Справа №2а-500/07

Справа №2а-134/08

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ

15 квітня 2008 року Октябрський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого - судді     Блажко І.О.

суддів -     Сорока К.М., Литвиненка І.Ю.

при секретарі -     Кашаєвій О.Г.

з участю позивача -     ОСОБА_1

представника позивача -     ОСОБА_2

представника відповідачів -  ОСОБА_3

представника третьої особи - ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Полтавській області, Служби Безпеки України про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 25.12.2007 року звернувся до суду із позовом до Управління СБУ в Полтавській області, СБУ та просив визнати відмову Управління Служби безпеки України в Полтавській області про виплату йому грошової компенсації замість невиданих продовольчих пайків такою, що не відповідає Конституції України; стягнути з Управління Служби безпеки України в Полтавській області на його користь грошову компенсацію на загальну суму 12 538 грн. 06 коп. та моральну шкоду - 3 000 грн.

14.01.2008 року ухвалою Октябрського районного суду м.Полтави залучено до участі в справі в справі в якості третіх осіб Міністерство фінансів України, Державне казначейство

України.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник збільшенні позовні вимоги підтримали та просили визнати відмову Управління Служби безпеки України в Полтавській області про виплату позивачу грошової компенсації замість невиданих продовольчих пайків такою, що не відповідає Законам України ; стягнути з Управління Служби безпеки України в Полтавській області на користь позивача грошову компенсацію на загальну суму 37 153 грн. 10 коп. та моральну шкоду - 3 000 грн. Зазначивши, що з 01.09.1991 року по 25.05.2007 року позивач перебував на службі в органах СБУ. З 11.03.2000 року по 25.05.2007 року йому не видавався продовольчий пайок та не виплачувалась за нього грошова компенсація. Таким чином на момент звільнення виникла заборгованість перед ним по компенсації продовольчого пайку в розмірі 37 153 грн. Вважає, що внаслідок невиконання відповідачами своїх зобов»язань йому заподіяна моральна шкода в розмірі 3 000 грн.

Представник відповідачів - Управління Служби безпеки України в Полтавській області, Служби Безпеки України вважає позовні вимоги ОСОБА_1 необгрунтованими, незаконними, а відповідно, такими, що не підлягають задоволенню. В судовому засіданні просив у задоволенні позивних вимог відмовити в повному обсязі за безпідставністю.

Представник третьої особи - Державного Казначейства України в судовому засіданні проти позову заперечував. Просив у позові відмовити.

Третя особа - Міністерство фінансів України в судове засідання свого представника не направило, будучи у встановленому законом порядку повідомлене про час та місце розгляду справи, клопотань про відкладення розгляду справи з поважних причин суду не подавало.

Відповідно до ч.2 ст.128 КАС України неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, які прибули в судове засідання, або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.

Суд, дослідивши докази у справі приходить до висновку про відмову в задоволенні позову повністю.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу в СБУ з 01.09.1991 року по 25.05.2007 року.

25.05.2007 року ОСОБА_1 звільнився зі служби за вислугою років.

Відповідно до п.2 ст.9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", військовослужбовці одержують за рахунок держави

речове майно та продуктові пайки або за їх бажанням грошову компенсацію замість них. Це забезпечення вони одержують за місцем проходження служби.

11.03.2000 року набрав чинності ЗУ «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів» від 17.02.2000 року №1459-111, п.2 якого було призупинено дію ч.2 ст.9 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в частині одержання військовослужбовцями речового майна і продовольчих пайків або за їх бажанням грошової компенсації замість них.

Таким чином, з 11.03.2000 року продовольчі пайки позивачу не видавались та грошові компенсації замість них не виплачувались.

22.06.2001 року набрав чинності ЗУ «Про внесення зміни до п.2 ЗУ «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів» від 29.05.2001 року №2463-111, яким пункт 2 ЗУ «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів» після слів «замість речового майна» доповнено словами «(за винятком військовослужбовців Міністерства оборони України, Служби безпеки України, Управління державної охорони та Головного управління внутрішніх Ъправ України, що використовують цивільний одяг, який зашифровує особу та відомчу належність військовослужбовців)».

Таким чином, ЗУ «Про внесення зміни до пункту 2 ЗУ «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів» від 29.05.2001 року №2463-111 не стосується права військовослужбовців на одержання продовольчого пайка чи грошової компенсації замість нього. Вказаним законом поновлено право на одержання речового майна (а не продовольчого пайка) або грошової компенсації замість нього у військовослужбовців Міністерства оборони України, Служби безпеки України, Управління державної охорони та Головного управління внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України, що використовують цивільний одяг, який зашифровує особу та відомчу належність військовослужбовців.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що дія до п.2 ст.9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" була зупинена, а зупинений закон не має бути застосований, він не діє, через що позов не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.11, 71, 86, 159-163 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У позові ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Полтавській області, Служби Безпеки України про стягнення заборгованості відмовити повністю за безпідставністю.

Судові витрати віднести на користь держави.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Октябрський районний суд м.Полтави шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня складання постанови в повному обсязі (21.04.2008 року) з наступною подачею апеляційної скарги протягом 20 днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про

апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про

апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова або ухвала

суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги

судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення

апеляційного розгляду справи.