Справа № 22ц-3474/2006                                               Головуючий у 1 інстанції Рудніченко О.М.

Категорія   35                                                                    Доповідач у 2 інстанції Поліщук М.А.

УХВАЛА

Іменем   України.

12 січня 2007 року                         Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного

суду Київської області в складі:

головуючого - судді Антоненко В.І. суддів Тракало В.В, Поліщука М.А., при секретарі Муханько О.О.

розглянула у відкритому судовому засіданні   в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ірпінського міського суду від 28 вересня 2006року в справі за позовом ОСОБА_2   до   ОСОБА_1   про стягнення    аліментів на утримання неповнолітньої дитини та дружини.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб, які приймали участь в розгляді справи, перевіривши матеріали цивільної справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -

ВСТАНОВИЛА:

В серпні 2006року ОСОБА_2 звернулась в суд із вказаним позовом і просила стягувати із ОСОБА_1 на її користь аліменти на утримання сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 496грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття, та аліменти на власне утримання як дружини в розмірі 250грн. до досягнення дитиною трирічного віку.

Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що в зв'язку із народженням дитини знаходиться у декретній відпустці, з березня 2006року відповідач матеріально дитину не утримує, вихованням дитини не займається, угоди про добровільну сплату аліментів між ними не досягнуто.

Рішенням Ірпінського міського суду від 28 вересня 2006року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 щомісячно аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 250грн. до досягнення дитиною повноліття, але не менше встановленого законодавством мінімуму. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на її утримання в розмірі 100грн. до досягнення сином ОСОБА_3 трирічного віку.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким стягнути з нього на користь позивачки аліменти на утримання сина ОСОБА_3 в розмірі 200грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття, в іншій частині позову відмовити, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню із наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 і ОСОБА_1 з ІНФОРМАЦІЯ_2 перебувають в зареєстрованому шлюбі, від якого мають сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 народження.

З березня 2006року сумісне проживання сторін в шлюбі припинено. Позивачка самостійно виховує та утримує дитину, знаходиться у декретній відпустці по догляду за дитиною.

ОСОБА_1 є священнослужителем, має нерегулярний, мінливий дохід, частину якого одержує в натурі.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач може надавати матеріальну допомогу на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років і як батько зобов'язаний утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Колегія суддів погоджується із вказаними висновками, поскільки вони є обґрунтованими і відповідають вимогам закону.

Згідно із ст.84 Сімейного кодексу України дружина має право на утримання від чоловіка-батька дитини до досягнення дитиною трьох років, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Відповідно до ст.184 Сімейного кодексу України якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Як вбачається із матеріалів справи з березня 2006року відповідач із позивачкою та неповнолітньою дитиною не проживає, припинив надання матеріальної допомоги на утримання дитини.

Визначаючи розмір аліментів у твердій грошовій сумі, суд першої інстанції, відповідно до ст.182 Сімейного кодексу України, врахував, що відповідач є священнослужителем, має нерегулярний, мінливий дохід, частину якого одержує в натурі, що позивачка самостійно утримує неповнолітню дитину і має право на утримання від одного з подружжя, що відповідач є батьком іншої неповнолітньої дитини сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3, що може надавати матеріальну допомогу дружині до досягнення дитиною трьох років і ухвалив законне та обґрунтоване рішення про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини і на утримання дружини.

Доводи апеляційної скарги про неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неврахування судом того, що він має іншу неповнолітню дитину, сплачує орендну плату за житло, не можуть бути прийняті до уваги, поскільки судом першої інстанції вказані обставини враховані.

Доводи апелянта на те, що він з листопада 2006року працює і має постійний заробіток не можуть бути враховані, поскільки на час ухвалення рішення у відповідача був нерегулярний, мінливий дохід.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 303,307,308,315 ЦПК України колегія суддів, -

   У ХВАЛИ Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити. Рішення Ірпінського міського суду від 28 вересня 2006року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.