-1-                                                      Справа №2-А-83

2009 року

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2009 року                                           Березівський районний суд Одеської області  у складі: головуючого - судді Дєткова О.Я.,

при секретарі судового засідання Грибонос І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Березівка Одеської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Березівському районі Одеської області про визнання відмови виплатити щомісячну державну соціальну допомогу дітям війни та вчинити певні дії,  

ВСТАНОВИВ

       У лютому 2009 року ОСОБА_1 звернулася до суду з цим адміністративним позовом, посилаючись на те, що вона має статус дитини війни та відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18 листопада 2004 року має право на щомісячну соціальну допомогу у розмірі 30% мінімальної пенсії. Однак, відповідачем в період з 2006-2008 роках не проводилися взагалі нарахування та виплата зазначеної допомоги у розмірі, встановленном зазначеним Законом. ЇЇ звернення у січні 2009 року щодо виплати їй як дитині війни цієї щомісячної соціальної допомоги позитивних результатів не принесли. У зв'язку з цим просить визнати відмову відповідача щодо виплати їй щомісячної соціальної допомоги безпідставною та зобов'язати його здійснити нарахування вказаної грошової допомогу та забезпечити її виплату на її користь у розмірі 4471-20 грн. за період 2006-2008 роки.

       Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання був належним чином повідомлений, однак клопотанням та запереченням на адміністративний позов управління ПФУ в Березівському районі просить  слухати справу за відсутністю його представника та у задоволенні цього позову відмовити в повному обсязі, мотивуючи тим, що вимоги позивачки щодо стягнення невиплаченої щомісячної державної соціальної допомоги за період з січня 2006 року по грудень 2008 роки є безпідставними, оскільки стаття 110 Закону України "Про Державний бюджет на 2006 рік" від 20 грудня 2005 року №3235 встановлювала, що пільги дітям війни, передбаченні статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" №2195, запроваджуються поетапно, за результатами виконання бюджету в першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Але у 2006 році урядом не був розроблений порядок надання пільг на законодавчому рівні, тому протягом 2006 року відсутні законні підстави для проведення щомісячних доплат дітям війни в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" №489-\/ від 19 грудня 2006 року призупинена дія статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", норма якої згідно рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року є діючою саме з цієї дати. Разом з тим, Законом України №489-\/ не передбачені виплати відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Відповідно до положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року дітям війни у 2008 році виплачувалося підвищення у розмірах: з 1 січня - 47 грн., з 22 травня - 48-10 грн., з 1 липня - 48-20 грн. та з 1 жовтня - 49-80 грн.

-2-

       Вивчивши матеріали справи, також дослідивши обставини та факти, якими обґрунтовувалися вимоги, перевіривши їх доказами, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

       Судом встановлено, що ОСОБА_1, яка народилася 21 грудня 1937 року у Польщі с.Прислуп та є громадянкою України, перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Березівському районі Одеської області і отримує пенсію за віком, про що свідчить копія її паспорта серії КК № 854222 та пенсійне посвідчення (а.с.4,5).

       Згідно статті 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" №2195 від 18 листопада 2004 року, дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.      

       Про те, що позивачка належить до категорії осіб, статус яких визначений Законом України "Про соціальний захист дітей війни", та є дитиною війни свідчать копія її паспорта та відмітка у пенсійному посвідченні (а.с.4,5).

       Виходячи з того, що позивачка має правовий статус дитини війни, то на неї повністю розповсюджуються всі пільги та гарантії, передбачені Законом України "Про соціальний захист дітей війни", зокрема, й право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком, як передбачено статтею 6 зазначеного Закону.

       Судом також встановлено, що управління Пенсійного фонду України в Березівському районі Одеської області не нараховувало та не виплачувало надбавку дітям війни у 2006 році. З 2007 року надбавка дітям війни виплачувалася згідно Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" тільки особам, які є інвалідами. З 1 січня 2008 року надбавка виплачується згідно Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік" у встановлених законодавством розмірах, що підтверджується листом №42/В-4 від 3 лютого 2009 року, виданим позивачці управлінням Пенсійного фонду України в Березівському районі Одеської області (а.с.3).

       Крім того, із листа №42/В-4 від 3 лютого 2009 року видно, що позивачка зверталася до управління Пенсійного фонду України в Березівському районі Одеської області з приводу нарахування та виплати належного їй відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" підвищення до пенсії за період 2006-2007 роки (а.с.3).  

       Виниклі спірні правовідносини регулюються статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" №2195, якою передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

       Відповідно до частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058 від 9 липня 2003 року мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. При цьому частиною 3 статті 28 цього ж Закону також передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.

       Враховуючи викладене в контексті положень статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", суд вважає за можливе застосувати для визначення розміру щомісячної доплати до мінімальної пенсії за віком розмір прожиткового мінімуму, оскільки в даному випадку мінімальний розмір пенсії за віком використовується лише як коефіцієнт для визначення розміру щомісячної доплати до пенсії, що, на думку суду, не суперечить вимогам частини 3 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

-3-

       Стаття 62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" встановила розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня - 380 грн., з 1 квітня - 406 грн., з 1 жовтня - 411 грн.

       Пунктом 17 статті 77 Закону України "Про державний бюджет України на 2006 рік" було зупинено на 2006 рік дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

       Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" від 19 січня 2006 року № 3367-ІV пункт 17 статті 77 Закону України "Про державний бюджет України на 2006 рік" був виключений та стаття 110 вказаного Закону викладено у новій редакції, якою встановлено, що пільги дітям війни, передбачені статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", запроваджуються у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.  

       Проте, протягом 2006 року Кабінетом Міністрів України вказаний порядок запровадження та виплати пільг дітям війни, які передбачені статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", визначений не був, Кабінет Міністрів України не погоджував з Комітетом Верховної ради України з питань бюджету розмір підвищення до пенсії та не визначав розмір підвищення за результатами виконання бюджету у першому півріччі 2006 року. Таким чином, фінансування виплат підвищення пенсії дітям війни з державного бюджету у 2006 році не проводились.

       Вказані вище положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" не визнавалися неконституційними, отже для проведення спірних виплат у 2006 року у зв'язку з нездійсненням вказаною постановою поетапного впровадження ст.6 Закону України №2195 були відсутні правові підстави, тобто протягом 2006 року дію ст.6 цього Закону не було відновлено.

       На підставі викладеного, суд вважає, що позовні вимоги в частині виплати позивачці, як дитині війни, підвищення до пенсії за 2006 рік, задоволенню не підлягають.

       Пунктом 12 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" було зупинено дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з урахуванням статті 11 цього закону, якою визначено певні умови отримання підвищення пенсії інвалідам.

       Проте, згідно положень частини 2 статті 3 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

       Рішенням Конституційного суду України від 9 липня 2007 року №6-рп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", серед яких: стаття 111 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік", згідно якої підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни, та пункт 12 статті 71, яким зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з урахуванням статті 111 цього Закону. А отже, з цього часу відновлена стаття 6 Закону в повному обсязі.

       Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

-4-

       Відповідно до вимог частини 2 статті 152 Конституції України Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

       Таким чином, стаття 111 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" втратила чинність саме 9 липня 2007 року.

       Проте, всупереч рішенню Конституційного суду України відповідач вказані надбавки позивачці не виплачував.

       За таких обставин суд вважає, що право позивачки на підвищення пенсії в розмірі, визначеному Законом України "Про соціальний захист дітей війни" порушено, у зв'язку з чим, нарахування та підвищення має бути вчинено з дня ухвалення рішення Конституційним судом України №6-рп/2007, тобто з 9 липня 2007 року.

       Відповідачем не надано доказів, щодо вжиття заходів для здійснення підвищення пенсії позивачці у 2007 році після прийняття рішення Конституційним судом України від 9 липня 2007 року.

       Поряд з цим, частина 1 статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року (пункт 41 розділу ІІ "Внесення змін до деяких законодавчих актів України") викладена в новій редакції: дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

       Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" розділ ІІ цього Закону, яким, зокрема, внесено зміни до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", набирає чинності з 1 січня 2008 року.

       За таких обставин підвищення до пенсії, яке передбачене статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (в редакції до 1 січня 2008 року), підлягало виплаті у період з 9 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року.

       На підставі викладеного, суд вважає, що підлягає задоволенню частина вимог позивачки про виплату підвищення до пенсії за період з 9 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року.

       Рішенням Конституційного суду України, по справі №10-рп/2008 від 22 травня 2008 року, положення пункту 41 розділу ІІ "Внесення змін до деяких законодавчих актів" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" були визнані неконституційними та такими, що втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України цього рішення. При цьому у пункті 6 Конституційний Суд України зазначив, що рішення у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнаних неконституційними.

       Виходячи з того, що редакція статті 65 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 1 січня 2008 року втратила свою чинність з дня прийняття рішення Конституційним судом України по справі №10-рп/2008 від 22 травня 2008 року, то з 22 травня 2008 року відновилася попередня редакція цієї статті, а також право позивача на нарахування підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

       Згідно статті 58 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, встановлений у розмірі: з 1 січня - 470 грн., з 1 квітня - 481 грн., з 1 липня - 482 грн., з 1 жовтня - 498 грн.

-5-

       Відповідно до частини 2 статті 11 КАС України, суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

       З огляду на вищезазначене, суд вважає за необхідне задовольнити вимоги позивачки саме шляхом зобов'язання управління Пенсійного фонду України в Березівському районі Одеської області провести перерахунок та забезпечити проведення виплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії, що передбачене статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, виходячи з розрахунку прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законодавством, за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з урахуванням отриманого нею підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.        Враховуючи наведене, суд приходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

       Керуючись Законом України "Про соціальний захист дітей війни", Законом України "Про Державний бюджет на 2006 рік", Законом України "Про Державний бюджет на 2007 рік", Законом України "Про Державний бюджет на 2008 рік", рішенням Конституційного суду України від 9 липня 2007 року по справі №1-29/2007, рішенням Конституційного суду України від 22 травня 2008 року по справі №10-рп/2008, статтями 7-9, 11, 71, 158, 160, 162, 163 КАС України,

ПОСТАНОВИВ

       Визнати дії управління Пенсійного фонду України в Березівському районі Одеської області щодо невиплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії, що передбачене статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, виходячи з визначеного законодавством розрахунку прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року неправомірними.

       Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Березівському районі Одеської області провести перерахунок та забезпечити проведення виплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії, що передбачене статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з розрахунку прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законодавством, за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня  2007 року та за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з урахуванням отриманого нею підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. В решті позову відмовити.

       Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня складання постанови в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.

Суддя: