Справа № 1-210/11

Вирок

Іменем України

31 серпня 2011 року Комсомольський міський суд

Полтавської області

в складі головуючого судді Окунь Т.В.

при секретарі Гончар С.Т.

з участю прокурора Рябиха С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Комсомольську кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, не одруженого, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, в силу ст..89 КК України не судимого,

за ч.1 ст.185 КК України,

встановив:

ОСОБА_1 вчинив умисний злочин проти власності за таких обставин:

26 лютого 2011 року, близько 01-30 год., підсудний, знаходячись в приміщенні бару «Прост», після вживання алкогольних напоїв спільно з потерпілим ОСОБА_2, з метою заволодіння чужим майном, таємно, скориставшись станом потерпілого, витягнув з кишені останнього банківську картку ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», після чого зняв з особистого рахунку потерпілого грошові кошти в сумі 160 грн.

В судовому засіданні підсудний свою вину визнав повністю, і підтвердив суду, що за обставин, зазначених в мотивувальній частині вироку, 26 лютого 2011 року скориставшись станом потерпілого, заволодів його пластиковою карткою та знаючи код до неї, в одному з банкоматів зняв грошові кошти в сумі 160 грн.

Потерпілий підтвердив суду обставини, за яких було вчинено крадіжку його майна. На даний час претензій матеріального характеру до підсудного не має в зв’язку з добровільним та повним відшкодуванням останнім завданих збитків.

Обгрунтовуючи висновки про доведеність вини підсудного в скоєнні інкримінованого злочину, суд, обмежившись допитом підсудного та потерпілого, застосовуючи положення ч. 3 ст. 299 КПК України, приймає до уваги, що фактичні обставини справи та об’єм викраденого майна ніким з учасників процесу не заперечуються.

Отже, умисні дії ОСОБА_1, які виразились в таємному викраденні чужого майна, органами досудового слідства вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 185 КК України.

Виходячи з загальних засад призначення покарання, визначених ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що впливають на призначення покарання.

Суд приймає до уваги, що скоєний ОСОБА_1 злочин не є тяжким, і в якості обставини, що пом`якшує покарання, враховує визнання підсудним своєї вини та щире каяття в скоєному.

. За висновком ЛКК ОСОБА_1 практично здоровий, працездатний, примусового лікування від наркоманії та алкоголізму не потребує. Проживає в родині з матір’ю, постійного місця роботи не має, зі слів самого підсудного існує за рахунок доходу, отриманого від праці у приватних осіб.

Призначаючи покарання в межах санкції, передбаченої ч.1 ст.185 КК України, з врахуванням особи підсудного, який щиро кається в скоєному і повністю відшкодував завдані збитки, з врахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину дає суду підставу дійти висновку про можливість виправлення підсудного шляхом накладення на нього грошового стягнення в межах, передбачених санкцією ч.1 ст.185 КК України.

Питання про речові докази вирішене судом відповідно до вимог ст. 81 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд,

з а с у д и в:

ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 185 КК України до штрафу в розмірі 850 грн.

Запобіжний захід засудженому залишити попередній – підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Речовий доказ по справі – банківську картку ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» знищити.

На вирок суд протягом 15 днів з часу його проголошення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Полтавської області.

Суддя підпис ОСОБА_3

З оригіналом вірно

Суддя Т.В. Окунь