ОСОБА_1

Апеляційний суд Житомирської області

м. Житомир, вул. 1-го Травня, 24, 10008, (0412) 47-26-44

Ухвала

Іменем України

22 травня 2012 року колегія суддів палати в кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого-судді: Андрушкевича С.З.

суддів: Єрещенка А.М., Захарчука С.В.

з участю прокурора: Колотюка В.Д.

засуджених: ОСОБА_2,ОСОБА_3,ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальну справу за апеляціями прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_3 на вирок Богунського районного суду м.Житомира від 14 березня 2012 року

Цим вироком ОСОБА_2 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.

Новоград-Волинський Житомирської області,

громадянина України, неодруженого,

проживаючого за адресою: м. Новоград –

Волинський, АДРЕСА_1, раніше

судимого:

-31.07.2001 року Ленінградським районним судом м. Києва за ч. З ст. 140 КК України до 3?x років позбавлення волі з конфіскацією майна;

-28.04.2006 року Новоград-Волинським міськрайонним судом Житомирської області за ч. 2 ст. 185, ч. З ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України на 5 років позбавлення волі;

-20.05.2010 року Новоград-Волинським міськрайонним судом Житомирської області за ч. 2 ст. 186 КК України на 5 років позбавлення волі з застосуванням ст. 75 КК України з іспитовим строком 2 роки, -

засуджено за ч. 3 ст. 187 КК України на 8 (вісім) років позбавлення волі з конфіскацією ? частини належного йому майна; за ч. 4 ст. 187 КК України на 9 (дев’ять) років 6 (шість) місяців позбавлення волі з конфіскацією ? частини належного йому майна; за ч. 2 ст. 121 КК України на 9 (дев’ять) років позбавлення волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначено остаточно 9 (дев’ять) років 6 (шість) позбавлення волі з конфіскацією ? частини належного йому майна.

Відповідно до ст. 71 КК України частково приєднано не відбуту частину покарання за вироком Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 20.05.2010 року та визначено остаточно 10 (десяти) років позбавлення волі з конфіскацією ? частини належного йому майна.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_2 до вступу вироку у законну силу залишено попередній – тримання під вартою.

Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_2 вказано рахувати з 28.06.2010 року.

ОСОБА_4,

ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, непрацюючого, неодруженого, невійськовозобов’язаного, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого:

- 23.02.2004 року Коростенським міськрайонним судом Житомирської області за ч. 2 ст. 185, ч. З ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 296, ч. 1 ст. 70 КК України на 4 роки позбавлення волі;

- 30.11.2006 року Коростенським міськрайонним судом Житомирської області за ч. З ст. 185, ч. 2 ст. 263, ч. 1 ст. 70 КК України на 4 роки позбавлення волі; звільнений 01.02.2010 року по відбуттю покарання, в скоєнні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 187, ч. 4 ст. 187 КК України, -

засуджено за ч. 3 ст. 187 КК України на 7 (сім) років позбавлення волі з конфіскацією ? частини належного йому майна; за ч. 4 ст. 187 КК України на 8 (вісім) років позбавлення волі з конфіскацією ? частини належного йому майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначено 8 (вісім) років позбавлення волі з конфіскацією ? частини належного йому майна.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_4 до вступу вироку у законну силу залишено попередній – тримання під вартою. Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_4 вказано рахувати з 28.06.2010 року.

ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_6, РФ, громадянина України, непрацюючого, неодруженого, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_7, кв. З, раніше судимого:

?23.02.2004 року Коростенським міським судом Житомирської області за ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 296, ч. 1 ст. 70 КК України на 4 роки позбавлення волі; звільнений 15.1.2006 р. УДЗ на 1 рік 3 місяці 8 днів, -

засуджено за ч. 3 ст. 187 КК України та призначено покарання у виді 7 (семи) років позбавлення волі з конфіскацією ? частини належного йому майна.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_3 до вступу вироку у законну силу залишено попереднім – тримання під вартою. Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_3 вказано рахувати з 28.06.2010 року.

Стягнуто із засуджених судові витрати за проведення почеркознавчої експертизи, експертиз холодної зброї, товарознавчої експертизи в розмірі 1644 грн. 75 коп. в дольовому порядку – по 548 грн. 25 коп. з кожного.

Стягнуто із засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_4 судові витрати за проведення судово-дактилоскопічної експертизи в розмірі 412,80 грн., за проведення судово-трасологічної експертизи в розмірі 412,80 грн., за проведення додаткової судово-дактилоскопічної експертизи в розмірі 412,80 грн., а всього 1238,40 грн. у дольовому порядку – по 619,20 грн. з кожного.

Стягнуто з засуджених на користь потерпілих на відшкодування матеріальної та моральної шкоди:

з засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь потерпілої ОСОБА_5 в солідарному порядку – 27000 грн. на відшкодування матеріальної шкоди за викрадені речі;

з засудженого ОСОБА_2 на користь потерпілої ОСОБА_5 – 50000 грн. на відшкодування моральної шкоди;

з засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_4, ОСОБА_3 на користь потерпілого ОСОБА_6 в солідарному порядку – 6220 грн. на відшкодування матеріальної шкоди за викрадені речі та 1000 грн.; на відшкодування моральної шкоди з засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь потерпілого ОСОБА_7 в солідарному порядку – 7410 грн. на відшкодування матеріальної шкоди за викрадені речі та 5000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Питання щодо речових доказів вирішено відповідно до ст. 81 КПК України.

Як визнав суд, у невстановлений слідством день, час та місці у ОСОБА_2 виник злочинний умисел направлений на вчинення розбійних нападів на пункти прийому вторсировини, що знаходяться у м. Житомирі. З метою реалізації свого злочинного умислу, 22.06.2010 року ОСОБА_2, перебуваючи на дні народження у невстановленої слідством особи, запропонував присутньому на вказаному святкуванні ОСОБА_4 допомогти йому у вчиненні вищезазначених злочинів. На пропозицію ОСОБА_2 ОСОБА_4 погодився.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на вчинення нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаним із застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, переслідуючи корисливий мотив, 23.06.2010 року близько 08 години, ОСОБА_2 разом з невстановленою слідством особою на невстановленому слідством автомобілі, приїхали за місцем тимчасового проживання ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в с. Сонячне Житомирського району, дачний кооператив «Дизеліст» до будинку № 357, де ОСОБА_4 запропонував ОСОБА_3 взяти участь у скоєнні розбійного нападу, на що останній погодився.

Продовжуючи свої злочинні дії ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 та невстановлена слідством особа, діючи в межах попередньої злочинної змови о 10 год. 30 хв. 23.06.2010 року на невстановленому слідством автомобілі, приїхали до пункту прийому вторсировини, що по вул. Сабурова, 3?а в м. Житомирі. Згідно розподілених ролей та реалізуючи свої злочинні дії направлені на вчинення розбійного нападу групою осіб, поєднаного з проникненням до сховища, ОСОБА_2 разом з ОСОБА_4 та ОСОБА_3, зайшли до приміщення пункту прийому вторсировини, а невстановлена слідством особа, діючи в межах спільних злочинний дій та розподілених ролей, залишилася біля невстановленого слідством автомобіля, на якому вони приїхали. Зайшовши першим до приміщення пункту прийому вторсировини, ОСОБА_2 помітив там ОСОБА_6, якому кулаком лівої руки завдав удару в голову та не припиняючи своїх злочинних дій, штовхнув його , внаслідок чого ОСОБА_6 присів біля стіни. Після цього до кімнати зайшов ОСОБА_4, і взявши правою рукою сокиру, яка лежала на столі, тупим кінцем завдав удар потерпілому ОСОБА_6 у ліву руку, чим заподіяв йому легкі тілесні ушкодження без короткочасного розладу здоров'я. Заподіянням вищевказаних ударів ОСОБА_2 та ОСОБА_4 придушили волю потерпілого ОСОБА_6 до опору, у подальшому ОСОБА_4 помітивши на столі гроші, згорнув їх до хустинки та передав ОСОБА_3, який в цей час знаходився поруч. Після чого продовжуючи свої злочинні дії одна з вищевказаних осіб оглянула приміщення прийому пункту прийому вторсировини, де на столі забрала мобільний телефон марки «Нокіа» 6700, шкіряний чохол до мобільного телефону, мобільний телефон марки «Нокіа». Після чого ОСОБА_2, ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та невстановлена слідством особа на невстановленому слідством автомобілі, утримуючи викрадене майно при собі, місце скоєння злочину залишили.

Таким чином, ОСОБА_2 за попередньою змовою з ОСОБА_4, ОСОБА_3 та невстановленою слідством особою вчинили напад, поєднаний із насильством небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, вчиненого групою осіб, поєднаним з проникненням у сховище в результаті чого заволоділи чужим майном, яке належить потерпілому ОСОБА_6, а саме: мобільним телефоном марки «Нокіа» 6700, ІМЕІ 358238035822745, вартістю 2400 грн., з сім карткою мобільного оператора «Київстар» № НОМЕР_1, яка для потерпілого матеріальної цінності не має, на рахунку якої були гроші в сумі 20 грн., мобільним телефоном марки «Нокіа», вартістю 700 грн., з сім карткою мобільного оператора «Лайф» № НОМЕР_2, яка для потерпілого матеріальної цінності не має та на рахунку якої грошей не було, шкіряним чохлом з написом «Нокіа» до мобільного телефону вартістю 100 грн., грошовими коштами в сумі 3000 грн., чим спричинили потерпілому ОСОБА_6 матеріального збитку на загальну суму 6220 грн.

Крім цього, 26.06.2010 року близько 11.00 год. ОСОБА_2 за попередньою змовою з ОСОБА_4 та невстановленою слідством особою, будучи особами, які раніше вчинили розбійний напад, з метою вчинення нового розбійного нападу приїхали до пункту прийому вторсировини, по вул. Крошенській , 48, в м. Житомирі, де поруч залишили невстановлений слідством автомобіль та невстановлену слідством особу. На вищевказаному місці ОСОБА_2 розподілив ролі кожного та при цьому надав ОСОБА_4 гумовий молоток. Після цього ОСОБА_2 разом з ОСОБА_4 з метою здійснення нападу поєднаного із насильством небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, вчиненого групою осіб, поєднаним з проникненням у сховище під виглядом осіб, що бажали здати металобрухт зайшли до пункту прийому вторсировини. В приміщенні пункту ОСОБА_4 завдав ОСОБА_7 гумовим молотком удар по голові, від якого останній впав на ваги обличчям вниз, втративши свідомість. Після цього продовжуючи свої злочинні дії ОСОБА_4 завдав потерпілому ОСОБА_8 десять ударів обома руками в спину, чим спричинив останньому тілесні ушкодження ,які є легкими тілесними ушкодженнями без короткочасного розладу здоров'я. ОСОБА_2 зайшов до приміщення, де зберігалися особисті речі потерпілого ОСОБА_7, звідки забрав грошові кошти та сумку з речами.

Таким чином, ОСОБА_2 за попередньою змовою з ОСОБА_4 та невстановленою слідством особою будучи особами, які раніше вчинили розбійний напад вчинили напад, поєднаний із насильством небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, вчиненого групою осіб, поєднаним з проникненням у сховище в результаті чого заволоділи чужим майном, яке належить потерпілому ОСОБА_7, а саме: грошовими коштами в сумі 5000 грн., сумкою з матерії чорного кольору вартістю 20 грн., гаманцем зі шкірозамінника коричневого кольору вартістю 20 грн.; документами на ім'я ОСОБА_7 – паспортом громадянина України, довідкою про присвоєння ідентифікаційного коду, водійським посвідченням, військовим квитком, технічним паспортом на автомобіль «Субару Легасі», які для потерпілого матеріальної цінності не мають; ключами від квартири, сараю, дачі та гаража в кількості 6 штук, які для ОСОБА_7 матеріальної цінності не мають; пневматичним пістолетом марки «Вераух» вартістю 2 500 грн.; мобільним телефоном марки «Соні Еріксон» \? 880 І вартістю 1500 грн., в якому знаходилася сім картка мобільного оператора «Київстар» № НОМЕР_3 вартістю 50 грн., на рахунку якої коштів не було, чим спричинили потерпілому ОСОБА_7 матеріального збитку на загальну суму 9090 грн.

27.06.2010 року близько 09 год., ОСОБА_2 разом зі своїм знайомим ОСОБА_4, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходився в будинку № з 57, дачної о кооперативу «Дизеліст», що в с. Сонячне Житомирського району Житомирської області, де ОСОБА_2 запропонував ОСОБА_4, вчинити розбійний напад, поєднаний із проникненням у житло на ОСОБА_9, яка проживає в ІНФОРМАЦІЯ_8, 8?а, кв. 13, на що останній погодився, тим самим вступивши з ОСОБА_2 в попередню злочинну змову. Реалізуючи спільний злочинний умисел, направлений на повторне вчинення нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного з проникненням у житло, ОСОБА_2 разом із ОСОБА_3, вказаного дня близько 10 години прибули до будинку № 8?а, що по вул. Космонавтів в м. Житомирі, де ОСОБА_2 діючи згідно розподілених ролей, піднявся до квартири № 13 вказаного будинку, в якій проживає ОСОБА_9, а ОСОБА_3 в цей час залишився на сходинковому майданчику першого поверху, спостерігаючи за навколишньою обстановкою, щоб у разі виникнення небезпеки попередити про це ОСОБА_10 Тим часом ОСОБА_2, не припиняючи спільні злочинні дії, направлені на повторне вчинення розбійного нападу, поєднаного з проникненням у житло, діючи в межах спільної злочинної змови з ОСОБА_3, проник до приміщення квартири, в якій проживала ОСОБА_9 та з метою подолати волю останньої до опору , застосував насильство, що є небезпечним для життя та здоров'я потерпілої, яке виразилося у тому, що ОСОБА_10 почав завдавати ОСОБА_9 удари руками та ногами по різних частинах тіла, внаслідок чого ОСОБА_9 впала на підлогу та надалі, під час заподіяння ударів втратила свідомість. В результаті нанесення численних ударів руками та ногами ОСОБА_9 отримала тілесні ушкодження , які в своїй сукупності складають закриту черепно-лицеву травму, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпеки для життя та знаходяться в прямому причинному зв'язку зі смертю, яка настала 27.06.2010 року у відділенні інтенсивної терапії ЦМЛ № 1 м. Житомира, а також заподіяв інші тілесні ушкодження, які мають ознаки легких тілесних ушкоджень і в причинному зв'язку зі смертю не знаходяться.

ОСОБА_2, діючи в межах спільної злочинної змови з ОСОБА_4, подолавши у такий спосіб волю потерпілої ОСОБА_9 до опору, забрав з приміщення квартири цінні речі і гроші та з місця вчинення злочину разом із ОСОБА_4 зникли, розподіливши між собою викрадене майно, яким в подальшому розпорядилися на власний розсуд.

Таким чином, ОСОБА_2 за попередньою змовою з ОСОБА_4, будучи особами, які раніше вчинили розбійний напад, вчинили напад, поєднаний із проникненням у житло та застосуванням насильства, яке є небезпечним для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу, в результаті чого настала смерть останньої, в ході чого заволоділи чужим майном, яке належить ОСОБА_9В, а саме: мобільний телефон марки «Мокіа?5320», вартістю 500 гривень, в якому знаходилась сім-картка оператора мобільного зв’язку «Київстар», вартістю 25 гривень, загальною вартістю 525 гривень; мобільний телефон марки «LG RF 300», вартістю 700 гривень, в якому знаходилась сім – картка оператора мобільного зв’язку «Лайф», вартістю 25 гривень, загальною вартістю 725 гривень; браслет із золота 585 проби, вагою 8 гр., вартістю 2000 гривень; ланцюжок із золота 585 проби, вагою 13 гр., вартістю 3250 гривень; кільце із золота 585 проби, зі вставним дорогоцінним каменем, вагою 3,55 грам, вартістю 3000 гривень; кулон із золота 585 проби у вигляді ікони, зі вставними дорогоцінними камінцями, вагою 4,54 гр., вартістю 1135 гривень; кулон із золота 585 проби, у вигляді серця, зі вставними дорогоцінними камінцями, вагою 3,49 гр., вартістю 875 гривень; наручний годинник в оправі із золота 585 проби, вагою 15 гр., вартістю 4500 гривень; гроші в сумі 20000 гривень; наволочкою для подушки, яка для потерпілої матеріальної цінності не становить, а всього майном на загальну суму 36010 гривень, чим спричинили потерпілій ОСОБА_5 матеріальної шкоди на вищевказану суму.

В апеляції прокурор просив вирок суду скасувати у зв’язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину і особам засуджених. Постановити новий вирок, яким визнати винним та призначити покарання ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 121 КК України у виді 10 років позбавлення волі, за ч. 3 ст. 187 КК України у виді 12 років позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна, за ч. 4 ст. 187 КК України у виді 14 років позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна, застосувати ст. 70 КК України і шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити 14 років позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна, застосувати ст. 71ч.1 КК України та частково приєднати до нового покарання не відбуте покарання за вироком Новоград-Волинського райміськсуду від 20.05.2010 року і остаточно призначити покарання 15 років позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна. Визнати винним та призначити покарання ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 187 КК України у виді 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна, за ч. 4 ст. 187 КК України у виді 11 років позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна, застосувати ст. 70 КК України і шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим і остаточно призначити 11 років позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна. Визнати винним та призначити покарання ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 187 КК України у виді 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна. Посилався на те, що засуджені, будучи раніше судимими за вчинення тяжких злочинів, належних висновків не зробили, на шлях виправлення не стали, вчинили особливо тяжкі та тяжкі злочини, заподіяну шкоду не відшкодували.

Крім того, в ході судового слідства ОСОБА_3 дали неправдиві показання з метою допомогти уникнути ОСОБА_11 кримінальної відповідальності, а також ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за місцем проживання характеризуються посередньо.

ОСОБА_2 вчинив злочин у стані алкогольного сп’яніння щодо особи похилого віку, вину не визнав, давав неправдиві показання з метою уникнути кримінальної відповідальності, на час вчинення злочинів не працював, за місцем проживання характеризується посередньо.

В апеляції засуджений ОСОБА_2, не оспорюючи фактичних обставин справи, доведеності його вини, правильності кваліфікації дій, просив вирок суду в частині призначеного покарання пом’якшити, а розмір задоволеного цивільного позову зменшити.

В апеляції засуджений ОСОБА_3 просив переглянути кримінальну справу і винести законне рішення.

Посилався на те, що під час дослідження матеріалів кримінальної справи в судовому засіданні у показаннях потерпілого ОСОБА_6 виникли суперечності щодо участі у вчиненні злочину ОСОБА_3, які суд не взяв до уваги. Стверджує, що він не був повідомлений про виготовлення протоколу судового засідання, судове засідання проводилось з одностороннім обвинувальним ухилом.

На думку ОСОБА_3, висновки суду не підтвердились дослідженими в судовому засіданні доказами.

На апеляцію засудженого ОСОБА_2 надійшли заперечення прокурора, в яких він вказує, що висновок суду про стягнення з ОСОБА_2 коштів на відшкодування моральної шкоди є вірним та ґрунтується на належним чином досліджених в судовому засіданні доказах.

На апеляцію засудженого ОСОБА_3 надійшли заперечення прокурора, в яких він вказує, що вина ОСОБА_3 підтверджується як його показаннями, так і показаннями потерпілого ОСОБА_6 та свідка ОСОБА_12, іншими матеріалами кримінальної справи.

Заслухавши доповідь судді, міркування прокурора в підтримання прокурора та про залишення апеляцій засуджених ОСОБА_2 і ОСОБА_3 без задоволення, думку засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_3 про задоволення їх апеляцій та залишення апеляції прокурора без задоволення, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені в апеляціях доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляції не підлягають задоволенню з таких підстав.

Висновок суду про доведеність вини засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих їм злочинів підтверджується сукупністю досліджених під час судового розгляду і наведених у вироку доказів, є обґрунтованим і законним.

Що стосується покарання, яке суд обрав засудженим ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_3, то воно призначене відповідно до вимог ст. 65 КК України з врахуванням тяжкості вчинених злочинів, які є злочинами тяжкими та особливо тяжкими, даних про їх особи, обставин, які пом’якшують та обтяжують покарання.

Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Обставин, які пом’якшують покарання засуджених, не встановлено.

Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_3, є рецидив злочинів.

Обставинами, що обтяжують покарання ОСОБА_2 та ОСОБА_4, є вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння, рецидив злочинів, вчинення злочину щодо особи похилого віку.

Крім того, судом першої інстанції при призначенні покарання враховано, що засуджені за місцем проживання характеризуються посередньо, раніше судимі. Таким чином, обставини , на які є посилання в апеляції прокурора, судом першої інстанції при призначенні покарання враховані.

На переконання колегії суддів, покарання призначене засудженим з урахуванням даних про їх особи та усіх обставин, що обтяжують і пом’якшують покарання, відповідає характеру і ступеню тяжкості вчинених ними злочинів.

По епізоду розбійного нападу на ОСОБА_6 суд надав оцінку зміні показань підсудних ОСОБА_3 та ОСОБА_4 щодо обставин вчинення злочину з метою допомогти ОСОБА_2 уникнути кримінальної відповідальності. На досудовому слідстві ОСОБА_3 та ОСОБА_3 підтвердили обставини вчинення злочину, на які вказував потерпілий, та роль в них ОСОБА_2

Не знайшли свого підтвердження посилання засудженого ОСОБА_3 в апеляції про суперечності у показаннях потерпілого ОСОБА_6, оскільки ОСОБА_3 в судовому засіданні визнав частково вину по даному епізоду. ОСОБА_6 під час судового розгляду впізнав трьох підсудних, які вчинили злочин.

Про виготовлення протоколу судового засідання та право ознайомитись з ним були повідомлені всі засуджені, у тому числі і ОСОБА_3, 20 березня 2012 року, про що свідчить копія супровідного листа на а.с. 162 в томі 4 матеріалів справи.

Колегія суддів не вбачає підстав для пом’якшення покарання щодо засудженого ОСОБА_2 Його вимоги щодо зменшення призначеної до стягнення з нього суми моральної шкоди є безпідставними, оскільки він вчинив злочин зухвало, в стані алкогольного сп’яніння та відносно особи похилого віку – ОСОБА_9, яка внаслідок заподіяних їй тілесних ушкоджень померла, що стало причиною моральних страждань її рідних. Під час досудового та судового слідства давав неправдиві показання з метою уникнути кримінальної відповідальності.

Суд призначив засудженим ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі, що колегія суддів вважає правильним.

Тому, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення поданих апеляцій.

Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів апеляційного суду Житомирської області, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляції прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок Богунського районного суду м. Житомира від 14 березня 2012 року щодо ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 – без зміни.

Судді: