АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 10-178 Головуючий у 1-й інстанції Харлан Н.М. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

Категорія

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2011 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого – судді Давиденка Е.В.

суддів Мілаша С.П., Томилка В.П.

з участю прокурора Хижняк І.В.

захисника адвоката ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтава справу за апеляцією захисника адвоката ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 на постанову Гадяцького районного суду Полтавської області від 29 квітня 2011 року, –

В С Т А Н О В И Л А:

Цією постановою стосовно обвинуваченого за ст.146 ч.2 КК України

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, який одружений, має середню спеціальну освіту, утримує неповнолітню дитину, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працює, мешкає в АДРЕСА_1, раніше судимий:

- 23.10.2008 року Гадяцьким районним судом Полтавської області за ст.309 ч.3 КК України із застосуванням ст.69 КК України до штрафу в розмірі 11900 грн., –

задоволено подання в.о. слідчого СВ ГУМВС України в Полтавській області та обрано запобіжний захід тримання під вартою.

Згідно з поданням в.о. слідчого СВ ГУМВС України в Полтавській області, ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що в 2010-2011 роках він незаконно з корисливих мотивів позбавив волі громадянина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, та утримував в сараї власного господарства, розташованого в Полтавській області Гадяцькому районі с. Бобрик по вул. Леніна буд №43.

Постановою суду задоволено подання в.о. слідчого та обрано щодо обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжний захід тримання під варту. Приймаючи таке рішення, місцевий суд вказав, що ОСОБА_3 обвинувачується у скоєні злочину, передбаченого ст.146 ч.2 КК України, за який законом передбачено покарання до 5 років. Крім того, ОСОБА_3 в 2008 року судимий за ст.309 ч.3 КК України, під час розслідування тієї справи він ухилявся від слідства і дізнання, був засуджений до покарання у вигляді штрафу, проте не сплатив його. В червні 2010 року щодо нього було порушено кримінальну справу за ст.126 ч.1, ст.296 ч.4 КК України, та обрано запобіжний захід підписку про невиїзд, проте під час розслідування справи ОСОБА_3 вчинив вказаний злочин. Наведені обставини є достатніми підставами вважати, що знаходячись на волі ОСОБА_3 може ухилитися від слідства і суду, перешкоджати встановленню істини у справі, або продовжити свою злочинну діяльність.

Не погодившись з таким рішенням, захисник адвокат ОСОБА_2 подав апеляцію, в якій вказував, що ОСОБА_3 не робив спроб ухилитися від слідства і суду, позитивно характеризується, має сім'ю, постійне місце проживання, працює, утримує малолітню дитину, визнав свою вину у скоєному, а тому не має підстав вважати, що перебуваючи на волі він буде ухилятися від слідства і суду, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжить злочинну діяльність. З огляду на наведене, адвокат просив постанову суду скасувати, обрати щодо ОСОБА_3 менш суворий запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.

Заслухавши доповідача, захисника адвоката ОСОБА_2 на підтримку поданої апеляції, прокурора Хижняк І.В., який вважає постанову суду законною та обґрунтованою, перевіривши доводи апеляції і матеріали справи, колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення.

Відповідно до ст.148 КПК України запобіжні заходи застосовуються до підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого з метою запобігти спробам ухилитися від дізнання, слідства, суду, перешкодити встановленню істини у кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень.

Згідно зі ст.150 КПК України, при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, крім обставин, зазначених в ст.148 цього Кодексу, необхідно враховувати тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа, її вік, стан здоров'я, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності, місце проживання та інші обставини, що її характеризують.

В постанові Пленуму №4 від 25.04.2003 року «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства» має місце роз'яснення, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом, у зв'язку з чим він обирається лише за наявності підстав вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст.149 КПК, можуть не забезпечити виконання підозрюваним, обвинуваченим процесуальних обов'язків, що випливають із ст.148 ч.2 КПК, і його належної поведінки.

Взяття під варту на стадіях дізнання і досудового слідства застосовуються лише у випадку, коли особа підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі (ст.155 ч.1 КПК), і коли є достатні підстави вважати, що ця особа може ухилитися від слідства й суду або виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини у справі чи продовжувати злочинну діяльність (ст.148 ч.2 КПК).

Як вбачається з матеріалів справи, 21 квітня 2011 року помічником прокурора Гадяцького району Полтавської області було порушено кримінальну справу щодо ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ст. 146 ч.2 КК України.

21 квітня 2011 року о 10 год. 55 хв. на підставі ст. 115 КПК України ОСОБА_3 був затриманий за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ст. 146 ч.2 КК України.

29 квітня 2011 року Гадяцьким районним судом Полтавської області щодо ОСОБА_3 обрано запобіжний захід тримання під вартою.

ОСОБА_3 обвинувачується у вчинені злочину, передбаченого ст.146 ч.2 КК України, за який передбачено покарання до 5 років позбавлення волі.

ОСОБА_3 раніше судимий в 2008 році. Під час розслідування вказаної кримінальної справи ухилявся від слідства і дізнання. На даний час не відбув покарання, а саме не сплатив штраф на користь держави.

20 червня 2010 року щодо ОСОБА_3 порушено кримінальну справу за ознаками злочинів, передбачених ст.122 ч.1, ст.296 ч.4 КК України, та щодо нього обрано запобіжний захід підписка про невиїзд.

Разом з тим, ОСОБА_3 на шлях виправлення не став, та під час розслідування кримінальної справи щодо нього продовжив свою злочинну діяльність. Так, щодо ОСОБА_3 порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ст.146 ч.2 КК України.

Колегія суддів вбачає наведені обставини достатніми підставами вважати, що перебуваючи на волі ОСОБА_3 може впливати на потерпілих та свідків у справі, ухилитися від слідства і суду, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжить злочинну діяльність.

А тому відповідно до вимог ст. 148, ст.150 КПК України, місцевий суд обрав щодо ОСОБА_3 запобіжний захід тримання під вартою.

З огляду на наведене, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляції захисника адвоката ОСОБА_2

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів, –

У Х В А Л И Л А :

Постанову Гадяцького районного суду Полтавської області від 29 квітня 2011 року, якою стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 обрано запобіжний захід тримання під вартою, – залишити без зміни, а апеляцію його захисника адвоката ОСОБА_2 – без задоволення.

С У Д Д І :

____________ __________ __________

ОСОБА_1 ОСОБА_5 ОСОБА_6