справа № 2-169/10

Україна

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України (заочне)

16 лютого 2010 року. Броварський міськрайонний суд Київської області в складі: головуючого - судді Бендик О.Г.,

при секретарі Жеребець I.A.,

з участю:

представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань суду справу за позовом закритого акціонерного товариства “ОТП Банк” до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором та договором поруки

встановив:

позивач ЗАТ “ОТП “Банк” у липні 2009 року подав до суду позов до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про солідарне стягнення з них за кредитним договором № CL - 009|644|2006 від 8 серпня 2006 року та договором поруки № SR - 009|644|2006 від 8 серпня 2006 року заборгованості в розмірі 28451,46 доларів США та 8350,37 грн., що включає : 25397,17 дол.США боргу по кредиту,

3054,29дол. СШАборгу по процентах за користування кредитом, 8125,37 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту та сплати процентів, 225 грн. штрафу, а також понесених судових витрат по сплаті держмита в розмірі 220,78 дол.США та на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позов підтримав і просив задовольнити пояснивши, що 8 серпня 2006 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № СГ - 009|644|2006 про надання їй кредиту в розмірі 33 280 грн. дол. США на строк по 8 серпня 2012 року року зі сплатою 12 % річних. Одночасно з відповідачем ОСОБА_3 був укладений договір поруки про солідарну відповідальність перед позивачем в такому ж розмірі як і ОСОБА_2 у випадку неналежного виконання нею взятих зобов’язань. Проте отримавши кредит відповідачі взятих на себе зобов’язань по його поверненню та сплаті відсотків належно не виконують. За період з 26 травня 2008 року по 3 лютого 2009 року не сплатили 3054,29 дол. США відсотків за користування кредитом, 8125,37 грн. пені, нарахованої за період з 8.02.2008 року по 20.05.2008 року. їхній залишок заборгованості за кредитом становить 25397,17 дол. США. Направлену їм вимогу від 16.04.2008 року про погашення заборгованості відповідачі не виконали.

Відповідачі викликались до суду у встановленому законом порядку, проте не з’явились, письмових заперечень проти позову не подали.

З’ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, він вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

У відповідності з нормами ЦК України, за кредитним договором кредитодавець (банк або інша фінансова установа) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти у строк та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 1054,ч.1 ст.1048, ч. 1ст. 1049).

До відносин за кредитним договором застосовуються положення ст.1046- 1053 ЦК, які стосуються договору позики, якщо інше не встановлено ст.ст.1046- 1053 ЦК не випливає із суті кредитного договору (ч.2 ст.1054).

Якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позик (кредит) частинами (із розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики (кредиту), що залишилась, та сплати належних йому процентів (ч.2 ст.1050).

У разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники (ч. 1 ст.554).

Виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком (ч.1ст.546).

Неустойкою ( штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання (ч.іст.549).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст.549).

Судом встановлено і це вбачається з укладених 8 серпня 2006 року Акціонерним комерційним банком “Райфайзенбанк Україна” (який по виписці із статуту змінив назву на Закрите акціонерне товариство “ОТП Банк” згідно з рішенням позачергових зборів акціонерів від 9 жовтня 2006 року) з відповідачем ОСОБА_2 кредитного договору № СL - 009|644|2006, а з відповідачем ОСОБА_3 договору поруки № SR - 009|644|2006, копії кредитної заявки ОСОБА_2, що відповідач ОСОБА_2 8 серпня 2006 року отримала кредит на придбання автомобіля в сумі 33 280,00 дол. США на строк по 08.08.2012 року зі сплатою 12% річних за користування кредитом та зобов’язалась щомісячно рівними частинами погашати кредит та сплачувати відсотки за його використання відповідно до графіка ( додатку №1 до договору). За порушення строків повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом зобов’язалась сплатити пеню з розрахунку 1 % від простроченої суми за кожний день прострочення.

Відповідач ОСОБА_3 як поручитель взяв на себе зобов’язання перед позивачем у випадку невиконання ОСОБА_2 взятих на себе зобов’язань по кредитному договору нести солідарну відповідальність у тому ж обсязі, що і вона, включаючи сплату основного боргу за кредитним договором, нарахованих відсотків за користування кредитом, пені за прострочення повернення кредиту та/чи процентів, а також сплати штрафу за нецільове використання кредиту.

Проте як вбачається з пояснень представника позивача, розрахунку заборго­ваності за даним кредитним договором, досудової вимоги від 16.04.2008 року про погашення заборгованості за кредитним договором, відповідачі взятих зобов’язань не виконали. За період з 26 травня 2008 року по 3 лютого 2009 року не сплатили 3054,29 дол. США відсотків за користування кредитом, що на 16 лютого 2010 року за курсом НБУ 100 грн. за 8,02 дол. США становить 38083 грн. 42 коп., 8125,37 грн. пені, нарахованої за період з 8.02.2008 року по 20.05.2008 року. їхній борг по кредиту складає 25397,17 дол. США, що є еквівалентом 316672 грн. 94 коп. станом на 16 лютого 2010 року.

При встановлених обставинах та визначених відповідно до них правовідносинах позов доведений і підлягає задоволенню.

Проте заборгованість відповідача на думку суду підлягає стягненню не в іноземній валюті, а в грошовій одиниці України, яка визначена ч. 1 ст.94 Конституції України і є гривнею.

Вона є законним платіжним засобом, обов’язковим для приймання за номінальною вартістю на всій території України. Іноземна валюта може використовуватись в Україні у випадку і в порядку, встановлених законом (ст.192 ЦК України).

За змістом ст.ст.524, 533 ЦК України сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов’язання в іноземній валюті, проте зобов’язання має бути виражене у грошовій одиниці України-гривні, яка є єдиною валютою виконання грошового зобов’язання. Якщо у ньому визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов’язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Таким законом, зокрема є Закон України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”, який регулює відносини у сфері розрахунків на виконання експортно-імпортних контрактів.

До того ж, відповідно до п.1 ст.3,абз.4 п.4 ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання і валютного контролю” валюта України є єдиним законним засобом платежу на території України, який приймається без обмежень для оплати будь-яких вимог та зобов’язань, якщо інше не передбачено зазначеним Декретом, іншими актами валютного законодавства України. Платежі у іноземній валюті можуть здійснюватися резидентами лише за межі України на виконання зобов’язань у цій валюті перед нерезидентами щодо оплати продукції, послуг, робіт, прав інтелектуальної власності та інших майнових прав, за винятком оплати валютних цінностей та за договорами (стра­ховими полісами, свідоцтва ми, сертифікатами) страхування життя.

Враховуючи, що рішення ухвалено на користь позивача, суд відповідно до ч. 1 ст.88 ЦПК України присуджує йому з відповідача понесенні та документально підтверджені судові витрати по судовому збору з сумі 1700 грн.(еквівалент 130,90 дол. США станом на 2.03.2009 року за курсом НБУ 7,70 дол. США за 100 грн.) та на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн., разом в сумі 1730 грн.

На підставі ст. ст. 258, 261, 524, 526, ч. 1 ст.546,ст.549, 554, ч.1ст.589,ч.1 ст.625,ст.1046-1053, ч.2 ст.1054 ЦК України, керуючись ст.ст.209 ч. 3. 213-215, 226, 88 ЦПК України, суд

вирішив:

позов задовольнити. Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 солідарно на користь Закритого акціонерного товариства “ОТП Банк” (01033, м. Київ, вул.Жилянська,43 рахунок №29095006900000 в ЗАТ “ОТП Банк “, МФО 300528, Код ЄДРПОУ 21685166) по кредитному договору № CL - 009|644|2006 від 8 серпня 2006 року та договору поруки № SR - 009|644|2006 від 8 серпня 2006 року 316672 грн. 94 коп. (еквівалент 25397,17 дол. США станом на 16.02.2010 року ) заборгованості по кредиту, 38083 грн. 42 коп.(еквівалент дол. США станом на 16.02.2010 року) заборгованості по процентах, 8125 грн. 37 коп. пені за прострочення кредиту та відсотків за період з 8.02.2008 року по 20.05.2008 року, 225 грн. штрафу, разом 3631067(триста шістдесят три тисячі сто шість) грн. 73 коп., а також 1700 грн. судових витрат.

Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана до апеляційного суду Київської області через Броварський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а апеляційна скарга-протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя