Справа 22-ц-68/2009 року Головуючий 1-ї інст. - Музиченко В.О.
Категорія: житлові Суддя-доповідач - Солодков А.А.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 січня 2009 року судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:
Головуючого - судді Солодкова А.А.,
суддів колегії - Кругової С.С., Піддубного Р.М.
при секретарі - Соколовій А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 01 жовтня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа державне підприємство „Завод імені Малишева” відокремлений підрозділ „Житлово-побутовий комплекс” про визнання права користування, визнання наймачем квартири, зобов'язання зареєструвати та укласти договір найму жилого приміщення та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, відокремленого підрозділу „Житлово-побутовий комплекс” державного підприємства „Завод імені Малишева” про виселення, -
в с т а н о в и л а :
В жовтні 2007 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати за ним право користування жилим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1, визнати його наймачем даної квартири та зобов'язати державне підприємство „Завод імені Малишева” відокремлений підрозділ „Житлово-побутовий комплекс” укласти з ним договір найму та зареєструвати його за вказаною адресою.
30.10.2007р. ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом, в якому просив виселити ОСОБА_2 із квартири АДРЕСА_1.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_3 посилалися на те, що у 2003 році позивач разом зі своєю матір'ю переїхав з міста Вінниця, де був зареєстрований, до своєї бабусі ОСОБА_4 у її квартиру АДРЕСА_1. З того часу вони з бабусею та її чоловіком ОСОБА_1 мешкали разом, вели спільне господарство, останні ніколи не заперечували проти їх проживання. Факт проживання позивача у квартирі бабусі підтверджується довідками, показанням свідків, тощо. У 2005р. ОСОБА_5 раптово померла, не встигнувши прописати онука до себе у квартиру, сам він прописатися не зміг оскільки на той час йому не виповнилося 16 років. Проти задоволення зустрічного позову заперечували.
Відповідач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_6позовні вимоги не визнали та пояснили, що позивач переїхав до міста Харкова у 2006 році поступати у Харківську національну академію міського господарства, тобто більше року потому після смерті ОСОБА_4 Під приводом тимчасового проживання оселився у квартирі відповідача АДРЕСА_1, пообіцявши, що одразу після надання гуртожитку він звільнить квартиру, але до теперішнього часу проти волі ОСОБА_1 продовжує мешкати.
Представник державного підприємства „Завод імені Малишева” відокремлений підрозділ „Житлово-побутовий комплекс” позовні вимоги по первісному позову визнав частково, не заперечував проти реєстрації позивача у спірній квартирі та укладення з ним договору найму жилого приміщення, зустрічний позов просив вирішити за розсудом суду.
Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 01 жовтня 2008 року позовна заява ОСОБА_2 задоволена частково, за ним визнано право користування жилим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1. Зобов'язано державне підприємство „Завод імені Малишева” відокремлений підрозділ „Житлово-побутовий комплекс” зареєструвати ОСОБА_2 за вищевказаною адресою, в іншій частині позовних вимог відмовлено. В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове по суті позовних вимог. При цьому посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду скасуванню з ухваленням нового рішення з наступних підстав.
Відповідно до п. 1,3 ч. 1 ст. 309 ЦПК України суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції і ухвалює нове, в разі неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та невідповідності висновків суду обставинам справи.
Судом апеляційної інстанції встановлені такі обставини і відповідні до них правовідносини.
24 червня 1980 року ОСОБА_5, на підставі рішення виконкому Московської Ради депутатів трудящих від 18 червня 1980 року, було видано службовий ордер на право зайняття кімнати площею 17 метрів квадратних у квартирі АДРЕСА_1. Ордер було видано на родину з чотирьох осіб: ОСОБА_5 та троє її синів ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8. (Л.С.29)
12 червня 1993 року ОСОБА_5 уклала шлюб із ОСОБА_1, зареєстрований Комінтернівським РАГС м. Харкова. 27 травня 1994 року ОСОБА_5 прописала за своєю адресою чоловіка ОСОБА_1(Л.С.7,28,55)
З 1980 року по 1994 рік у вищевказаній квартирі були прописані, але згодом виписалися родичі ОСОБА_4 - син ОСОБА_8, чоловік ОСОБА_9, невістка ОСОБА_10, онук ОСОБА_11 (Л.С. 88, 55)
Відповідно до реєстраційного посвідчення житловий будинок літ. А-4 в цілому, розташований по АДРЕСА_1 зареєстрований за виробничим об'єднанням „Завод ім. Малишева” на підставі рішення Червонозаводської районної ради народних депутатів №254 від 21.09.1993 року. (Л.С.91,117)
21 лютого 2002 року рішенням спільного засідання адміністрації об'єднаного профспілкового комітету ДП «Завод імені Малишева» за заявою ОСОБА_4 за нею закріплено вільну кімнату площею 15 квадратних метрів у загальній квартирі та відкрито особовий рахунок на дві кімнати площею 31 квадратний метр по АДРЕСА_1 кімнату закріплено на родину з 5 осіб: ОСОБА_5, її чоловіка ОСОБА_1, сина ОСОБА_7, невістку ОСОБА_12, онуку ОСОБА_13. (Л.С.92)
06 січня 2005 року ОСОБА_5 виписалася з квартири АДРЕСА_1, до АДРЕСА_2, син, невістка та онука виписалися 04 лютого 2003 року до АДРЕСА_3.
22 березня 2005 року на підставі протоколу спільного засідання адміністрації об'єднаного профспілкового комітету ДП «Завод імені Малишева» за заявою ОСОБА_1, особовий рахунок на трикімнатну квартиру площею 31 квадратний метр (загальна площа 53,8 кв.м.) по АДРЕСА_1, змінено на ОСОБА_1 на родину з 1 людини. (Л.С.87)
22 квітня 2005 року ОСОБА_5 померла, свідоцтво про смерть від 23 квітня 2005 року, актовий запис №3950. (Л.С. 16)
2006 року ОСОБА_2 закінчив загальноосвітню школу №32 у м. Вінниця та вступив до Харківської національної Академії Міського господарства (Л.С.6, 66).
Задовольняючи частково первісний позов та відмовляючи в задоволенні зустрічного позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач ОСОБА_2, як член родини наймача з 2003 року мешкав у м. Харкові в квартирі своєї бабусі ОСОБА_5 разом з її чоловіком ОСОБА_1, вони проживали однією родиною, питання про виселення позивача не ставилося. Підтверджуючи факт поживання позивача у м. Харкові актами жильців будинку, довідкою з місця навчання та місця роботи.
Разом з тим, погодитись з такими висновками суду першої інстанції не можна, оскільки вони не відповідають обставинам справи.
Суд критично ставиться до інформації викладеній у довідці ТОВ „Гармонія” від 25 вересня 2007 року, що позивач нібито з 2004 року працює на Харківському підприємстві на посаді кур'єра, оскільки показаннями свідка ОСОБА_14, батька позивача, даними в суді першої інстанції, підтверджується, що останній в той час навчався у загальноосвітній школі № 32 у Вінниці.
Довідка Харківської національної Академії Міського господарства від 11.09.2006 року не свідчить про проживання позивача у м. Харкові з 2003 року, а лише підтверджує факт навчання ОСОБА_2 у Харківському ВУЗі з 2006 року.
В актах жильців будинку АДРЕСА_1, від 28 лютого 2007 року, 25 квітня 2006 року суд апеляційної інстанції не вбачає доказів проживання позивача у м. Харкові у вищевказаній квартирі з 2003 року.
Крім того, у 2005 році, на момент смерті ОСОБА_4 - бабусі позивача, вона вже не була зареєстрована у спірній квартирі, основним наймачем квартири був ОСОБА_1, за таких обставин позивач, який у 2006 році приїхав до м. Харкова навчатися, не міг набути право користування спірною квартирою, як член родини наймача, у відповідності до статей 64, 65 ЖК України.
Таким чином, ОСОБА_2 не надав суду першої інстанції доказів на підтвердження того, що він проживав у квартирі АДРЕСА_1 з 2003 року. Не надано таких доказів і суду апеляційної інстанції.
На підтвердження вимог про виселення ОСОБА_2 із квартири АДРЕСА_1, ОСОБА_1 не надано суду жодних доказів, та навпаки у своїх поясненях, наданих у суді апеляційної інстанції він вказав, що ОСОБА_2 не мешкає у спірному приміщенні.
За таких обставин судова колегія доходить висновку про те, що рішення суду першої інстанції на підставі п.п. 1,3 ч.1 ст. 309 ЦПК України повинно бути скасовано.
Судова колегія виносить нове рішення, яким вважає за необхідне в задоволенні первісного та зустрічного позовів відмовити.
Керуючись ст. ст. 303, 304, п.п. 1,3 ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 314, ст.ст. 316, 317, 319 ЦПК України, ч.2 ст. 215, ч.1 ст. 224 ЦК України, ч.1,2 ст. 156 ЖК України, судова колегія, -
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 01 жовтня 2008 року скасувати.
Ухвалити нове рішення.
В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа державне підприємство „Завод імені Малишева” відокремлений підрозділ „Житлово-побутовий комплекс” про визнання права користування, визнання наймачем квартири, зобов'язання зареєструвати та укласти договір найму жилого приміщення та зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, відокремленого підрозділу „Житлово-побутовий комплекс” державного підприємства „Завод імені Малишева” про виселення - відмовити.
Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.
Головуючий суддя :
Судді :