2-а-215/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 лютого 2011 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді –Попова С.А.,

при секретарі Шишиліній В.В.,

за участю прокурору

за участю позивача                               ОСОБА_1,

- « - представника відповідача           ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення Орджонікідзевського району Маріупольської міської ради про стягнення недоотриманих коштів на оздоровлення за 2009 рік –

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2010 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення Орджонікідзевського району Маріупольської міської ради (далі за текстом – УПСЗН) про стягнення недоотриманих коштів на оздоровлення за 2009 рік, посилаючись в обґрунтування заявлених вимог на наступні обставини. ОСОБА_1 має статус громадянина, постраждалого від наслідків Чорнобильської катастрофи, є інвалідом 3-ї групи за захворюванням, що пов"язано з виконанням обов"язків з ліквідації наслідків на ЧАЕС. Відповідно до ст. 48 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” йому передбачена щорічна компенсаційна виплата за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат, встановлених на момент виплати. Виходячи із розміру встановленої законом мінімальної заробітної плати на момент виплати (у січні 2010р.), йому повинно бути здійснено виплату компенсації на оздоровлення за 2009 рік в розмірі 869грн.х4. Натомість, відповідач за вказаний спірний рік сплатив 90грн., відмовивши в подальшому у здійсненні перерахунку і доплати недоотриманих сум. Такі обставини змусили його звернутись до суду за захистом своїх конституційних прав і просити стягнути з УПСЗН на його користь недоотриману суму щорічної допомоги на оздоровлення за 2009 рік в сумі 3386грн. Просив поновити пропущений строк для захисту своїх порушених прав із визнанням поважними причини його пропуску як то чисельні хвороби і довготривале амбулаторне та стаціонарне лікування.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав позовні вимоги і викладені у змісті позовної заяви обставини в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення Орджонікідзевського району Маріупольської міської ради ОСОБА_2, яка діє за довіреністю, в судовому засіданні заперечуючи проти пред"явлених позовних вимог, надала письмові заперечення, що підтримала в суді. В обґрунтування заперечень вказувала на те, що згідно до ст. 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії інваліду Ш групи передбачено право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат. Законом передбачено, що розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати, а фінансування витрат, пов’язаних з реалізацією цього закону, здійснюється за рахунок державного бюджету. Міністерство праці і соціальної політики України, як головний розпорядник коштів, забезпечує через місцеві органи праці та соціального захисту населення виплату допомоги на оздоровлення громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи у розмірах, на які затверджені кошториси і які розраховані згідно постанови Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року № 562 „Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Розпорядники бюджетних коштів нижчого рівня – управління праці та соціального захисту населення, беруть бюджетні зобов’язання та проводять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, як це передбачено ст. 51 Бюджетного кодексу України. Позивач отримав кошти на оздоровлення за 2009 рік у розмірі відповідно до названої постанови КМУ № 562 - 90 грн. Тобто, ОСОБА_3, що як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня, не маючи функції встановлення розмірів допомоги, зобов"язане проводити згідно із бюджетним законодавством видатки тільки у межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, зважаючи на паспорт бюджетної програми на 2009 рік, діяло в межах своїх повноважень. Крім того, представник відповідача вказував на те, що позивачем пропущено встановлений ст. 99 КАС України шестимісячний строк для звернення до суду за захистом права і відсутності поважних причин для його поновлення. Просив у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, що вбачається з посвідчення серії А № 138193. Згідно із довідкою МСЕК ОСОБА_1 має інвалідність 3 групи, встановленої безстроково внаслідок повторного огляду від 29.10.2003р., що пов"язана із виконанням обов"язків військової служби по ліквідації наслідків на ЧАЕС.

Статтею 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали

внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачена щорічна допомога на оздоровлення, яка

виплачується інвалідам ІІІ групи в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат. Розмір

мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

Згідно довідки ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення Орджонікідзевського району Маріупольської міської ради, позивачу ОСОБА_1, як постраждалому внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інваліду ІІІ групи, щорічна допомога на оздоровлення виплачена за 2009 рік в сумі 90грн.

Розмір щорічної допомоги на оздоровлення для інвалідів ІІІ групи встановлений

постановою Кабінету Міністрів України № 562 від 12 липня 2005 року „Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого

самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» надано право Кабінету міністрів України у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах в межах асигнувань, передбачених відповідними бюджетними програмами.

Відповідно до ч. 2 ст. 61 Закону України «Про Державний бюджет на 2009 рік» передбачено, що розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та здійснюють відповідні видатки за загальним фондом бюджету тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, та у разі їх відповідності бюджетним паспортам.

Названі положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» (ст. 71, 61 ч. 2) не були предметом розгляду Конституційного Суду України і вони не визнавалися неконституційними, а тому є діючими у спірному періоді.

Паспортом бюджетної програми на 2009 рік за КПКВК 2501250, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України і Міністерством фінансів України від 10.02.2009 року № 51/118, передбачений розмір допомоги на оздоровлення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 12.07.2005 року № 562, і складає: інвалідам війни 3 групи - 90 гривень.

Таким чином, проводячи у 2009 році спірні виплати у розмірі 90 гривен, встановленому постановою Кабінету Міністрів України № 562 від 12 липня 2005 року відповідач в особі УПСЗН Орджонікідзевського району діяв у межах повноважень територіального органу УПСЗН та у спосіб і в порядку, передбаченому чинним законодавством, що регулює спірні правовідносини, діючим станом на момент виплат цього виду допомоги і яким правомірно керувався відповідач при їх здійсненні.

Відтак, суд вважає відсутніми підстави для задоволення позовних вимог щодо стягнення з УПСЗН Орджонікідзевського району на користь позивача суми у розмірі 3386грн.

За необґрунтованості позовних вимог по суті суд не входить в обговорення питань, пов"язаних із строком звернення до суду позивача із даним позовом, наявності поважних причин для його поновлення.

На підставі ст.ст. 19, 95 Конституції України, ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст. ст. 61, 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2009 рік», ст. 4 Бюджетного кодексу України, постанови Кабінету Міністрів України № 562 від 12 липня 2005 року „Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, постанови Кабінету міністрів України № 936 від 20 вересня 2005 року «Про затвердження Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», керуючись ст.ст. 8-11, 71, 88, 159, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення Орджонікідзевського району Маріупольської міської ради про стягнення недоотриманих коштів на оздоровлення за 2009 рік – відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні, а також у випадку відкладення складання постанови у повному обсязі згідно із ч. 3 ст. 160 КАС України і проголошення її вступної та резолютивної частини.

Суддя