справа № 2-а-15/10

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 січня 2010 року Броварський міськрайонний суд Київської області в складі: головуючого-судді О.Г.Бендик,

при секретарі І.А.Жеребець,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань справу за позовом ОСОБА_1 до Управління державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві, треті особи: старший сержант УДАІ ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_2, Комунальне підприємство Київської міської ради «Київдорсервіс» про оскарження правового акту індивідуальної дії, дій суб'єкта владних повноважень та відшкодування шкоди, заподіяної протиправним рішенням суб'єкта владних повноважень (УДАІ ГУ МВС України в м. Києві)

встановив:

17 квітня 2009 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправними дії суб’єкта владних повноважень - Управління державної автомобільної інспекції Головного управління МВС України у м. Києві щодо складання протоколу огляду та переміщення транспортного засобу від 07.06.2007 р. за №002962 та прийняття рішення про примусове переміщення належного ОСОБА_1 автомобіля Mitsubishi Lancer 2,0 І н.з. АА9180СО на стоянку ІКП „Київдорсервіс”, визнати протиправним та скасувати протокол огляду та переміщення транспортного засобу від 07.06.2007 р. за №002962, стягнути з Управління на його користь моральну шкоду у розмірі 10 000 грн., матеріальну шкоду у розмірі понесених витрат, а саме: і 480 грн. за сплачені послуги по переміщенню автомобілю, 36 грн. 10 коп. на відправку поштової кореспонденції, 28,60 грн. оплачених послуг по ксерокопіюванню документів для ледачі позовної заяви та направленню відповідних скарг до компетентних органів з метою захисту порушених прав та інтересів позивача, 5 гривень 00 копійок по оплаті банківських послуг по сплаті судового збору та 531 грн. 25 коп. витрати на правову допомогу у розмірі.

В судовому засіданні ОСОБА_1 позовні вимоги уточнив та просив стягнути з Доповідача моральну шкоду у розмірі 3000 грн. В іншій частині позов підтримав без змін.

.Пояснив, що 07.06.2007 року, припаркувавши свій автомобіль Mitsubishi Lancer 2,0 І (д.н. АА 9180СО) по вул. Саксаганського в м. Києві, у місці де стоянка чи зупинка транспортних засобів дозволена, він пішов в аптеку для придбання ліків. Після повернення через декілька хвилин до місця стоянки він не знайшов свого автомобіля та згодом дізнався, що автомобіль був примусово переміщений КП „Київдорсервіс” на штрафмайданчик, що знаходиться по вул. Молодогвардійська, 9. Натомість працівники КП „Київдорсервіс” повідомили йому, що автомобіль був евакуйований за порушення правил дорожнього руху в частині зупинки і стоянки, а тому КП „Київдорсервіс” здійснило примусове його переміщення на підставі складеного інспектором УДАІ ГУМВС України в м. Києві протоколу огляду та переміщення транспортного засобу від 07.06.2007 р. за № 002962. Автомобіль йому було повернуто лише після сплати послуг КП "Київтранспарксервіс" у розмірі 480 грн. Таким чином, переміщення автомобіля позивача відбулося на підставі рішення, визначеного у протоколі, та складеного суб'єктом владних повноважень - інспектором дорожньо-патрульної служби УДАІ ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_2

На думку позивача, такі дії суб’єкта владних повноважень є протиправними, оскільки висновок щодо порушення ним ПДР знаку 3 34 додатку 1 до ПДР, наведений в протоколі огляду та переміщення транспортного засобу від 07.06.2007 р. за № 002962, не відповідає фактичним обставинам справи, вказаний протокол складений без дотримання інспектором УДАІ ГУ МВС України в м. Києві чинного на той час законодавства та яким повинен був керуватися інспектор, що призвело до порушення Конституційних прав позивача.

Позивач зазначав, що ним не було вчинено жодного адміністративного правопорушення Правил дорожнього руху, в частині зупинки та стоянки, що підтверджується відсутністю складеного, у відповідності до п.2.2., п.2.1.1, п.2.4., п.2.5., п.2.9. Інструкції „Про примусове переміщення, блокування (розблокування) транспортних засобів та провадження у справах про порушення водіями та посадовими особами встановлених у місті Києві Правил”, яка затверджена Наказом «Про порядок примусового переміщення та блокування (розблокування) транспортних засобів, водії яких порушили встановлені в місті Києві Правила, затверджені рішенням Київської міської ради від 26.09.2002 р. №47/207» та положень КУпАП, протоколу про адміністративне правопорушення, форма якого передбачена Додаток 1 до Інструкції, та відсутністю прийнятого судом рішення про притягнення його до адміністративної відповідальності.

Відповідач та треті особи, будучи належно повідомленимим в судове засідання не з’явились, про причини неявки суд не повідомили, заперечення проти задоволення позову не подали.

Заслухавши пояснення позивача та дослідивши письмові докази, суд встановив, що

07.06.2007 року позивач ОСОБА_1 припаркував свій автомобіль Mitsubishi Lancer 2,0 I д.н. АА 9180СО на вул. Саксаганського в м. Києві. Після повернення через декілька хвилин до місця стоянки він не знайшов свого автомобіля та згодом дізнався, що автомобіль був примусово переміщений КП „Київдорсервіс” на штрафмайданчик, що знаходиться по вул. Молодогвардійська, 9. Прибувши на штрафмайданчик позивач від працівників КП „Київдорсервіс” дізнавсь, що автомобіль був евакуйований за порушення правил дорожнього руху в частині зупинки і стоянки, а тому КП „Київдорсервіс” здійснило примусове його переміщення на підставі складеного інспектором УДАІ ГУМВС України в м. Києві протоколу огляду та переміщення транспортного засобу від 07.06.2007 р. за № 002962.

Не погоджуючись з незаконним переміщенням автомобіля, в цей же день позивач звернувся із заявою до КП «Київдорсервіс». У відповідь, листом від 19.06.2007 р. № 7/1657 КП «Київдорсервіс» повідомило, що здійснило примусове переміщення автомобіля на підставі складеного інспектором УДАІ ГУМВС України в м. Києві протоколу огляду та переміщення ТЗ та роз’яснило, що саме працівник Державтоінспекції самостійно та незалежно приймає рішення про примусове переміщення транспортного засобу.

Автомобіль позивачу було повернуто лише після сплати послуг КП "Київтранспарксервіс" у розмірі 480 грн. Про свою незгоду з безпідставно складеним протоколом за не наявності вини позивача, останній також письмово зазначив у протоколі огляду та переміщення транспортного засобу від 07.06.2007 за № 002962.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Частинами 1, 3 ст. 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до змісту ст. 4, 5 Закону України "Про міліцію" правовою основою діяльності міліції є: Конституція України, інші законодавчі акти України, постанови Верховної Ради України, Укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України,

нормативні акти Міністерства внутрішніх справ України, Загальна декларація прав людини,

міжнародні правові норми, ратифіковані у встановленому порядку. Міліція зобов’язана

виконувати свої завдання неупереджено, у точній відповідності з законом. Ніякі виняткові

обставини або вказівки службових осіб не можуть бути підставою для будь-яких незаконних

дій або бездіяльності міліції.

Згідно ст. 52 Закону України «Про дорожній рух» контроль у сфері дорожнього руху

здійснюється Кабінетом Міністрів України, органами законодавчої та виконавчої влади та

органами місцевого самоврядування, відповідним державним органом з безпеки дорожнього руху і його місцевими органами, Державтоінспекцією Міністерства внутрішніх справ України, іншими спеціально уповноваженими на це державними органами (державний контроль), а також міністерствами, іншими центральними органами державної виконавчої влади та об'єднаннями (відомчий контроль).

Статтею 53 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що юридичні та фізичні

особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.

Відповідно до ч. 1 Положення про Державну автомобільну інспекцію Міністерства

внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.1997 №341 (далі - Положення), Державна автомобільна інспекція (Державтоінспекція) є головним органом, на який покладається забезпечення безпеки дорожнього руху в Україні, що входить до системи органів Міністерства внутрішніх справ України.

Згідно п. 2 Положення Державтоінспекція у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, постановами Верховної Ради України, указами і

розпорядженнями Президента України, декретами, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, цим Положенням, нормативними актами МВС.

Пунктом 4 Положення визначено, що Державтоінспекція відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням власниками (володільцями) транспортних

засобів, а також громадянами, посадовими і службовими особами вимог Закону України

«Про дорожній рух", правил, норм та стандартів з питань забезпечення безпеки дорожнього

руху, які регламентують вимоги щодо: прав і обов'язків учасників дорожнього руху;

організації дорожнього руху; допуску громадян до керування транспортними засобами,

реєстрації та обліку цих транспортних засобів; перевезення надгабаритних, великовагових та небезпечних вантажів; переобладнання та експлуатації транспортних засобів; підготовки та підвищення кваліфікації учасників дорожнього руху; технічного стану транспортних засобів;виконання власниками автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів вимог безпеки дорожнього руху; виготовлення і застосування технічних засобів та автоматизованих систем керування дорожнім рухом; охорони довкілля від шкідливого впливу транспортних засобів.

Відповідно до п. 5 Положення підрозділи Державтоінспекції мають права, передбачені Законами України "Про міліцію", "Про дорожній рух", "Про оперативно-

розшукову діяльність", іншими нормативно-правовими актами, що регулюють їх діяльність,зокрема, працівники Державтоінспекції під час виконання службових обов'язків мають право використовувати в установленому порядку спеціальні технічні і транспортні засоби для виявлення і фіксації порушень правил дорожнього руху, обстеження водіїв, нагляду за технічним станом транспортних засобів, автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, примусової зупинки транспортних засобів, їх транспортування на спеціальні майданчики у випадках порушень водіями правил зупинки і стоянки, дешифрування показань тахографів.

Чинним законодавством України прямо передбачений порядок, у відповідності з яким мав би діяти співробітник міліції у разі виявлення ним факту вчинення адміністративного правопорушення. Кодексом України про адміністративні порушення безпосередньо значено, що у таких випадках повинен складатися відповідний протокол і справа про таке рушення підлягає судовому розгляду. Так, згідно положень ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженою на те посадовою особою.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв’язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22 жовтня 2003 року №1217, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 жовтня 2003 року за №974/8295, затверджено Інструкцію з організації провадження та діловодства у справах про адміністративні порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

Відповідно до п.І.2. Інструкції, порядок провадження та діловодства у справах про адміністративні порушення Правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху (далі - Правил) визначаються законодавством про дорожній рух, Кодексом України про адміністративні правопорушення (КУпАП) та цією Інструкцією. При вчиненні правопорушень, передбачених КУпАП, працівник міліції згідно із ст. 255 КУпАП складає протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 254 КУпАП (додаток І до цієї інструкції), роз’яснює порушникові його права й обов’язки відповідно до ст. 268 КУпАП, про що робиться відмітка в протоколі. Відповідно до розділу 6 Інструкції бланки протоколів виготовляються та направляються в підрозділи ДАІ централізовано. Кількісний облік надходження та видачі протоколів ведеться в журналі надходження та витрат їх бланків, а протоколи переходять від працівника до працівника під розписку.

Аналіз зазначених вище нормативних актів свідчить, що органи місцевої влади та самоврядування, їхні структурні підрозділи чи підрозділи органів внутрішніх справ МВС України не вправі встановлювати додаткові види відповідальності за порушення Правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, встановлювати форму протоколів про вчинене порушення, а працівники міліції не вправі складати процесуальні документи, які не відповідають вимогам КУпАП та Інструкції.

Натомість ст. 260 КУпАП передбачає, що у випадках, прямо передбачених законами України, з метою припинення адміністративних правопорушень, коли вичерпано інші заходи впливу, встановлення особи, складення протоколу про адміністративне правопорушення у разі неможливості складення його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов'язковим, забезпечення своєчасного і правильного розгляду справ та виконання постанов по справах про адміністративні правопорушення допускаються адміністративне затримання особи, особистий огляд, огляд речей і вилучення речей та документів. Згідно ч.2 цієї статті порядок адміністративного затримання, особистого огляду, огляду речей і вилучення речей та документів з метою, передбаченою цією статтею, повинен визначатися цим Кодексом та іншими законами України.

При цьому, стаття 265 вищевказаного Кодексу встановлює, що речі (яким можна вважати транспортний засіб) і документи, що є знаряддям або безпосереднім об'єктом правопорушення, виявлені під час затримання, особистого огляду або огляду речей, вилучаються посадовими особами органів, зазначених у статтях 234-1, 234-2, 244-4, 262 і 264 цього Кодексу. Вилучені речі і документи зберігаються до розгляду справи про адміністративне правопорушення у місцях, що їх визначають органи (посадові особи), яким надано право провадити вилучення речей і документів, а після розгляду справи, залежно від результатів її розгляду, їх у встановленому порядку конфіскують, або повертають володільцеві, або знищують, а при оплатному вилученні речей - реалізують. Про вилучення речей і документів складається протокол або робиться відповідний запис у протоколі про адміністративне правопорушення, про огляд речей або адміністративне затримання

У контексті положень ст. 260 КУпАП, слід відмітити, що інших законів, що регулюють питання вилучення (саме вилучення, а не переміщення передбачено КУпАП) транспортних засобів у справах про адміністративні правопорушення не існує, як і не існує встановлених законами випадків, коли допускається вилучення речей (транспортних засобів) при адміністративних правопорушеннях.

Крім того, стаття 265 КУпАП в контексті із п.5 Положення про Державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ, передбачає право посадової особи визначити місце зберігання вилучених речей, однак не надає право переміщувати вилучені речі іншим особам, наприклад працівникам КП „Київдорсервіс”, як це вбачається з протоколу огляду та переміщення ТЗ від 07.06.2007 р. за № 002962.

За таких обставин, у разі виявлення посадовою особою відповідача - працівником управління ДАІ ОСОБА_2 факту порушення позивачем ОСОБА_1 правил дорожнього руху щодо останнього обов’язково повинен був бути складений протокол про адміністративне правопорушення. Діючи всупереч вимог Закону України "Про міліцію" та иаказів МВС, які регламентують діяльність працівників міліції, працівник управління ДАІ ОСОБА_2 протокол про адміністративне правопорушення, затверджений Інструкцією, їє склав, до суду такий протокол не направив, чим фактично спричинив шкоду державі, юкільки у разі порушення позивачем правил дорожнього руху на останнього міг би бути іакладений штраф, який сплачується в доход держави.

А тому дії інспектора УДАІ ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_2 щодо складання протоколу огляду та переміщення працівниками КП „Київдорсервіс” транспортного засобу, слід розцінювати, як протиправні.

Крім того, отримавши від працівників КП "Київдорсервіс" бланк протоколу №002962 огляду та переміщення транспортного засобу, працівник міліції ОСОБА_2 склав останній протокол та, грубо порушуючи права громадянина України ОСОБА_1, незаконно передав належний позивачу транспортний засіб працівникам КП "Київдорсервіс", які оставили автомобіль на штрафмайданчик по вул. Молодогвардійській, 9 у м. Києві, (наслідок незаконних дій працівника міліції ОСОБА_2 позивач змушений був оплатити ТІ "Київдорсервіс" вартість переміщення транспортного засобу в розмірі 480 гривень.

Як видно із верхньої правої частини протоколу огляду та переміщення транспортного засобу від 07.06.2007 р. за № 002962 він був складений за формою Додаток 4 до інструкції Про тимчасове затримання номерних знаків, примусове переміщення, блокування розблокування) транспортних засобів та провадження у справах про порушення водіями та осадовими особами встановлених у м. Києві Правил”. Однак вказана інструкція та відповідно форма з зазначенням Додаток 4 до інструкції „Про тимчасове затримання номерних знаків, …” на час складання протоколу не існували та жодним нормативно-правовим актом передбачені не були.

У зв'язку з тим, що при складанні протоколу огляду та переміщення ТЗ інспектором УДАІ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_3 не було застосовано норми Законів, якими йому слід було керуватися ним також було безпідставно, як це вбачається з наказу № 29 від 8 червня 2007 року ГУ транспорту, зв'язку та інформації Київської міської державної адміністрацїї «Про скасування наказу від 26.02.2003 року № 9/41», застосовано спільний наказ Головного управління МВС України в місті Києві та Гоголиного управління транспорту Київської міської державної адміністрації від 26 лютого 2003 року N 9/41, державна реєстрація якого на той час вже була скасована за висновком Київського міського управління юстиції від 30.01.2007 року №1/10.

Оскільки ОСОБА_2 є посадовою особою органу внутрішніх справ - Управління державної автомобільної інспекції Головного управління МВС України у м. Києві, протиправний протокол склав під час виконання ним службових обов’язків, суд вважає, що дії ОСОБА_2 виконував за вказівкою керівництва вказаного підрозділу.

На підставі зібраних та перевірених в судовому засіданні доказів в їх сукупності суд приходить до переконання, що посадова особа Управління державної автомобільної інспекпї

Головного управління МВС України у м. Києві діяла не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень не з метою, з якою ці повноваження надано, необгрунтовано та упереджено.

З метою захисту порушених прав щодо незаконного складання протоколу огляду та переміщення транспортного засобу від 07.06.2007 р. за № 002962, що став підставою для примусового переміщення автомобіля та понесених позивачем витрат, позивач неодноразово звертався до Відповідача, вищестоящих та контролюючих органів.

Враховуючи те, що встановлена законодавством можливість досудового порядку вирішення спору ним використана та результатів не принесла (з огляду на відповідь Відповідача від 22.12.2008 р. та 03.02.2009 р.) то позивач звернувся з вимогами до суду про визнання протиправними дій Відповідача, скасування протоколу огляду та переміщення транспортного засобу від 07.06.2007 р. за №002962, а також по стягненню з Відповідача на відшкодування завданої матеріальної та моральної шкоди коштів, у відповідності де положень ст.ст. 21, 105 КАСУ.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридично' особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується і повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від ї відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Стаття 22 ЦК України визначає, що спричинені особі збитки є втрати, яких вона зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які вона зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

До майнової шкоди, що була завдана позивачу внаслідок протиправних дії відповідача щодо складання протоколу огляду та переміщення транспортного засобу від 07.06.2007р. за №002962, прийняття рішення про примусове переміщення належного йому автомобіля Mitsubishi Lancer 2,0 І (н.з. АА9180СО) на стоянку КП „Київдорсервіс” на вул Малогвардійську, 9 в м. Києві, передання відповідачем автомобіля КП „Київдорсервіс” для його переміщення та відмовою відповідача у задоволені в досудовому порядку скарги позивача, слід віднести кошти у розмірі: 480,00 грн. сплачені за послуги КП „Київдорсервіс" по переміщенню автомобілю, згідно відмітки на протоколі огляду та переміщенні транспортного засобу від 07.06.2007 р. за №002962 про дозвіл на отримання автомобіля; 5,00 грн. пов’язаних з оплатою банківських послуг (комісія) по сплаті судового збору, що підтверджується квитанцією банку від 13.04.2009 p., 28,60 грн. оплачених послуг по ксерокопіюванню документів для подачі позовної заяви та направленню відповідних скарг до компетентних органів з метою захисту порушених прав та інтересів позивача, що підтверджуються квитанціями про оплату, 36,10 грн. сплачених позивачем послуг по відправленню поштової кореспонденції до компетентних органів з метою захисту порушених прав та інтересів, що підтверджуються квитанціями про оплату.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка і завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статі (ст. 1167 ЦК України).

Внаслідок неправомірних дій відповідача по прийняттю рішення про примусові переміщення належного позивачу автомобіля на стоянку КП „Київдорсервіс”, складанні протоколу огляду та переміщення транспортного засобу від 07.06.2007 р. за №002962 переданню відповідачем автомобіля до КП „Київдорсервіс” для його переміщення та по незадоволенню скарг позивача останньому також завдана моральна шкода, яка полягає зокрема, у душевних стражданнях, яких він зазнав у зв'язку із такими неправомірними діям відповідача.

Моральна шкода полягає і в тому, що незадоволення законних вимог позивача з бої відповідача позбавляла його певний час можливості реалізації своїх звичок і бажань, вимагала додаткових зусиль для організації його життя, що також завдало йому моральних страждань. Порушений був і звичний спосіб життя позивача, що проявилося у необхідності займатися питаннями відновлення його порушених прав та інтересів, а також відшкодування завданої шкоди. Матеріалами справи підтверджується, що позивач неодноразово змушений відвідувати свого адвоката, судові органи (Броварський міськрайонний суд), відділення пошти (для відправки запитів та листів відповідачу та іншим особам), відділення банку (для плати судового збору), відповідача (УДАІ ГУ МВС України в м. Києві), третю особу (КП Київдорсервіс”), вищестоящі та контролюючі органи (Департамент ДАІ МВС України, Ірокуратуру м. Києва, Прокуратуру Голосіївського району м. Києва) - що у свою чергу, призвело до абсолютно нераціонального витрачання часу та порушення його звичного пособу життя.

Таким чином, бездіяльність відповідача по відновленню порушених прав позивача, ка виникла незалежно від його волевиявлення, призвела до проблематизації життєвих обставин позивача, тобто до порушень здатності самоврядування його життя, до негативних мін налагодженого ритму існування, до погіршення його становища і стану залежності від мов, що знаходяться поза можливостями його властивостей та притаманного буденного досвіду.

Враховуючи вимоги розумності і справедливості, характер правопорушення, глибину фізичних та душевних страждань позивача, тривалість порушення, ступеня вини відповідача суд оцінює заподіяну позивачу моральну шкоду у розмір 3000 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). До яких, згідно положень ст. 87 КАС України, зокрема, відносяться судовий збір та витрати на правову допомогу.

Сплата позивачем судового збору у розмірі 3,40 грн. підтверджуються банківською

квитанцією, а витрати на правову допомогу у розмірі 531, 25 грн. відповідно договором від

01.12.2008 р. № 12/08 про надання правової допомоги, актом від 11.11.2009 р. №1 прийому-

передачі виконаної роботи до договору про надання правової допомоги, квитанцією від

11.11.2009 р. № 267050 про оплату правової допомоги адвокату тощо. За таких обставин

сазані кошти підлягають стягненню з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 7, 17-21, 71, 94, 158, 161, 162, 163 Олексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

позов задовольнити: визнати дії суб’єкта владних повноважень - Управління державної автомобільної інспекції Головного управління МВС України у м. Києві в особі то працівника - старшого сержанта ОСОБА_2, протиправними щодо складання протоколу огляду та переміщення транспортного засобу від 07.06.2007 р. за № 002962 та прийняття рішення про примусове переміщення належного ОСОБА_1 автомобіля Mitsubishi Lancer 2,0 І (н.з. АА9180СО) на стоянку „Київдорсервіс” на вул. Малогвардійську, 9 в м. Києві, визнати протиправним та скасувати протокол, складений старшим сержантом ОСОБА_2 протокол огляду та переміщення транспортного засобу від 07.06.2007 р. за №002962.

Стягнути з Управління державної автомобільної інспекції Головного управління МВС України у м. Києві (місцезнаходження: вул. Б. Хмельницького, 54, м. Київ, 01030; (ідентифікаційний код: 24523569) на користь ОСОБА_1, проживаючого за адресою :ІНФОРМАЦІЯ_1, 07400 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на відшкодування моральної шкоди кошти у розмірі 3000.00 грн., на відшкодування матеріальної шкоди кошти у розмірі 480,00 грн. за послуги

по переміщенню автомобілю, витрати пов’язані з ксерокопіюванням документів у розмірі 28,60 грн., відправкою поштової кореспонденції у розмірі 36,10 грн. та витрати у розмірі

5,00 грн. щодо оплати банківських послуг по сплаті судового збору, а всього 3 549,7 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати, зокрема, судовий збір у розмірі 3,40 грн. та витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката у розмірі 531,25 грн.

Постанову суду може бути оскаржено до Київського апеляційного адміністративного суду через Броварський міськрайонний суд шляхом подачі протягом десяти днів з 01 лютого 2010 року (дня складання постанови у повному обсязі) заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, яка подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя