Справа № 2-97/2010

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.06.2010 року м. Косів

Косівський районний суд, Івано-Франківської області в складі:

головуючої-судді: ОСОБА_1,

секретаря: Пітеляк С.С.,

адвокатів: ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Косів цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання недійсним свідоцтва про право власності, що видане на ОСОБА_7, 17.03.2006р. на господарство №178/а по вул.Шевченка в с.Рожнів, Косівського району, визнання недійсним свідоцтва про право власності, що видане на ОСОБА_5 та ОСОБА_6, 26.04.2006р. на господарство №178/а по вул.Шевченка в с.Рожнів, Косівського району, визнати за ОСОБА_4 право власності на 1/2 частину спадкового майна, що належало ОСОБА_8 на день її смерті, а саме господарство, що розташоване в с.Рожнів, вул.Шевченка, 178/а, Косівського району,

встановив:

ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання недійсним свідоцтва про право власності, що видане на ОСОБА_7, 17.03.2006р. на господарство № 178/а по вул.Шевченка в с.Рожнів, Косівського району, визнання недійсним свідоцтва про право власності, що видане на ОСОБА_5 та ОСОБА_6, 26.04.2006р. на господарство № 178/а по вул.Шевченка в с.Рожнів, Косівського району, визнати за ОСОБА_4 право власності на 1/2 частину спадкового майна, що належало ОСОБА_8 на день її смерті, а саме господарство, що розташоване в с.Рожнів, вул.Шевченка, 178/а, Косівського району.

В судовому засіданні позивач позов підтримав та пояснив, що 25.05.2005р. померла його мати ОСОБА_8, якій за життя належав житловий будинок в с.Рожнів, вул.Шевченка, 178/а, Косівського району. Після смерті матері у даному будинку залишився проживати її чоловік ОСОБА_7, який оформив право власності на все спадкове майно на себе. Вважає, що він не мав права оформляти право власності на все майно, а тільки на 1/2 частину цього майна, як один з подружжя . Після смерті матері він звернувся до нотаріальної контори в 2005 році з заявою про прийняття спадщини, де йому повідомили про представлення всіх документів, що стосуються майна померлої.

Під час отримання необхідних документів йому стало відомо, що мати за життя не мала права власності на майно і не зверталась про його оформлення, а будинок в якому вона проживала оформив на себе ОСОБА_7 А 24.03.2006р. приватним нотаріусом Косівського районного нотаріального округу було посвідчено договір довічного утримання укладений ОСОБА_7 на підставі якого право власності на цілий житловий будинок було переоформлено на відповідачів. А тому, вважає, що свідоцтво про право власності видане на ОСОБА_7 та свідоцтво про право власності видане на відповідачів слід визнати недійсними та визнати за ним право власності на 1/2 частину спадкового майна. Просить позов задоволити.

Відповідачка та представник відповідача ОСОБА_6 позов не визнали та пояснили, що вони проживають в житловому будинку, що розташований в с.Рожнів по вул.Шевченка, 178\а, Косівського району. Даний будинок перейшов їм у власність на підставі договору довічного утримання укладеного ОСОБА_7

Вважають вимоги позивача безпідставними, оскільки про те, що право власності на будинок було оформлено за ОСОБА_7 вцілому позивачу було відомо ще раніше, так як він звертався до нього після смерті матері. Однак, померлий ОСОБА_7 запропонував позивачу здійснювати за ним догляд, проте останній відмовився, а тоді ОСОБА_7 запропонував їм укласти договір довічного утримання про його догляд, який був належним чином зареєстрований в нотаріальній конторі. Про ці всі обставини було відомо позивачу, так як він неодноразово вчиняв з цього приводу скандали, однак про визнання за ним право власності на спадкове майно він не звертався, а забрав тільки свої речі із будинку.

А тому, вважають, що в позові слід відмовити, оскільки вони являються законними власниками даного майна і їх не може бути позбавлено даного права.

Суд, вислухавши сторони та вивчивши матеріали справи, вважає, що в позові слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. А ст.319 цього Кодексу передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Як вбачається з матеріалів справи житловий будинок, що розташований в с.Рожнів по вул.Шевченка, 178\а, Косівського району належав на праві власності ОСОБА_7, згідно свідоцтва про право власності від 21.06.1989р. виданого на підставі рішення виконкому Косівської районної ради №73 від 10.05.1989р. та зареєстрований в ОСОБА_9 МБТІ за №1133 в книзі 4, реєстраційний номер 14180267.

Згідно копії заповіту від 24.12.2005р. вбачається, що ОСОБА_10 все своє майно заповів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в рівних частинах.

Пізніше ОСОБА_7 вказаний житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами передав у власність ОСОБА_5 та ОСОБА_6, а останні зобов'язалися забезпечувати відчужувача утриманням та доглядом довічно, що стверджується договором довічного утримання від 24.03.2006р.

ОСОБА_9 МБТІ свідчить про те, що на підставі договору довічного утримання за ОСОБА_5 та ОСОБА_6 зареєстровано право приватної власності на житловий будинок, що розташований в с.Рожнів по вул.Шевченка, 178\а, Косівського району.

Вище вказані документи, а саме свідоцтво про право власності видане на ОСОБА_7 та свідоцтво про право власності на ОСОБА_5 і ОСОБА_6 суд вважає законними і не вбачає підстав для їх скасування з слідуючих міркувань.

Так, у жиловому будинку, що розташований в с.Рожнів по вул.Шевченка, 178\а, Косівського району ОСОБА_7 проживав зі своєю дружиною ОСОБА_8 з якою перебував у зареєстрованому шлюбі, що стверджується актовим записом про шлюб №9 від 01.05.1957р.

Згідно запису акту про смерть №31 вбачається, що ОСОБА_8 померла 25.05.2005р. та на її частку в майні відкрилась спадщина.

Долучена до матеріалів справи заява ОСОБА_4 свідчить про те, що 10.11.2005р. він звернувся до Косівської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті матері.

Однак, спадщина ним належним чином не оформлена, що стверджується відношенням Косівської державної нотаріальної контори від 22.04.2010р., де останні зазначають, що на підставі вище вказаної заяви позивача була відкрита спадкова справа №519/05, але спадщина не оформлялась так як спадкоємцями не були подані всі необхідні документи для оформлення спадкових прав.

Твердження позивача про те, що він хворів, а тому не міг оформити спадкове майно спростовується матеріалами справи та доказами отриманими в судовому засіданні, оскільки судом встановлено, що Рожнівською с/радою розглядалось питання узгодження меж між землекористувачами ОСОБА_7 та ОСОБА_4 Та з цього приводу 12.06.2007р. с/радою було прийнято рішення. Тобто, позивачем на протязі даного часу вирішувались особисті питання, що виключає можливість перебування його на лікуванні в період 2005-2009рр. та не можливість оформлення ним спадщини по стану здоров'я.

Також як ствердила в судовому засіданні відповідачка ОСОБА_4 тривалий час знаходився по місцю свого проживання, а також знав, що в спірному житловому будинку проживають відповідачі, неодноразово зустрічався із ОСОБА_7, однак про вирішення свого права на спадкове майно він не звертався, а звернувся тільки 23.10.2009р.

Крім цього, позивач не уклав договір доручення з іншою особою, яка б

від його імені здійснила оформлення права на спадщину, тобто спадщина ним свідомо не оформлена.

Відповідно до ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. А як вбачається з матеріалів справи даний строк позивачем пропущений та наведені позивачем причини пропущення даного строку суд не вважає поважними , оскільки представлені ним довідки про хворобу не підтверджують, що позивач протягом п'яти років перебував на лікуванні і не мав можливості вирішити своє право на спадщину.

У житловому будинку, що розташований в с.Рожнів по вул.Шевченка, 178\а, Косівського району проживають відповідачі, як законні власники майна, які здійснювали догляд за ОСОБА_7, про що також було відомо позивачу.

Суду також не представлено документів, які б стверджували, що матері ОСОБА_4В - ОСОБА_8 за життя належало будь - яке майно, і вона не зверталась про оскарження свідоцтва про право власності виданого на її чоловіка ОСОБА_1 люка Ю. вважаючи, що даний будинок являвся спільною сумісною власністю подружжя .

Згідно матеріалів справи вбачається, що свідоцтво про право власності на житловий будинок, що розташований в с.Рожнів по вул.Шевченка, 178\а, Косівського району було видано ОСОБА_7 ще 21.06.1989р. А так як, позивач належним чином не оформив право власності на свою частку в спадщині з 2005р., то вважається таким, що не має права на спадкування, а тому ОСОБА_7, як єдиний спадкоємець, все належне майно відчужив відповідачам.

Крім цього, за життя ОСОБА_10 позивач жодних претензій до спадкового майна не ставив та не звертався з позовом до суду про порушення його прав ОСОБА_7

Відповідно до ст.774 ЦК України за договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов'язується забезпечувати відчужувача утриманням та доглядом довічно.

Як встановлено в судовому засіданні договір довічного утримання укладений між ОСОБА_7 та Андріюками виконаний, оскільки відповідачі утримували та доглядали останнього і жодних претензій щодо неналежного виконання даного договору до них не пред'являлось.

На даний час відповідачі являються законними власниками даного майна, що стверджується свідоцтвом про право власності зареєстрованого в ОСОБА_9 МБТІ і в судовому засіданні не представлено жодних доказів про позбавлення їх такого права.

Таким чином, враховуючи вище наведене, позов ОСОБА_4 не підлягає до задоволення оскільки закладений безпідставно.

А тому, на підставі наведеного та керуючись ст.ст. 256-257, 319, 321, 774 України, 213-215 ЦПК України, суд,-

вирішив:

В позові ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання недійсним свідоцтва про право власності, що видане на ОСОБА_7, 17.03.2006р. на господарство №178/а по вул.Шевченка в с.Рожнів, Косівського району, визнання недійсним свідоцтва про право власності, що видане на ОСОБА_5 та ОСОБА_6, 26.04.2006р. на господарство №178/а по вул.Шевченка в с.Рожнів, Косівського району, визнати за ОСОБА_4 право власності на 1/2 частину спадкового майна, що належало ОСОБА_8 на день її смерті, а саме господарство, що розташоване в с.Рожнів, вул.Шевченка, 178/а, Косівського району - відмовити.

Рішення суду вступає в законну силу після десяти днів з дня проголошення, якщо не буде подано заяву про апеляційне оскарження. Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано до Косівського районного суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду через Косівський районний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: