Апеляційний суд Рівненської області
______________________________________________________________
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 квітня 2011 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі суддів Рожина Ю.М., Собіни І.М., Ковалевича С.П., розглянувши у письмовому провадженні справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Березенівському районі Рівненської області на постанову Березнівського районного суду від 14 грудня 2009 року в справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Березнівському районі Рівненської області про визнання протиправним рішення суб’єкта владних повноважень у відмові виплати доплати до пенсії як соціальної допомоги “дітям війни”, -
В с т а н о в и л а:
Постановою Березнівського районного суду від 14 грудня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Березнівському районі Рівненської області щодо ненарахування та невиплати позивачу щомісячного підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”. Зобов’язано відповідача нарахувати і виплатити позивачу підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня по 31 грудня 2008 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
В поданій на постанову суду першої інстанції апеляційній скарзі відповідач вказує, що постанова суду прийнята з порушенням норм матеріального права.
Зазначає, що на даний час немає затвердженого постановою Кабінету Міністрів України порядку реалізації ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” і немає затвердженої величини мінімальної пенсії за віком від якої має бути обраховано 30 % надбавки до пенсії дітям війни. Ніяких інших роз’яснень стосовно реалізації цих положень до органів Пенсійного фонду України не надходило.
Мінімальний розмір пенсії за віком, визначений Законом України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” для обчислення розміру підвищення до пенсій особам, які мають статус “дитина війни” відповідно до Закону України “Про соціальний захист дітей війни” не застосовується. Відповідно до ст.7 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Питання збільшення позивачу, як особі, що має статус “дитина війни” розміру надбавки не належить до компетенції управління Пенсійного фонду України в Рівненському районі, а може бути вирішено лише після прийняття відповідного урядового рішення, оскільки в даний час зазначена виплата здійснюється відповідно до Законів України про Державний бюджет на конкретний рік, виходячи із фінансових можливостей держави.
Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.
Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, а також вимог, заявлених в суді першої інстанції, правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач відноситься до категорії “діти війни”, перебуває на обліку у відповідача і згідно ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має право на отримання надбавки до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
Пунктом 17 ст.77 Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік” зупинено на 2006 рік дію ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”. Законом України від 19 січня 2006 року № 3367-IV внесені зміни до Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік”, відповідно до яких виключено п.17 ст.77, а ст.110 викладена в іншій редакції. Зокрема, встановлено, що державна соціальна підтримка дітей війни, передбачена ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, запроваджується у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.
Суд І інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про те, що вимоги позивача стосовно підвищення до пенсії “дітям війни” за 2006 рік не підлягають до задоволення, оскільки Кабінетом Міністрів України у 2006 році не визначено порядку нарахування та виплати надбавки до пенсії, передбаченої ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.
Дію ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” з урахуванням статті 111 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” відповідно до п.12 ч.1 ст.71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” було призупинено на 2007 рік.
Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України, п.12 ст.71 та ст.111 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”.
Аналогічні правовідносини склалися в 2008 році, оскільки зміни до ст.6 вищезазначеного Закону, що внесені п.41 розділу 2 Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28 грудня 2007 року визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-пр/2008.
Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
За таких обставин в період з 09 липня по 31 грудня 2007 року та в період з 22 травня по 31 грудня 2008 року відповідач був зобов’язаний нараховувати та сплачувати надбавку до пенсії в розмірі, встановленому ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.
Розмір доплати до пенсії “дітям війни” є мінімальна пенсія за віком, яка, згідно ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Будь-яких інших нормативно-правових актів, які б визначали механізм вирахування мінімальної пенсії за віком або встановлювали її розмір, немає.
За таких обставин, положення ч.3 ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” щодо застосування мінімального розміру пенсії за віком, встановленого ч.1 цієї статті тільки стосовно визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для обрахування інших пенсій чи доплат, пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого ч.1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.
Відповідно до ч.7 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності закону, що регулює відповідні відносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону).
Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції дійшов до обгрунтованого висновку, що при розрахунку розміру доплати до пенсії, передбаченої ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений в Законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Колегія суддів вважає, що постанова місцевого суду прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 195,197,198,200,205,206, ч.10 ст.183-2, ст.254 КАС України, колегія суддів, -
У х в а л и л а:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Березнівському районі Рівненської області залишити без задоволення., а постанову Березнівського районного суду Рівненської області від 14 грудня 2009 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, є остаточною і оскарженню на підлягає.
Колегія суддів: