3-481\2009

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

16 квітня 2009 року. Суддя Старобешівського районного суду Донецької області Дмитрієв О.Ф. розглянувши в смт. Старобешеве справу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 41 КУпАП, яка надійшла від територіальної державної інспекції праці у Донецькій області стосовно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, працюючого Головою Селянсько (Фермерського) господарства «Сиваш», розташованого за адресою: с. Сонцеве вул. Леніна буд. № 1, Старобешівського району Донецької області, який мешкає за адресою: с. Сонцеве вул. Леніна буд. № 1 Старобешівського району Донецької області,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 працюючи на посаді Голови з 12.10.2000 року, та маючи право прийому та звільнення працівників, на момент перевірки 20.03.2009 року в СФГ «Сиваш»,  розташованого за адресою: с. Сонцеве вул. Леніна буд. № 1, Старобешівського району Донецької області, порушив вимоги законодавства про працю, а саме:  

1.   Соціально-економічні та трудові відносини у господарстві урегульовані Колективним договором, прийнятим на загальних зборах трудового колективу СФГ «Сиваш» 14.03.2007 року, протокол № 1, та зареєстрованими УПСЗН Старобешівської РДА. Але в Колективному договорі не передбачено: нарахування та виплату індексації заробітної плати відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Постанови КМУ від 17.07.2003 року № 1078, нарахування та виплату компенсації втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням строків виплати, відповідно до вимог Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати» та постанови КМУ від 21.02.2001 року № 159.

2.   Працівники господарства не ознайомлені під підпис з Колективним договором, що свідчить про неправомірні дії, які привели до триваючого порушення вимог ст. 29 КЗпП України.

3.   У Центрі не розроблені Правила внутрішнього трудового розпорядку, що свідчить про неправомірні дії, які привели до триваючого порушення вимог ст. 142 КЗпП України.

4.   У товаристві не розроблені посадові інструкції працівників, що свідчить про неправомірні дії, які привели до триваючого порушення вимог ст. 29 КЗпП України.

5.   Заробітна плата працівникам господарства протягом 2008 – 2009 роках виплачувалась один раз на місяць, що свідчить про неправомірні дії, які привели до триваючого порушення вимог ст. 115 КЗпП України та ст. 24 Закону України «Про оплату праці» в частині виплати заробітної плати не менш двох разів на місяць із проміжком часу, що не перевищує 16-ти календарних днів.

6.   працівникам господарства не здійснюється диференціація розмірів заробітної плати на основі тарифної ставки робітника 1-го розряду і міжкваліфікаційних співвідношень розмірів тарифних ставок. Так, трактористу і бухгалтеру встановлено однакові оклади 800грн., що свідчить про неправомірні дії, які привели до триваючого порушення вимог ст. 96,97 КЗпП України, ст. 14,15 Закону України «Про оплату праці».

7.   Індексація заробітної плати працівників, у т.ч. ОСОБА_1, ОСОБА_2, за період з січня 2009року по лютий 2009 року не провадиться, що свідчить про неправомірної дії, які привели до триваючого порушення вимог п. 6 ст. 95 КЗпП України та ст. 3 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

8.   У господарстві не розроблений Графік щорічних відпусток на 2008, 2009 роки, що свідчить про неправомірні дії, які призвели до триваючого порушення вимог ст. 79 КЗпП України та ст. 10 Закону України «Про відпустки».

9.   Працівникам Господарства не надаються щорічні відпустки взагалі. Так, ОСОБА_2 працює трактористом з 13.10.2000 року, однак з часу роботи йому надавалась щорічна відпустка за період роботи з 13ю10.2000 року по 12.10.2001 року, що свідчить про неправомірні дії, які призвели до триваючого порушення вимог ст. 74 КЗпП України та ст. 11 Закону України «Про відпустки».

10.   Заробітна плата за час щорічної відпустки виплачується несвоєчасно. Так, наказом № 126 від 27.10.2008 року надана невикористана частина щорічної відпустки терміном 14 календарних днів ОСОБА_3 з 27.10.2008 року, але заробітна плата за час відпустки працівнику виплачена 31.10.2008 року, що свідчить про неправомірні дії, які призвели до триваючого порушення вимог ч. 3 ст. 115 КЗпП України та ст.21 Закону України «Про відпустки».

11.   Бухгалтеру ОСОБА_3 у 2008 році наказом № 119 від 25.04.2008 року надавалась основна безперервна частина щорічної відпустки терміном 10 календарних днів з 29.04.2008 року, тоді як згідно законодавства основна безперервна частина щорічної відпустки має становити не менше 14 календарних днів, що свідчить про неправомірні дії, які призвели до триваючого порушення вимог ст. 79 КЗпП України та ст. 12 Закону України «Про відпустки».

12.   Розрахунки зі звільненими працівниками проводяться не в день звільнення. Так, наказом № 131 від 10.12.2008 року звільнено ОСОБА_4, але остаточні розрахунки з працівником проведено 31.12.2008 року. Також звільненому працівнику за останній день роботи 10.12.2008 року не нарахована заробітна плата, тоді як згідно законодавства, день звільнення є останнім днем роботи, за який працівнику нараховується заробітна плата. Це свідчить про неправомірні дії, які привели до триваючого порушення вимог ст. 116 КЗпП України.

13.   У Господарстві розроблена Книга обліку руху трудових книжок, але книга ведеться з порушенням вимог законодавства. Так, звільненому працівнику ОСОБА_5 02.01.2002 року видана трудова книжка, але відсутній підпис працівника в її отриманні, що свідчить про неправомірні дії, які призвели до триваючого порушення п. 7.1. Наказу Мінпраці України, Мінюстиції України від 29.07.1993 року № 58 «Про затвердження Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників».

14.   У Господарстві не працівників не розроблені особові картки за формою П-2, що свідчить про неправомірні дії, які привели до триваючого порушення вимог Наказу Міністерства статистики України від 09.10.1995 року № 253 «Про затвердження типових форм первинного обліку».

Опитаний при розгляді справи ОСОБА_1 факт вчинення правопорушення, передбаченого ст. 41 ч. 1 КУпАП, визнав повністю.

Вина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 41 ч. 1 КУпАП, підтверджується матеріалами справи, зокрема протоколом про адміністративне правопорушення № 05-42-042\0030, зміст та форма якого відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, актом перевірки № 05-42-042\0021 від 20.03.2009 року.

Аналізуючи докази у їх сукупності суддя дійшов до висновку про доведеність провини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, тому обирає захід стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 41 КУпАП й керується ст.ст. 23, 27 КУпАП.

Суддя вважає, що характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, дає підстави для обрання стягнення у вигляді штрафу, який адекватний до ступеня тяжкості вчиненого правопорушення, сприятиме досяганню мети стягнення як виховання особи й запобігання вчинення нових правопорушень.

Керуючись ст. ст. 23, 27, 41 ч. 1, 283, 284 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

    ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення й накласти на його адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850 (вісімсот п’ятдесят) гривень.

Постанова на підставі ч. 2 ст. 294 КУпАП може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або на неї може бути внесено протест прокурора протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя