Справа № 2-34/2007

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2007 року Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого - судці Меркулової Л.О., при секретарі - Васильченко Н.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом юридичної особи Запорізької обласної кредитної спілки «Довіра» до фізичної особи ОСОБА_1 про розірвання кредитного договору та звернення стягнення на предмет іпотеки, а також за зустрічним позовом фізичної особи ОСОБА_1 до юридичної особи Запорізької обласної кредитної спілки «Довіра», фізичної особи ОСОБА_2 про визнання правочинів недійсними, суд, -

встановив: Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про розірвання кредитного договору. Відповідач ОСОБА_1 звернулася до суду з зустрічним позовом до позивача про визнання правочинів недійсними.

У своєму позові і у судовому засіданні представник позивача пояснив, що 10.08.2004 року ОСОБА_1 вступила в члени кредитної спілки «Довіра», про що вказала в заяві про вступ до кредитної спілки. При вступі до кредитної спілки ОСОБА_1 одержала членську книжку з особовим рахунком, на який сплатила вступний внесок 10 гривень, членський внесок - 20 гривень. Ці внески є обов*язковою підставою для набуття членства у кредитній спілці..

10.08.2004 року відповідач як член кредитної спілки звернулася в кредитний комітет кредитної спілки з проханням одержання кредиту, після чого особисто заповнила і подала заяву-анкету на отримання кредиту.

10.08.2004 року ОСОБА_1 отримала кредит в розмірі 18 000 гривень відповідно до кредитного договору НОМЕР_1. Згідно умов укладеного договору відповідач зобов*язалася повернути кредит та проценти до 10.08.2006 року.

В забезпечення повернення кредиту відповідач передала в заставу нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1, про що свідчить договір іпотеки від 10.08.2004 року.

Відповідач часткового сплатила кредит на суму 995 гривень та відсотки за користування кредитом - 1712 гривень.

Більше ніяких платежів ОСОБА_1 не зробила і умисно ухиляється від сплати кредиту.

Представник позивача просить розірвати кредитний договір НОМЕР_1, укладений між кредитною спілкою «Довіра» та ОСОБА_1, а також стягнути з ОСОБА_1 основну заборгованість -17005 гривень; проценти за користування кредитом - 7202,20 гривень та штраф за запізнення щомісячної сплати процентів - 10388,10 гривень, а також стягнути усі судові витрати. Просить звернути стягнення на предмет іпотеки : квартиру АДРЕСА_1.

Відповідач ОСОБА_1 та її представник  позов не визнали в повному обсязі. ОСОБА_1 в судовому засіданні 22.02.2006 року суду пояснила, що вона мала намір купити квартиру, по сусідству з онукою та невісткою, і її сусідка ОСОБА_2 запропонувала узяти кредит в кредитній спілці «Довіра» для покупки квартири. Гроші в банку вона отримала сама і передала їх ОСОБА_3, а та передала ОСОБА_2 .Квартиру вона заставила, бо її ввели в обман. Кредитний договір вона читала коли підписувала його.

Відповідач звернулася до суду з зустрічним позовом до позивача та ОСОБА_2 про визнання правочинів недійсними на тій підставі, що кредитний договір носить фіктивний

2

характер, бо не брала кредит на потреби бізнесу. Крім цього, вона вчинила правочин під впливом помилки: брала кредит для ОСОБА_2. Відповідач вважає, що вона в момент укладення договору кредиту та договору іпотеки не усвідомлювала значення своїх дій і не могла ними керувати у зв*язку з тяжкою хворобою.

Відповідач по зустрічному позову ОСОБА_2 у судове засідання не з*явилася, хоча була повідомлена про час та місце розгляду цивільної справи, але своїх причин неявки та заперечень суду не надала. Суд вважає можливим розглянути справу без участі ОСОБА_2

Дослідивши докази по справі, вислухав пояснення сторін, пояснення свідків, суд вважає, що позов Запорізької обласної кредитної спілки «Довіра» підлягає частковому задоволенню, а зустрічний позов ОСОБА_1 задоволенню не підлягає з наступних підстав.

У судовому засіданні із кредитного договору НОМЕР_1 встановлено, що ОСОБА_1 уклала з Запорізькою обласною спілкою договір кредиту на отримання кредиту у розмірі 18000 гривень на потреби бізнесу.

Із заяви про вступ в члени кредитної спілки «Довіра» від 10.08.2004 року видно, що ОСОБА_1 звернулася в кредитну спілку «Довіра» з заявою про вступ в члени кредитної спілки і внесла кредитний внесок у сумі 10 гривень і пайовий внесок у сумі 20 гривень.

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 підтвердила, Що особисто підписувала заяву і кредитний договір, і особисто отримала гроші.

Із договору іпотеки від 10.08.2004 року, який посвідчено приватним нотаріусом ОСОБА_4, встановлено, що ОСОБА_1 для забезпечення своєчасного виконання всіх умов кредитного договору заставила свою квартиру АДРЕСА_1. У судовому засіданні ОСОБА_1 також підтвердила, що вона підписувала цей договір особисто.

Із видаткового касового ордеру НОМЕР_3 видно, ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 18 000 гривень 10 серпня 2004 року, про що вона також у судовому засіданні не заперечувала.

Відповідно до ст..629 ЦК України договір є обов*язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов*язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.623 ЦК України боржник, який порушив зобов*язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов*язання на вимогу кредитора зобов*язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов*язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов*язується повернути кредит та сплатити проценти.

Таким чином, у судовому засіданні судом було встановлено, що відповідач ОСОБА_1 добровільно уклала кредитний договір з позивачем - кредитною спілкою «Довіра», а також уклала договір іпотеки.

Суд не узяв до уваги твердження відповідача та її представника про те, що договори, які вона уклала з позивачем - кредитною спілкою «Довіра» є фіктивним і вчинені внаслідок помилки і внаслідок хворобливого стану ОСОБА_1, яка не розуміла своїх дій в момент вчинення правочинів.

Відповідно до ч.2 ст.203 ЦК України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Відповідно до ч.3 ст.203 ЦК України

3

волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Відповідно до ч.5 ст.203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

У судовому засіданні із пояснень відповідача ОСОБА_1 було встановлено, що вона особисто приїздила в кредитний союз «Довіра», підписувала усі документи і особисто отримала у руки гроші - вона мала реальний намір отримати кредит для придбання іншої квартири для себе, а не для іншої людини.

Крім цього, із виписного епікрізу із історії хвороби ОСОБА_1 встановлено, що ОСОБА_1 лікувалась на стаціонарі з 21.02.1997 року по 21.03.1997 рік з приводу ішемічного інфаркту мозгу, гіпертонічної хвороби.

Відповідно до ст. .225 ЦК України право чин, який дієздатна фізична особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи.

У судовому засіданні було встановлено із пояснень відповідача, що вона розуміла для чого бере кредит: мала реальний намір продати свою квартиру ОСОБА_2, а собі купити іншу квартиру по сусідству з невісткою.

У судовому засіданні не було встановлено, що в момент укладення кредитного договору і договору іпотеки ОСОБА_1 знаходилася у такому стані, при якому внаслідок функціональних розладів психіки, порушення фізіологічних процесів в організмі, не могла розуміти значення своїх дій або керувати ними.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 суду пояснила, що вона один раз їздила з ОСОБА_1 в кредитну спілку «Довіра», щоб показати де знаходиться ця установа. ОСОБА_1 їй казала, що бажає свою квартиру продати, а купити дім чи іншу квартиру. Свідок ОСОБА_3 знає про усну домовленість між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з приводу купівлі квартир.

ОСОБА_1 їздила з представником кредитної спілки «Довіра» сама до нотаріуса укладати договір іпотеки без ОСОБА_3.

Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 суду пояснили, що їм стало відомо від ОСОБА_1 що вона уклала договір кредиту, але вже після оформлення договору. Свідки пояснили, що ОСОБА_1 часто хворіє, але про розлад психіки у ОСОБА_1 суду не повідомили.

Суд також не узяв до уваги доводи відповідача та її представника в тій частині, що ОСОБА_1 уклала кредитний договір та договір іпотеки з позивачем під впливом помилки. Ці доводи не знайшли обґрунтування у судовому засіданні.

Відповідно до ч.1 ст.229 ЦК України якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 пояснила, що брала кредит не для себе і що вона вважала, що обов*язки по договору кредиту буде виконувати ОСОБА_2 У судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_1 уклала договір для себе, щоб отримати кредит для придбання нової квартири. Між нею і ОСОБА_2 існувала усна домовленість про допомогу ОСОБА_2 допомогти ОСОБА_1 купити іншу квартиру.

Не може бути підставою для визнання правочину недійсним помилка щодо мотивів його вчинення.

Як вбачається із матеріалів цивільної справи, стороною по кредитному договору є ОСОБА_1, а не ОСОБА_2 Документи допомогала їй оформляти не ОСОБА_2, а ОСОБА_3. Як було встановлено із пояснень відповідача, ОСОБА_2 не примушувала її ОСОБА_1 їхати в кредитну спілку. ОСОБА_1 поїхала сама, а ОСОБА_3 тільки її супроводжувала.

Крім цього, в день отримання кредиту, ОСОБА_1 уклала і договір іпотеки, відповідно якого вона заставила свою квартиру і який був посвідчений у нотаріуса, який перевіряє дієздатність та правоздатність осіб громадян, які уклали договір.

4

Крім цього, у судовому засіданні із відказного матеріалу по заяві ОСОБА_1, який суд оглянув у судовому засіданні, встановлено, що відповідно до постанови Заводського РВ УМВС України в Запорізькій області від 01.11.2006 року в порушенні кримінальної справи проти ОСОБА_2 відмовлено на підставі відсутності складу злочину в силу ч.2 ст.6 КПК України.

У судовому засіданні не знайшов підтвердження той факт, що ОСОБА_1 неправильно сприйняла предмет чи інші істотні умови угоди, що вплинули на її волевиявлення, при відсутності якого за обставинами справи можна вважати, що угода не була б укладена.

У судовому засіданні було встановлено, що між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 існувала усна домовленість про купівлю-продаж квартир. ОСОБА_1 сама погодилася на умови, які їй запропонувала ОСОБА_2. Вона добровільно передала гроші ОСОБА_2 для оформлення кредиту на придбання кредиту.

Таким чином, у судовому засіданні позов кредитної спілки «Довіра» знайшов своє підтвердження і обгрунтування, але в частині стягнення штрафних санкцій позов підлягає частковому задоволенню: тільки в сумі стягнення основного боргу.

Так, відповідно до ст.258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала. До вимог про стягнення штраф, пені застосовується позовна давність в один рік.

У своєму позову кредитна спілка «Довіра» вимагає стягнути з ОСОБА_1 штраф на підставі укладеного договору від 10.08.2004 року.

В суд позивач звернувся з позовною заявою в 2006 році, тобто після спливу річного терміну.

Тому, в частині стягнення з ОСОБА_1 суми штрафу у розмірі 10 388,10 грн. та процентів за користування кредитом у сумі 7202,20 гривен суд вважає позовні вимоги не обґрунтовані і задоволенню не підлягають.

Зустрічний позов ОСОБА_1 повністю не знайшов своє обґрунтування у судовому засіданні і тому задоволенню не підлягає.

Керуючись ст..ст.208,209,212-215 ЦК України., ст.ст. 203,215,225,229 612, 623,625,1048 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Запорізької обласної кредитної спілки «Довіра» до ОСОБА_1 про розірвання кредитного договору та звернення стягнення на предмет іпотеки - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Запорізької обласної кредитної спілки «Довіра» 17005 гривень, а також витрати, пов*язані з оплатою держмита у розмірі 345 гривень.

В іншій частині позову відмовити.

Звернути стягнення на предмет іпотеки по договору іпотеки від 10.08.2004 року - на квартиру АДРЕСА_1,

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Запорізької областної кредитної спілки «Довіра», ОСОБА_2 про визнання правочинів недійсними - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Запорізької області шляхом подачі протягом 10 днів заяви про апеляційне оскарження, а потім - протягом 20 днів самої апеляційної скарги. Рішення набирає законної сили після закінчення 10-денного строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у 20-денний строк, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя: