ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3

Апеляційний суд Житомирської області

м. Житомир, вул. 1-го Травня, 24, 10008, (0412) 47-26-44

Ухвала

Іменем України

24 квітня 2012 року колегія суддів палати в кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого - судді Андрушкевича С.З.

суддів: Захарчука С.В. ,Єрещенка А.М.

з участю прокурора: Сидоренка О.П..

обвинувачених: ОСОБА_4, ОСОБА_5,

ОСОБА_6, ОСОБА_4

захисника: ОСОБА_7

потерпілих: ОСОБА_8,ОСОБА_9

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі справу за апеляцією помічника прокурора Чуднівського району на постанову Чуднівського районного суду Житомирської області від 23 січня 2012 року,

встановила:

Органом досудового слідства ОСОБА_6 обвинувачується у тому, що 10.09.2011 року близько 21 год. в с. Вільшанка Чуднівського району Житомирської області він, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, з хуліганських спонукань виштовхав ОСОБА_9 з будинку № 1 по вул. Привокзальна, де вони до цього перебували, на подвір'я даного будинку, де умисно завдав ОСОБА_9 чисельних ударів в обличчя.

10. 09.2011 року близько 21 год. 30 хв. у вказане місце події прибули ОСОБА_5 та ОСОБА_4, які, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння. не з'ясувавши дійсні обставини справи, з хуліганських спонукань почали спільно умисно завдавати ОСОБА_9 та ОСОБА_8, який також перебував на подвір’ї домоволодіння № 1 по вул. Привокзальній, чисельних ударів руками та ногами в різні частини тіла, від чого ті попадали на землю. В цей час ОСОБА_6 приєднався до злочинних дій ОСОБА_5 та ОСОБА_4 і, діючи узгоджено з останніми, продовжили втрьох завдавати чисельних ударів руками та ногами в різні частини тіла ОСОБА_9 та ОСОБА_8

Внаслідок побиття потерпілих ОСОБА_9 були заподіяні легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров’я у вигляді чисельних саден і синців обличчя, шиї, тулуба, верхніх і нижніх кінцівок, струсу головного мозку, а ОСОБА_8 – легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров” я у вигляді саден обличчя, тулуба, забою нирок.

ОСОБА_4, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, побачивши, що опір потерпілих було подолано, запропонував заволодіти майном останніх, після чого ОСОБА_10 та ОСОБА_4, продовжуючи свої злочинні дії, направлені на заволодіння чужим майном, відкрито викрали у ОСОБА_9 мобільний телефон “NOKIA 5230'” вартістю 348 грн., сім-картою мобільного оператора зв’язку “D-juice” вартістю 25 грн. пачкою цигарок „Маrlbоrо” вартістю 12 грн., зв’язкою ключів та 180 грн. готівки, заволодівши таким чином майном ОСОБА_9 на суму 565 грн., а також відкрито викрали у ОСОБА_8 мобільний телефон “NOKIA 5230” вартістю 258.50 грн., сім-картою мобільного оператора зв’язку “D-juice” вартістю 25 грн. та 87 грн. готівки, заволодівши таким чином майном ОСОБА_8 на суму 370,50 грн.

Дії ОСОБА_10, ОСОБА_4 та ОСОБА_4 були кваліфіковані досудовим слідством за ст. ст. 187 ч. 2, 296 ч. 2 КК України, ОСОБА_6 -за ст. ст. 296 ч. 1, 296 ч. 2 КК України.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_7 заявив клопотання про направлення кримінальної справи на додаткове розслідування з огляду на грубе порушення норм КПК України під час проведення досудового слідства.

Вказане клопотання було задоволено, а справу направлено на додаткове розслідування для вирішення питання про можливе притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_9 та ОСОБА_8, а також, враховуючи кваліфікацію дій вказаних осіб, вирішення питання про наявність складу злочину та кваліфікацію дій підсудних по даній справі.

Запобіжний захід підсудним залишено попередній: ОСОБА_4 та ОСОБА_6 – підписку про невиїзд, а ОСОБА_4 та ОСОБА_10 – утримання під вартою.

В апеляції прокурор просив постанову судді скасувати, кримінальну справу повернути на новий судовий розгляд для розгляду справи по суті. Посилався на те, що суд першої інстанції не зазначив, що саме є підставами неповноти досудового слідства та у чому виражається істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону.

На думку апелянта, суд безпідставно та необґрунтовано зробив свій висновок, про те , що досудовим слідством при встановленні обставин справи та кваліфікації дій учасників показання підсудних залишено без належної перевірки. Також, суд безпідставно зробив висновок про незаконність постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 28.11.2011 року, оскільки вона на момент розгляду справи ніким не оскаржувалась та була чинною, та поставив під сумнів доказ - відтворення обстановки та обставин події з участю ОСОБА_4

Так, щодо наявності у ОСОБА_6 тілесних ушкоджень надано оцінку у вказаній постанові.

Крім того, на думку апелянта, суд безпідставно поставив під сумнів належність доказів по справі у зв’язку із тим, що в є розбіжності в поясненнях потерпілих на різних етапах слідства.

Заслухавши доповідь судді, міркування прокурора про скасування постанови суду, потерпілих, які просили апеляцію задовольнити, думку захисника ОСОБА_7 та обвинувачених про залишення апеляції без задоволення, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені в апеляції доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляція прокурора не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 281 КПК України, повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може мати місце лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.

Відповідно до роз’яснень п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 11 лютого 2005 року „Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування” повернення справи на додаткове розслідування зі стадії судового розгляду справи допускається лише з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що обвинувачення ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_4 у хуліганських діях (що згодом переросли у розбій) ґрунтується на показаннях потерпілих та висновках судово-медичних експертиз про наявність у ОСОБА_9 та ОСОБА_8 тілесних ушкоджень.

Досудове слідство при встановленні обставин справи та кваліфікації дій підсудних залишило їхні показання без належної перевірки.

Хоча постанова про відмову в порушенні кримінальної справи від 28.11.2011 року не оскаржувалась, але слідчий при винесенні вказаної постанови обґрунтував свою позицію, посилаючись лише на показання потерпілих ОСОБА_9 та ОСОБА_8 та висновки судово-медичних експертиз щодо наявності тілесних ушкоджень у них. Але не надано належної оцінки факту нанесених ОСОБА_6 легких тілесних ушкоджень без короткочасного розладу здоров’я , згідно висновку експерта № 68 від 11.09.2011 року (т. 2, а.с. 140), враховуючи показання потерпілих про те, що вони ОСОБА_6 ніяких тілесних ушкоджень не завдавали.

Відтворення обстановки та обставин події з участю ОСОБА_4 від 17.11.2011 року (т. 2, а.с. 16-22), у якому йдеться про обставини побиття ОСОБА_6, органом досудового слідства в обвинувальному висновку приводиться як доказ.

Досить суперечливими є показання потерпілих на досудовому та судовому слідстві щодо обставин події. В судовому засіданні 17 січня 2012 року потерпілий ОСОБА_9 вказав, що ОСОБА_6, схопивши його за шию, виштовхнув з веранди. На запитання головуючого Лапшин О.М. відповів, що його били ОСОБА_4 та ОСОБА_5 Також, в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_9 показав, що ОСОБА_6 виштовхнув його з веранди, і вони трохи поборолись. На запитання головуючого Лапшин О.М. відповів, що коли його з ОСОБА_8 били ОСОБА_4 та ОСОБА_5, то ОСОБА_6 не було.

У своїх показаннях 15.11.2011 року ОСОБА_6 пояснив: ОСОБА_9 штовхнув його правою рукою в праве плече.Його це обурило, тому він встав з стільця та двома руками відштовхнув ОСОБА_9 від себе, при цьому не завдаючи останньому ударів. Після цього ОСОБА_9 схопив його правою рукою, зігнутою в лікті, за шию та почав тягнути за собою на подвір’я... А ОСОБА_8 вибіг з веранди за ними та почав завдавати йому ударів по тулубу. Він, ОСОБА_6, намагався від них відмахуватись, але йому це не вдавалось, оскільки ОСОБА_11 тримав його за шию дуже міцно. Таким чином, вони витягнули ОСОБА_6 на вулицю, де відразу біля веранди повалили його на землю, і почали вдвох завдавати ударів ногами по тулубу і голові. Зазначені показання ОСОБА_6 підтвердив в судовому засіданні.

Досудовим слідством порушені вимоги ст. ст. 2, 22 КПК України щодо повного, всебічного і об’єктивного дослідження всіх обставин справи та притягнення до відповідальності всіх винних осіб , про що вказав суд першої інстанції , і з чим погоджується апеляційний суд.

Виходячи з вищенаведеного, на думку колегії суддів, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про направлення кримінальної справи про обвинувачення ОСОБА_10, ОСОБА_4 та ОСОБА_4 за ст. ст. 187 ч. 2, 296 ч. 2 КК України, ОСОБА_6 за ст. ст. 296 ч. 1, 296 ч. 2 КК України прокурору Житомирської області для проведення додаткового розслідування у зв’язку з істотною неправильністю проведеного досудового слідства, що не може бути усунута в ході розгляду справи в суді.

Керуючись ст. ст. 281, 365, 366 КПК України , колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляцію прокурора залишити без задоволення, а постанову Чуднівського районного суду Житомирської області від 23 січня 2012 року про направлення кримінальної справи про обвинувачення ОСОБА_10, ОСОБА_4 та ОСОБА_4 за ст. ст. 187 ч. 2, 296 ч. 2 КК України, ОСОБА_6 за ст. ст. 296 ч. 1, 296 ч. 2 КК України прокурору Житомирської області для організації додаткового розслідування – без зміни.

Судді: