джерело» ОСОБА_1 на робочому місці за адресоюх. Княжичі , вул. Слави,9 з 1 березня по 5 березня 2007 року; копії адресованих ОСОБА_1 листів від 31.01.2007 року під №33, №34, від 2.02.2007 року під №36 з проханням повідомити причини відсутності на робочому місця, у термін до 5 лютого 2007 року надати звіт про фінансовий стан комунального підприємства «Джерело», виконувати функційні обов»язки, як бухгалтер КП «Джерело»; повідомлення про отримання ОСОБА_1 10 лютого 2007 року поштових відправлень сільської ради та інш.

Повідомлення сільського голови про відсутність у відповідача документів фінансово-господарської діяльності КП «Джерело» через їх вилучення Бровар­ським управлінням державної служби по боротьбі з економічною злочинністю підтверджується наявними в матеріалах кримінальної справи № 1-194 /09 по обвинуваченню ОСОБА_1 за ст..366 ч.І КК України протоколом огляду місця події від 4 квітня 2008 року, яким встановлено, що в приміщенні будинку культури Княжицької сільської ради за адресою: с. Княжичі, вул. Слави, 9 знаходиться бухгалтерія комунального підприємства «Джерело» та бухгалтерські документи підприємства, які свідчать про його діяльність. В даному протоколі мається запис, що все, що було оглянуте і зафіксоване в протоколі (всього аркушів документів 23166 арк., перелічених у 179 рядках) було вилучено ( т.1, а.с. 14-16); листом старшого слідчого Броварської міжрайонної прокуратури Кармазіним А від 23.08.09 року на ім.»я Княжицького сілського голови ОСОБА_4 про повернення за минуванням потреби лише установчих документів КП «Джерело( а.с. 17).

Оскільки сторони не надали суду достовірної інформації щодо місця знаходження відомостей КП «Джерело» на виплату працівникам заробітної плати

за період з лютого по грудень 2006 року, а позивачка розрахунки заборгованої їй заробітної плати, середнього заробітку та інші провела з інших підстав виходячи з окладу за штатним розписом ( 1000 грн.+500 грн. за суміщення), що суперечить закону, суд позбавлений можливості визначити розмір заборгованої позивачці заробітної плати, провести у встановленому законом порядку розрахунок індексації та компенсації, визначити розмір середньомісячного та середньо­денного заробітку позивачки, а також суми середнього заробітку за час її вимушеного прогулу, який знаходиться в межах трьохмісячного строку перед зверненням ОСОБА_1 до суду, так як поважність пропущення нею встановленого законом трьохмісячного строку звернення до суду за інший період не встановлена.

На підставі ст.96 ч.І,2, 3,230 ч.3,231 ч.2 ЦК України, ст.ст.94 ч.І, 95 ч.б, 110, 115 4.1233 ч.ч.1,2, 234, 237-1 КЗпП України, керуючись ст.ст. 209 ч.З, 213-215, 88 ЦПК України, суд

вирішив:

в задоволенні позову ОСОБА_1 до Княжицької сільської ради Броварського району Київської області, комунального підприємства «Джерело» Княжицької сільської ради Броварського району Київської області про зобов»я- зання вчинити дії по поновленню порушеного права, стягнення моральної шкоди, заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Київської області через Броварський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не буж присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя