Апеляційний суд Вінницької області
м. Вінниця, вул. Соборна, 6, 21050, (0432) 35-57-38
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:
Головуючого-судді: Паська Д.П.
суддів: Нагорняка Є.П., Федчука В.В.
за участю прокурора: Кузьміна С.В.
потерпілої ОСОБА_1
представників потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3
засудженого ОСОБА_4
розглянула 6 жовтня 2010 року у відкритому судовому засіданні у м. Вінниці кримінальну справу за апеляціями прокурора з доповненнями, засудженого ОСОБА_4 та його адвоката на вирок Калинівського районного суду від 5 липня 2010 року, яким
ОСОБА_4,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
згідно ст. 89 КК України не судимий
засуджений за ст. 286 ч. 2 КК України на шість років позбавлення волі у кримінально-виконавчій установі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на два роки.
Позови задоволено. Стягнуто з НАСК «Оранта» в особі Вінницької обласної дирекції на користь потерпілого ОСОБА_5 9844,16 гр. по відшкодуванню матеріальної шкоди, а саме: пошкодженого майна на суму 6945 гр. та 2899 гр. 16 коп. витрат на лікування, а також 2550 гр. по відшкодуванню моральної шкоди.
Стягнуто з НАСК «Оранта» в особі Вінницької обласної дирекції на користь потерпілої ОСОБА_1 24291 гр. 25 коп. по відшкодуванню матеріальної шкоди, а саме: витрат на лікування в сумі 7791,25 гр.; витрат на поховання в сумі 3980 гр. та витрат на спорудження надгробного пам?ятника в сумі 12520 гр., а також 2550 гр. по відшкодуванню моральної шкоди.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 102450 гр.; на користь ОСОБА_1 117450 гр. по відшкодуванню їм завданої моральної шкоди, а також по 360 гр. кожному понесених витрат по наданню їм правової допомоги.
Вирішено питання з речовими доказами.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь НДЕКЦ при ГУМВС України у Вінницькій області 187 гр. відшкодування витрат на проведення автотехнічної експертизи.
Як вбачається з вироку суду ОСОБА_4 визнаний винним і засуджений за те, що 27 березня 2010 року біля 22 год. він, керуючи технічно справним автомобілем ВАЗ-2107, держномер АМ 83-06 АІ на автодорозі в напрямку с. Глинськ Калинівського району на заокругленні дороги вліво пересік суцільну лінію горизонтальної розмітки, в порушення п.п. 1.1; 10.1; 12.1 Правил дорожнього руху України, не врахував дорожню обстановку, не вибрав безпечної швидкості, виїхав на зустрічну смугу руху, де зіткнувся зі скутером «ALHA» під керуванням водія ОСОБА_5 з пасажиром ОСОБА_6, які рухалися в зустрічному напрямку по своїй смузі руху.
Внаслідок зіткнення водій ОСОБА_5 отримав тяжкі тілесні ушкодження у виді черепно-мозкової травми, переломів обох стегнових кісток, розриву селезінки та товстої кишки, а пасажир ОСОБА_6 від одержаних тяжких тілесних ушкоджень 09.04.2010 року помер в лікарні.
В апеляції адвоката ставиться питання про зміну вироку у зв?язку з надмірною суворістю призначеного ОСОБА_4 покарання, про пом?якшення йому покарання до не пов?язаного з позбавленням волі та про застосування до нього ст. 75 КК України. На думку адвоката розмір стягнень по цивільним позовам слід зменшити до розмірів, які визнає ОСОБА_4
Свої прохання адвокат обґрунтовує тим, що не тільки ОСОБА_4 допустив порушення положень Правил дорожнього руху України, а допустив їх також і водій скутера ОСОБА_5, який мав рухатися якнайближче по правій крайній смузі якомога правіше, а пасажира перевозити тільки в шоломі, який був відсутній на ОСОБА_6, що і сприяло отриманню останнім важкої травми голови.
На думку адвоката призначаючи ОСОБА_4 покарання районний суд не в повній мірі врахував пом?якшуючі обставини, зокрема: визнання ним вини, щире каяття, повне відшкодування ним потерпілим заподіяної ним матеріальної шкоди, визнання значної суми моральної шкоди, вчинення злочину з необережності, відсутність у ОСОБА_4 судимості. Не враховано і те, що після дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_4 залишився на місці пригоди, перебував у тверезому стані, надавав невідкладну допомогу потерпілим та викликав швидку медичну допомогу та міліцію.
В апеляції засудженого ОСОБА_4 ставиться питання про зміну вироку, пом?якшення призначеного йому покарання та застосування до нього ст. 75 КК України.
Свої прохання ОСОБА_4 мотивує тим, що, на його думку, суд безпідставно визнав те, що він раніше притягувався до кримінальної відповідальності, але судимість за те погашена, за обставину, що обтяжує покарання. За таку ж обставину безпідставно, на його думку, визнано і те, що він частково відшкодував потерпілим заподіяну злочином шкоду. Він не оскаржує рішення суду стосовно суми коштів, яку він повинен виплатити потерпілим, тобто погоджується її сплачувати, але не може зробити це відразу.
ОСОБА_4 просить врахувати його поведінку після дорожньо-транспортної пригоди, а саме, що він вживав заходи щодо надання допомоги потерпілим, викликав через вітчима швидку медичну допомогу та повідомив про пригоду міліцію.
В апеляції прокурора з доповненнями ставиться питання про скасування вироку у зв?язку з м?якістю призначеного ОСОБА_4 покарання та постановлення щодо нього нового вироку, яким призначити йому покарання у виді шести років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами на три роки, а в частині вирішення цивільного позову про стягнення моральної і матеріальної шкоди з НАСК «Оранта» вирок скасувати та направити справу на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства.
Свої доводи прокурор мотивує тим, що призначаючи ОСОБА_4 покарання суд не врахував ступінь тяжкості скоєного злочину та особу винного, а тому призначив ОСОБА_4 покарання, яке є явно несправедливим внаслідок м?якості. На думку прокурора суд залишив поза увагою тяжкі наслідки злочину, що ОСОБА_4 вчинив злочин, порушивши аж три вимоги Правил дорожнього руху, що підвищує ступінь тяжкості злочину.
Не враховано, як вважає прокурор, що ОСОБА_4 не працює, а це негативно характеризує його особу.
Крім того, на думку прокурора, суд безпідставно стягнув кошти з НАСК «Оранта» в особі Вінницької обласної дирекції у відшкодування матеріальної і моральної шкоди потерпілим, що здійснено в порушення положень ст. 28 КПК України та постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27 березня 1992 р. «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» де не зазначено, що до осіб, які несуть цивільну відповідальність внаслідок неправомірних дій застрахованої особи відноситься страхувальник. Тому, прокурор вважає, що позовні вимоги в зв?язку з невиконанням НАСК «Оранта» договору страхування (полісу) не можуть розглядатися судом під час розгляду кримінальної справи, а лише в порядку цивільного судочинства.
Заслухавши доповідача, виступи прокурора, який підтримав апеляцію прокурора, що подав апеляцію і доповнення до неї, засудженого ОСОБА_4, який підтримав свою апеляцію та апеляцію свого захисника і просить реально не позбавляти його волі, що надасть йому можливість швидше погасити борги потерпілим, потерпілої та представників потерпілих, які наполягають на суворості покарання ОСОБА_4 та просять залишити вирок без змін, перевіривши матеріали кримінальної справи, обговоривши доводи апелянтів колегія суддів приходить до висновку, що апеляції не обґрунтовані і не підлягають задоволенню.
Як вбачається з вироку, суд не визнавав ті обставини, на які посилається засуджений ОСОБА_4 та його адвокат, за обтяжуючі покарання, тобто не порушив положення ст. 67 КК України, навпаки, врахував, що судимість ОСОБА_4 погашена. Не відніс до такої обставини і часткове відшкодування ним заподіяної злочином шкоди, а лише врахував незначне відшкодування цієї шкоди (в розмірі 3000 гр.), що відповідає дійсності.
Судом враховано щире каяття засудженого і те, що злочин вчинено з необережності, а також врахована думка потерпілої та представників потерпілих, які наполягали на суворому покаранні ОСОБА_4 Свою думку дані учасники судового розгляду підтвердили при апеляційному перегляді справи.
Доводи прокурора про те, що не враховано тяжкість наслідків злочину є безпідставними, оскільки дана обставина законодавцем врахована санкцією ст. 286 ч. 2 КК України, а прохання прокурора посилити тільки додаткове покарання з 2-х до 3-х років позбавлення ОСОБА_4 права керування транспортними засобами є надуманими, оскільки згідно ст. 372 КПК України невідповідним ступеню тяжкості злочину та особі засудженого визнається таке покарання, яке за своїм видом чи розміром є явно несправедливим як внаслідок м?якості, так і суворості. По даній справі щодо додаткового покарання ОСОБА_4 така явна несправедливість відсутня, оскільки додаткове покарання призначене в достатньому розмірі.
Стосовно цивільного позову, то НАСК «Оранта» в особі Вінницької обласної дирекції, визнаної судом цивільним відповідачем (а.с. 161), не оскаржила вирок, що свідчить про те, що відповідач готовий відшкодувати належні потерпілим суми за договором страхування, а тому колегія суддів вважає, що і в цій частині апеляція прокурора не підлягає задоволенню, а посилання прокурора на положення ст. 28 КПК України та постанову Пленуму Верховного Суду України є непереконливими.
Колегія суддів також вважає, що за даних обставин справи, призначаючи ОСОБА_4 покарання районний суд дотримався положень ст. ст. 50 та 65 КК України щодо мети покарання та загальних засад його призначення, врахував і ті пом?якшуючі покарання обставини, дані про особу засудженого та його поведінку після ДТП, на які є посилання в апеляціях засудженого та його адвоката, врахована і думка потерпілої та представників потерпілих, які наполягали на суворому покаранні винного, а тому підстав для пом?якшення покарання засудженому та застосування до нього ст. 75 КК України не вбачається.
В своїй апеляції засуджений ОСОБА_4 зазначає, що він не оскаржує розмір стягнень з нього за цивільними позовами, визнає їх, але відразу сплатити стягнуті з нього суми не в змозі.
На думку колегії суддів розміри цих стягнень є обґрунтованими щодо стягнень матеріальної шкоди відповідними документами, які є у справі і досліджені судом першої інстанції, та моральної шкоди, яка визначена з врахуванням моральних страждань потерпілих від злочину. Підстав для зменшення цих відшкодувань не наведено в апеляціях і колегія суддів їх не знаходить.
З огляду на наведене, керуючись ст. ст. 366, 377 КПК України, колегія суддів, -
У х в а л и л а :
Апеляцію прокурора з доповненнями, апеляції засудженого ОСОБА_4 та його адвоката залишити без задоволення, а вирок Калинівського районного суду від 5 липня 2010 року щодо ОСОБА_4 без змін.
На ухвалу можуть бути подані касаційні скарги безпосередньо до касаційного суду протягом трьох місяців з моменту набрання нею законної сили.
Судді:
З оригіналом вірно: