Справа № 2- 1795/ 09
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І м е н е м У к р а ї н и
1 квітня 2009 року Дзержинський районний суд міста Харкова в складі:
головуючого судді Грищенко І.О.
при секретарі Дворніченко Г.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 марини Віталіївни до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу,
В С Т А Н О В И Л:
5 грудня 2008 року позивач звернулася до суду з позовною заявою, в якій просить розірвати шлюб, укладений з відповідачем по справі 9 червня 1979 року . Свої вимоги мотивує тим, що сімейне життя не склалося , шлюбно-сімейні відносини припинено рік тому, на теперішній час мешкають окремо, у відповідача є інша жінка.
У судовому засіданні позивач підтримала свої позовні вимоги, просила їх задовольнити та пояснила, що останнім часом шлюб мав лише формальний характер, на цей час відповідач проживає окремо, наміру поновити шлюбні відносини вона не має, тому що остаточно переконана , що перспектив спільного проживання з відповідачем та перебування з ним у шлюбі не існує .
Відповідач у судове засідання не з”явився, причини неявки суду не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, що підтверджено даними матеріалів справи.
Позивач не заперечував проти проведення заочного розгляду справи на підставі наявних доказів у відповідності до вимог ст.. 224 ЦПК України.
Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги позивача законні, обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Згідно з вимогами ст.. 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.
Судовим розглядом справи встановлено, що сторони уклали шлюб 9 червня 1979 року. Від шлюбу неповнолітніх дітей не мають. Сімейне життя не склалося через різні погляди на життя, несумісність характерів, втраті нормальних відносин. Шлюбно-сімейні відносини сторони не підтримують протягом року , мешкають окремо . Позивач довів суду, що подальше спільне життя та збереження родини не можливо та не доцільно. Наведене свідчить , що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу буде суперечити інтересам позивача. Фактичні взаємини подружжя та дійсні причини звернення позивача до суду вказують на те, що підстав для примирення сторін не вбачається. Суд бере до уваги той факт, що за час знаходження справи в провадженні суду, відповідач не виявив зацікавленості, не подав своїх заперечень на позов. На цей час позивач не має вільної згоди на шлюб та не бажає в подальшому перебувати у шлюбі з відповідачем
Керуючись ст.ст.10, 11.57-60, 212, 214 , 224-226 ЦПК України, ст.110, 112 Сімейного Кодексу України, ст.. 51 Конституції України, суд
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_2 - задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 9 червня 1979 року міським б/ЗАГС м. Ахтубінська Астраханської області між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , актовий запис № 181, розірвати.
При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути державне мито на користь держави з позивача в розмірі 17.00 гривень, відповідача від оплати - звільнити.
Рішення може бути оскаржене в палату по цивільних справах апеляційного суду Харківської області через суд 1 інстанції шляхом подачі в 10- денний строк з дня його проголошення заяви про апеляційне оскарження та подачею після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуто Дзержинським районним судом м. Харкова за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії .
Суддя: