справа № 2-4981/10

Україна

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

04 листопада 2010 року Броварський міськрайонний суд Київської області в складі: головуючого - судді Бендик О.Г.,

при секретарі Жеребець І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу

встановив:

01 вересня 2010 року ОСОБА_1 подав до суду позовну заяву про розірвання шлюб) з ОСОБА_2, зареєстрованого 29 квітня 1999 року в виконавчому комітеті Петрівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, про що в книзі реєстрації шлюбів зроблено запис № 4, від якого мають малолітніх дітей: дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Пославсь на те, що спільне життя з відповідачкою не склалось. Створити міцну та дружню сім'ю їм не вдалось, у них виявились зовсім різні, несумісні характери та вкрай суперечливі погляди на подружнє життя. У зв'язку з цим між ними почали виникати з будь-якого приводу конфлікті ситуації. У жовтня 2009 року сімейні відносини між ними загострились, почали виникати сварки. Все це призвело до того, що вони втратили почуття поваги та любові один до одного. Всі спроби налагодити сімейні стосунки виявились безрезультатними. З жовтня 2009 року вони не проживають разом, не підтримують шлюбно-сімейні відносини та не ведуть спільного господарства, бо позивач забрав свої особисті речі і переїхав жити до своєї мами в с. Перівське Києво-Святошинського району Київської області. Зберігати шлюб в подальшому він не бажає. Він не заперечує проти проживання дітей разом з відповідачкою, від своїх батьківських обов'язків не відмовляється, добровільно надає кошти на утримання дітей.

Будучи належно повідомленим позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутність, в якій позов підтримав і просив його задовольнити з наведених у ньому підстав.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов визнала, проти його задоволення не заперечувала.

З'ясувавши обставини справи, суд дійшов висновку, що позов обгрунтований і підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 112 Сімейного Кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне проживання подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування їх до шлюбу не допускається.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище Ковальчук) ОСОБА_5 29 квітня 1999 року в виконавчому комітеті Петрівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області уклали шлюб, про що в книзі реєстрації шлюбів зроблено запис № 4.

Від шлюбу мають малолітніх дітей: дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.

У ОСОБА_1 та ОСОБА_2 спільне життя не склалось, їм не вдалося створити міцну та дружню сім'ю, у них виявились зовсім різні, несумісні характери та вкрай суперечливі погляди на подружнє життя. У зв'язку з цим між ними почали виникати з будь-якого приводу конфлікті ситуації. У жовтні 2009 року сімейні відносини між ними загострились, почали виникати сварки. Все це призвело до того, що вони втратили почуття поваги та любові один до одного. Всі спроби налагодити сімейні стосунки виявились безрезультатними. З жовтня 2009 року вони не проживають разом, не підтримують шлюбно-сімейні відносини та не ведуть спільного господарства, бо позивач забрав свої особисті речі і переїхав жити до своєї мами в с. Перівське Києво- Святошинського району Київської області. Позивач не заперечує проти проживання дітей разом з відповідачкою, від своїх батьківських обов'язків не відмовляється, добровільно надає кошти на утримання дітей. При встановлених обставинах подальше збереження їхнього шлюбу неможливе і суперечило б інтересам кожного з подружжя.

На даний час їхній шлюб носить чисто формальний характер, так як вони не ведуть спільного господарства та не підтримують шлюбно-сімейних відносин. Ці обставини підтверджені наявною в справі копією свідоцтва про шлюб (а.с. 9) та копіями свідоцтв про народження (а.с. 10, 11).

Збереження шлюбу суперечило б інтересам позивача, що мають істотне значення.

Керуючись ч. 1 ст. 110, ст. 112 СК України, ст. ст, ст.ст. 213, 215, ч. 3 ст. 209

ЦПК України, суд

вирішив:

позов задовольнити. Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, який зареєстрований в виконавчому комітеті Петрівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області 29 квітня 1999 року, про що в книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний актовий запис № 4.

Понесені позивачем судові витрати покласти на нього.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області через Броварський міськрайонний суд шляхом подачі протягом десяти днів з дня його проголошення апеляційної скарга. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не, скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя