Справа № 2-838/2010

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.10.2010 м. Косів

Косівський районний суд, Івано-Франківської області в складі:

головуючої-судді: ОСОБА_1,

секретаря: Пітеляк С.С.,

адвоката: Лазоришин 1.1.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Косів справу за позовом Косівської міської ради до ОСОБА_2 про знесення самочинного будівництва та позов ОСОБА_2 до Косівської міської ради про визнання рішення Косівської міської ради нечинним,

встановив:

Косівська міська рада звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про знесення самочинного будівництва та ОСОБА_2 звернувся з позовом до Косівської міської ради про визнання рішення Косівської міської ради нечинним.

Представник Косівської м/ради ОСОБА_3 в судовому засіданні позов підтримала та пояснила, що ОСОБА_2 самовільно встановив збірно-розбірний металевий гараж та збудував капітальний цегляний гараж в м.Косів по вул.Гвардійській. Вказані гаражі встановлені під електролінією ПЛ-ІОкВ, що порушує охоронну зону правил безпечної експлуатації електроустановок. А тому, рішенням Косівської м/ради від 23.04.2010р. його зобов'язано до 10.05.2010р. знести самовільно збудовані гаражі. 12.05.2010р. комісія міської ради провела обстеження земельної ділянки в м.Косів по вул.Гвардійській і було встановлено, що ОСОБА_2 не виконав рішення Косівської м/ради та не зніс дані гаражі. Земельна ділянка на якій розміщені гаражі відноситься до земель запасу Косівської м/ради та відповідач самовільно, без належних на це документів здійснив їх будівництво. Просить позов задоволити та зобов'язати ОСОБА_2 знести самочинне будівництво. Що стосується позвних вимог ОСОБА_2, то їх не визнає, оскільки рішення Косівської м/ради від 23.04.2010р. являється законним, а тому підстав для визнання його нечинним вона не вбачає.

ОСОБА_2 та його представник позов не визнали, а свій підтримали та пояснили, що в 2002р. він звернувся з заявою до управління соцзабезу з проханням дозволити провести будівництво гаража на земельній ділянці, яка знаходиться в їх користуванні. Рішенням Косівської м/ради від 30.10.2002р. № 173 йому дано дозвіл на узаконення самочинного будівництва та ним було виготовлено необхідні дозволи і погоджено з архітектурою району це будівництво. Також він звернувся до Косівської м/ради про передачу йому у приватну власність земельної ділянки на якій розташований гараж і отримав такий дозвіл. Однак, в зв'язку з тим, що його було обмежено в часі він не мав можливості вчасно представити всі необхідні документи. Ним також було виготовлено кадастровий план земельної ділянки, який Косівська м/рада без наявних на те підстав відмовляється затверджувати. Вважають рішення Косівської м/ради від 23.04.2010р. незаконним, оскільки рішенням Косівської м/ради від 30.10.2002р. таке будівництво було узаконено. Дане рішення ніким не скасоване, а тому всі наступні рішення м/ради щодо визнання будівництва самочинним є незаконними і суперечать вимогам ст.376 ЦК України. Просить в позові м/ради відмовити, а його задоволити.

Суд, вивчивши матеріали справи, вислухавши сторони вважає, що позов Косівської м/ради не підлягає до задоволення, а позов ОСОБА_2 слід задоволити з наступних підстав.

Відповідно до ст.376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотним порушенням будівельних норм і правил.

Як встановлено в судовому засіданні рішенням Косівської м/ради від 23.04.2010р. ОСОБА_2 зобов'язано до 10.05.2010р. знести самовільно збудовані гаражі.

Суд вважає, дане рішення незаконним з слідуючих міркувань.

Відповідно до ст.24 ЗУ «Про планування та забудову територій» встановлено, що право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням та відповідно до містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, встановлених згідно з вимогами цього Закону.

Згідно матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 перед будівництвом гаражу, ще в 2002р. звернувся з заявою до начальника управління соціального захисту у Косівському районі про надання йому дозволу на проведення будівництва на земельній ділянці, яка знаходиться в користуванні управління соціального захисту у Косівському районі. Після отримання відповідного дозволу від 06.08.2002р. ним було споруджено гараж.

Рішенням Косівської м/ради від 30.10.2002р. №173 ОСОБА_2 дано дозвіл на узаконення самочинного будівництва. Після чого ОСОБА_2 було виготовлено необхідні дозволи і погоджено з архітектурою району це будівництво, як це передбачено вимогами ЗУ «Про планування та забудову територій». Дане рішення м/ради на даний час дійсне, оскільки ніким не скасоване, про що не заперечила в судовому засіданні і представник Косівської м/ради.

Також судом встановлено, що ОСОБА_2 звертався до м/ради з

заявою про передачу йому у власність земельної ділянки на якій споруджено гараж, як це передбачено вимогами ст.ст. 116,118 ЗК України та відповідно до рішення Косівської м/ради від 16.02.2006р. позивачу надано дозвіл на збір матеріалів попереднього погодження розташування земельної ділянки по вул.Гвардійській.

А рішенням м/ради від 28.12.2006р. було вирішено затвердити ОСОБА_2 технічну документацію із землеустрою по передачі земельної ділянки у власність та передати у власність ОСОБА_2 земельні ділянки загальною площею 0,0604га.

Після чого рішенням Косівської м/ради від 06.06.2008р. ОСОБА_2 затверджено матеріали попереднього погодження розташування земельної ділянки площею 0,0100га по вул.Гвардійській, надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки та зобов'язано ОСОБА_2 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки подати на розгляд ради.

Долучений до матеріалів справи кадастровий план земельної ділянки свідчить про те, що ОСОБА_2 почав виконувати рішення м/ради, що стосується збору матеріалів на земельну ділянку, яка знаходиться в його користуванні. Однак, м/рада безпричинно відмовляється затверджувати кадастровий план, що суперечить вище прийнятим рішенням, якими заяви ОСОБА_2 щодо передачі йому земельної ділянки м/радою задовольнялись і які також на даний час дійсні, оскільки ніким не скасовані.

Як вбачається з матеріалів справи в період з 2006 по 2008рр. було прийнято ряд рішень Косівською м/радою якими позивачу то надавалися дозвола на виготовлення документів на земельну ділянку, то заборонялося їх виготовлення.

Крім цього, Косівська м/рада 14.07.2006р. приймає два рішення, що суперечать одне одному, яким відкладає розгляд заяви ОСОБА_2 про надання дозволу на виготовлення державного акту на право власності на землю по вул.Незалежності, згідно рішення суду від 10.12.2003р. та одночасно іншим рішенням відмовляє у наданні дозволу на виготовлення правоустановчих документів на земельну ділянку під гаражем в зв'язку з тим, що він самовільно зайняв земельну ділянку на якій побудовано гараж.

Як ствердив в судовому засіданні спеціаліст ОСОБА_4 Косівською м/радою було прийнято рішення, яким надано дозвіл ОСОБА_2 на збір матеріалів попереднього погодження розташування земельної ділянки, однак останнім такі документи не були представлені, а тому будівництво гаража являється самочинним.

Судом також встановлено, що ОСОБА_2 не мав можливості представити всі документи щодо земельної ділянки на якій розташований гараж, оскільки м/радою його було обмежено в часі, що суперечить вимогам ст. 118 ЗК України.

Таким чином, враховуючи вище наведене, суд не вбачає підстав для задоволення позову Косівської м/ради, оскільки самочинне спорудження гаражу ОСОБА_2 відповідно до ст. 376 ЦК України не підтвердилося в судовому засіданні. А тому, рішення Косівської м/ради від 23.04.2010р. слід визнати нечинним.

На підставі наведеного ст. 376 ЦК України, ст.24 ЗУ «Про планування та забудову територій», ст.116, 118 ЗК України та керуючись ст.ст. 213-215 ЦПК України, суд,-

вирішив:

В позові Косівської міської ради до ОСОБА_2 про знесення самочинного будівництва - відмовити.

Позов ОСОБА_2 до Косівської міської ради про визнання рішення Косівської міської ради нечинним - задоволити.

Визнати нечинним рішення Косівської міської ради від 23.04.2010р. в частині зобов'язання ОСОБА_2 знести гараж, що розташований в м. Косів по вул.Незалежності б/н.

Стягнути з Косівської міської ради на користь ОСОБА_2 1200грн. судових витрат.

Рішення суду вступає в законну силу після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Івано-Франківського Апеляційного суду через Косівський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: