Справа № 2- 1773/ 09

                                                       Р І Ш Е Н Н Я

                                          І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

29 квітня    2009 року     Дзержинський  районний  суд   м. Харкова в складі:

                         головуючого                 -судді    Грищенко І,О.

                         при секретарі                              Дворніченко Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні  в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовною заявою    ОСОБА_1 до ЗАТ КБ «ПриватБанк» в особі філії  ЗАТ  КБ «ПриватБанк»  при визнання неправомірною відмови щодо дострокового розірвання договору  та  зобов»язання вчинення певних дій,

                                       В  С  Т  А  Н  О  В  И  В:

    3 грудня 2008 року  позивач звернувся до суду з позовною заявою до  ЗАТ КБ «ПриватБанк», в якій просить визнати неправомірною відмову  відповідача  стосовно дострокового розірвання договору № SAMD№47000700668007  від 27.12.2007 року   грошового вкладу по програмі «Копилка» та зобов»язати відповідача  достроково,  в строк до 10.12.2008 року , розірвати  вказаний договір.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що  між ним та ЗАТ КБ «ПриватБанк»  було укладено депозитний договір , за яким  ним було зроблено вклад в сумі 3 700 грн строком на 12 місяців. В листопаді місяці 2008 року у зву»язку з виникненням матеріальних труднощів , він звернувся з письмовою заявою  від 10.11.2008 року з приводу дострокового розірвання договору. Відповідачем йому було відмовлено  в достроковому розірвання договору. Вважає, що відмовою було порушено його право на отримання вкладу за первісною вимогою та на вільне розпорядження грошовими коштами. Через відмову він був позбавлений можливості скористатися  своїми грошовими коштами в сумі 3 700 грн. Вважає, що відмова є неправомірною, тому що не допускається обмеження прав клієнта  на розпорядження грошовими коштами.

30 березня 2009 року позивач подав до суду уточнення до позовної заяви, в якому зазначив, що у зв»язку з закінченням  строку дії договору 27.12.2008 року,  на дійсний час недоцільно заявляти вимогу щодо його дострокового розірвання. Підтримав позовну вимогу в частині визнання неправомірною відмови банку в достроковому розірвання договору № SAMD№47000700668007  від 27.12.2007 року   грошового вкладу по програмі «Копилка».

10 квітня 2009 року позивач подав уточнення до позовної заяви в частині зазначення в якості відповідача  ЗАТ КБ «ПриватБанк»  в особі його філії.

В судовому засіданні  позивач  ОСОБА_1 та його представник  ОСОБА_2 уточнені позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_3, яка діє на підставі довіреності,  позовні вимоги позивач не визнала та просила відмовити в їх задоволенні. В обґрунтування своєї позиції пояснила, що дії «Приватбанку» не суперечать чинному законодавству.  «Приватбанк», як структурна частина банківської системи України, здійснює свою діяльність у відповідності до законодавства України з питань банківської діяльності, нормативно-правових актів Національного Банку України та інших уповноважених органів з питань заснування, реєстрації, діяльності, реорганізації та ліквідації банків. Відповідно до ст.56 Закону України «Про Національний банк України» Національний банк видає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обов'язковими для органів державної влади і органів місцевого самоврядування, банків, підприємств, організацій та установ незалежно від форми власності, а також для фізичних осіб. Національний банк України здійснює регулювання діяльності спеціалізованих банків через економічні нормативи та нормативно-правове забезпечення здійснюваних цими банками операцій. Положення     Закону  України  «Про банки і банківську діяльність» та    нормативно-правові   акти  Національного банку України застосовуються як до банків,  так і до філій іноземних банків. Відповідно  до ст. 4 Закону України «Про банки і банківську діяльність»    Національний банк України здійснює регулювання та банківський нагляд відповідно до положень Конституції України,  цього  Закону, Закону України  "Про Національний банк України",  інших законодавчих  актів  та  нормативно-правових  актів  Національного банку України. В разі недотримання банками вимог цього Закону та нормативно-правових актів Національного Банку України до них застосовуються відповідні заходи впливу. НБУ було прийнято постанову № 319 «Про додаткові заходи щодо діяльності банків» від 11.10.2008 р., згідно до п.2.4 якої , банки повинні виконувати свої зобов'язання за всіма типами договорів із залучення коштів у будь-якій валюті лише в разі настання строку завершення зобов'язань, незалежно від категорії контрагентів.     Національний банк України роз'яснив, що банкам заборонено робити дострокове повернення депозитів, так як вони вкладені у довгострокові кредити та інші активи.  У відповідності до ст. 607 ЦК України зобов’язання припиняється неможливістю його виконання у зв’язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає.       В даному випадку неможливість виконання передбаченого Договором №SAMDN47000700668007 від  27.12.2007року  зобов’язання «ПриватБанку» про дострокове розірвання та повернення коштів на вимогу клієнта зумовлена дією зазначених вище  Постанов НБУ , економічною та юридичною обставинами.

Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши докази, надані сторонами в обґрунтування позовних вимог та заперечень на позовні вимоги, вивчивши матеріали справи, дійшов наступного.

Судовим розглядом справи встановлено, що  27 грудня 2007 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 був укладений договір №SAMDN47000700668007 ,  за яким ОСОБА_1. являвся вкладником грошового вкладу по програмі «Копилка» на суму 3 700 грн  на 12 місяців по 27 грудня 2008 року включно. У відповідності  до умов договору  ЗАТ КБ ПриватБанк зобов'язувався повернути суму вкладу та нарахованих по ньому відсотків.

До закінчення строку дії договору,  10.11.2008 року  позивач звернувся до банку з письмовою заявою, в якій зазначив про фінансові труднощі, які викликані сімейними обставинами та просив надати відповідь, чи може він  достроково зняти протягом листопада місяця  грошові кошти в сумі 3 700 грн.

П.6 договору №SAMDN47000700668007  передбачена можливість дострокового його розірвання та порядку виплати грошових коштів, але відповідно до чинного законодавства.

З відповіді від 10.11.2008 року за підписом керуючого відділенням № 1 Харківського ГРУ ПриватБанку  на звернення ОСОБА_1 вбачається, що дострокове розірвання депозитного договору «Копилка»  SAMDN47000700668007 від 27.12.2007 року  не може бути задоволено  на підставі п.2.5. Постанови Правління НБУ № 319 «Про додаткові заходи щодо діяльності банків» від 11.10.2008 року, якою банкам України заборонено достроково виплачувати грошові кошти за депозитними договорами, якщо не настав строк виконання зобов»язань за договором.

Представник відповідача в судовому засіданні пояснила, що з змісту заяви ОСОБА_1 вбачалося, що він лише цікавився можливістю дострокового зняття грошових коштів з депозитного рахунку, а не вів мови стосовно дострокового розірвання договору. При цьому ним не було надано  доказів на підтвердження фінансових труднощів, які пов»язані з сімейними обставинами, тому й було надано таку відповідь.

У відповідності до вимог ст.. 1060 ЦК України  договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу ( вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку ( строковий вклад).

Відповідно до умов договору , позивачем було зроблено вклад на суму 3 700 грн на строк 12 місяців по 27.12.2008 року включно.

29 грудня 2008 року ОСОБА_1 було подано до банку заяву встановленої форми про розірвання договору та виплати належним йому грошових коштів. Зобов»язання з боку банку  було виконано 29 грудня 2008 року,  тобто в строк, визначений умовами договору, що підтверджено належними доказами, що містяться в матеріалах справи та не оспорюється вкладником.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що  у нього виникли матеріальні труднощі, а банком було обмежено його право  щодо розпорядження грошовими коштами .

Відповідно до вимог ст.. 1074 ЦК України обмеження  прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпорядження рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених  законом.

Вимогами ст.. 1075 ЦК України передбачено, що договір банківського рахунка розривається за заявою клієнта у будь- який час.

Згідно з ст.. 10. ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Позивач не надав до суду доказів на підтвердження факту обмеження з боку банку його права щодо розпорядження грошовими коштами, тому що ним не було подано  належним чином оформленої заяви стосовно дострокового розірвання договору.

Підстав для визнання неправомірною відмови банку щодо дострокового розірвання договору не вбачається.

Таким чином, суд доходить висновку, що позовні вимоги  позивача не законні, не обґрунтовані, не підтверджені належними доказами, а тому не підлягають задоволенню.

  На підставі викладеного,  керуючись ст.. ст.. 10, 11,   57-60, 209, 212, 214 , 215 ЦПК України, ст. ст.. 1060, 1074,1075  ЦК України, суд

                                             В И Р І Ш И В:

          У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1  про визнання неправомірною відмови щодо дострокового розірвання договору - відмовити.

          Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд 1 інстанції шляхом подачі в 10 денний строк з дня його проголошення  заяви про апеляційне оскарження і подачею  після цього протягом 20 днів  апеляційної скарги   або в порядку, передбаченому  ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя: