Справа №22А-1477/2006                                      Головуючий в 1 інстанції Коцюрба М.П.

Категорія                                                               Доповідач в 2 інстанції Заріцька А.О.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2007 року колегія судців судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого Назарчука Р.А.,

суддів: Заріцької А.О., Приходька К.П.,

при секретарі Шешко О.Б.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13 листопада 2006 року про відмову у відкритті адміністративного провадження у справі за позовом ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності та дій Генеральної прокуратури України.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів

встановила:

У жовтні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання неправомірною бездіяльності Генеральної прокуратури України щодо виконан­ня рішення Печерського районного суду м. Києва від 28 липня 2006 року, бездіяльності щодо розгляду заяв про порушення кримінальної справи, про визнання протиправними дій Гене­ральної Прокуратури України, пов'язаних з наданням формальних відповідей на його заяви, відмови ОСОБА_1 ознайомлюватись з відповідними документами та копіювати їх.

Крім наведених вище вимог ОСОБА_1 заявив вимоги про визнання проти­правними дій Генерального прокурора України Медведька О.І., його заступника Корнякової Т.В. щодо забезпечення реалізації громадянами конституційного права на звернення, про зобов'язання Генеральної прокуратури України виконати відносно ОСОБА_1 всі дії, передбачені законами України „Про звернення громадян" та „Про інформацію", виконати рішення Печерського районного суду м. Києва 28 липня 2006 року шляхом розгляду його заяв від 12 та 18 лютого 2004 року.

Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду від 13 листопада 2006 року у відкритті - адміністративного провадження у справі за заявою з такими вимогами ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі він просить ухвалу судді скасувати, постановити нову, якою мате­ріали справи направити до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття про­вадження у справі за поданої ним заявою. В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що поданий ним адміністративний позов стосується протиправної бездіяльності Генеральної прокуратури України у сфері здійснення прокурорського нагляду за дотриманням законо­давства про звернення громадян. Вважає, що спір, який виник внаслідок ухилення Генераль­ної прокуратури України від розгляду заяв позивача, надання нею формальних на них відпо­відей, у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України є предметом компетенції адміністратив­них судів.

Апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню з таких підстав.

За правилами п.1 ч.1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

При цьому суб'єктом владних повноважень за змістом п.7 ч.1 ст.3 цього Кодексу вважається орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи служ­бова особа, інший суб'єкти при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Такі функції не можуть визначати діяльність службових осіб органів дізнання, попереднього слідства, суду, прокуратури, органів, уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушен­ня, щодо яких кримінально-процесуальним, цивільним процесуальним законодавством, законодавством про адміністративні правопорушення встановлений порядок оскарження.

З матеріалів справи вбачається, що спір між ОСОБА_1 та Генеральною прокуратурою України виник з приводу розгляду заяв позивача про перевірку законності підстав невиконання Генеральною прокуратурою України рішення Печерського районного суду від 28 липня 2004 року про зобов'язання розглянути скарги ОСОБА_1 від 12 та 18 грудня 2004 року. Така діяльність Генеральної прокуратури України не пов'язана із діяльністю, законність якої встановлюється в порядку, визначеному кримінально-процесу­альним законом.

З огляду на відносини, що виникли між сторонами по справі, є підстави вважати Гене­ральну прокуратуру України суб'єктом владних повноважень. Спір, що виник між нею та ОСОБА_1, є предметом адміністративного суду, повинен розглядатись за правила­ми адміністративного судочинства.

Вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1, суд на це увагу не звернув, безпідставно дійшов до висновку, що ви­моги заявленого позову не можуть розглядатись в порядку адміністративного судочинства.

У зв'язку з цим ухвала судді не може бути залишеною без змін, підлягає скасуванню з направленням матеріалів справи до суду першої інстанції для вирішення питання про від­криття провадження. При цьому судці слід додатково перевірити відповідність позовної заяви правилам ст.ст. 105 та 106 КАС України, які встановлюють вимоги до форми і змісту позовної заяви, зокрема, в частині заявлених вимог.

Керуючись ст.ст. 199, 205 та 206 КАС України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13 листо­пада 2006 року скасувати, матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності та дій Генеральної прокуратури України направити до суду першої інстанції для вирішення питання про від­криття адміністративного провадження.

Ухвала суду є остаточною, оскарженню до Вищого адміністративного суду України не підлягає.