П О С Т А Н О В А                               Справа № 2-а-9/09

                                                        І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И      

    1  квітня      2009 року Барвінківський районний суд Харківської області в складі :

                                              судді- Черних Є.А.

                                     секретаря – Пінєга  Я.О.  

                                       адвоката    ОСОБА_1                

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Барвінкове справу за адміністративним  позовом ОСОБА_2 до  управління  Пенсійного  фонду  України   в  Барвінківському  районі  Харківської  області про   визнання  дій  неправомірними, перерахунок  пенсії, третя  особа  ОСОБА_3,

В С Т А Н О В И В :

Позивачка, звернлався до суду з адміністративним  позовом, в  якому  після   уточнення  представником  позивача, що діяв  на  підставі  відповідної   довіреності, у  судовому  засіданні позовних  вимог, прийнятих  судом, просив визнати  неправомірним  виплату   відповідачем  державної і  щомісячної додаткової  пенсії за  шкоду, заподіяну  здоров’ю на  підставі   Постанови  Кабінету  Міністрів  України № 894 від  13.07.2004  року та  № 1293  від  27.12.2005  року всупереч  положень    ст.ст.    19,22, 46  Конституції  України та  ст.ст. 50, 54 Закону  України „Про  статус  і  соціальний  захист  громадян, які  постраждали   внаслідок  Чорнобильської  катастрофи” і  ст.   28 Закону  України „Про  загальнообов’язкове державне  пенсійне   страхування” та  відмову  у  її  перерахунку.

Крім того, представник  позивача  просив  зобов’язати  управління  Пенсійного  фонду України   в  Барвінківському  районі  Харківської  області  відповідно  до  положень  ст.ст.   19.22.46 Конституції України, ст.ст.   50.54  Закону  України  „Про  статус  і  соціальний  захист   громадян, які  постраждали  внаслідок Чорнобильської  катастрофи” і  Законів  України „Про  Державний  бюджет на  2007 рік”, „Про  Державний  бюджет  на  2008  рік”, „Про  Державний  бюджет  на  2009  рік” здійснити   перерахунок  та  виплату   державної  та  щомісячної  додаткової  пенсії  за  шкоду, заподіяну  здоров’ю, за  основу їх  нарахування взявши розміри   мінімальної  пенсії  за  віком, встановлену  ст.  28  Закону  України „Про  загальнообов’язкове державне  пенсійне  страхування”, починаючи  з  грудня  місяця 2006  року за  винятком  раніше   виплачених  коштів.

Представник  відповідача управління  Пенсійного  фонду України у  Барвінківському  районі  Харківської  області, що  діяла  на   підставі  відповідної  довіреності   та  третя  особа ОСОБА_3 заявлений  позов  не  визнали. Просили  відмовити  у  його  задоволенні, пояснивши, що    позивачка  отримує  пенсію  по  третій   групі  інвалідності і  її  захворювання  дійсно  пов’язане  з   ліквідацією  наслідків аварії  на  Чорнобильській  АЕС. Обчислення  її  пенсії проведено  відповідно  до   вимог  Закону   України  „Про статус  і  соціальний  захист громадян, які  постраждали   внаслідок  Чорнобильської  катастрофи” в  розмірі  відшкодування  фактичних  збитків завданих  здоров’ю, встановлених  МСЕК та  у відповідності  до   постанов  Кабінету  Міністрів  України „Про  державний  бюджет  України  на  2007 рік” та  „Про  Державний  бюджет  України  на  2008 рік”, Постанови  Кабінету  Міністрів  України „Про  підвищення  розмірів  пенсій та  інших  соціальних  виплат окремим  категоріям  пенсіонерів, фінансування яких  здійснюється  за  рахунок  коштів   державного  бюджету”  від  3  січня  2002  року.

Крім  того, представник  відповідача  та  третя  особа, з  посиланням  на  ч. 1  ст.  2  Кодексу  адміністративного  судочинства  України, не  погоджувалися  з  вимогами  позивача  стосовно   послідуючого  перерахунку  основної   та  додаткової  пенсії, та  з  посиланням  на  ст. ст.   99, 100 КАСУ України вказали, що позивач  вийшла  за  межі    строків  позовної  давності.

Суд, дослідивши  матеріали справи, проаналізувавши  докази в  їх  сукупності, прийшов  до  наступного.

Позивачка   є  постраждалою  внаслідок  Чорнобильської  катастрофи та  має  першу  категорію, що  підтверджується  копією  посвідчення серії  А № 113167 С (а.с. 13). Відповідно  до   копії  довідки  МСЕК серії  ХАР – 05 № 024640  від   30  листопада  2006  року позивачці  встановлена   третя  група  інвалідності з черговим  переоглядом  6  грудня  2009  року (а.с. 12).

У  відповідності  до  ст.  54  Закону  України „Про  статус  і  соціальний  захист громадян, які  постраждали внаслідок  Чорнобильської катастрофи”, в  усіх  випадках розміри   пенсій  для   інвалідів, щодо  яких  встановлено  зв’язок  з   Чорнобильською  катастрофою, не  можуть  бути  нижчими:

По 1 групі інвалідності – 10 мінімальних  пенсій  за  віком;

По ІІ групі  інвалідності – 8 мінімальних  пенсій  за віком;

По ІІІ групі  інвалідності – 6 мінімальних   пенсій  за  віком;

Дітям  - інвалідам – 3 мінімальних  пенсії  за  віком.

Порядок  обчислення   пенсії  по  інвалідності, що  настала  внаслідок  каліцтва чи  захворювання, визначається  Кабінетом  Міністрів  України.

У  ст.  54  зазначеного  Закону передбачено, що   обчислення  і  призначення вказаного  виду  пенсій проводиться  відповідно до  Закону  України „Про  пенсійне  забезпечення” (після   внесення  змін Законом   України  від   17.11.2005  року № 3108 – ІV – відповідно  до  Закону  України „Про  загальнообов’язкове державне  пенсійне  страхування”).

Відповідно  до  ст.  28  Закону  України „Про  загальнообов’язкове державне  пенсійне  страхування” мінімальний  розмір пенсії  за  віком за  наявності   у  чоловіків  25, а  у  жінок  - 20  років страхового  стажу встановлюється  у  розмірі  прожиткового мінімуму  для  осіб, які  втратили  працездатність, визначеного  законом.

Відповідно  до   ст.  50  Закону  „Про  статус  та  соціальний  захист  громадян, які  постраждали внаслідок  Чорнобильської  катастрофи” особам, віднесеним  до  категорії І, призначається  щомісячна  додаткова  пенсія за  шкоду, заподіяну  здоров’ю, у  розмірах:

-   інвалідам  1  групи – 100 процентів  мінімальної  пенсії  за  віком;

-   інвалідам  ІІ  групи – 75  процентів мінімальної  пенсії  за  віком;

-   інвалідам  ІІІ  групи, дітям-інвалідам, а  також  хворим внаслідок  Чорнобильської  катастрофи на променеву  хворобу – 50 процентів  мінімальної  пенсії  за  віком.

При  таких  обставинах позивачка  має  право   на  призначення   щомісячної  додаткової  пенсії за  шкоду, заподіяну  здоров’ю, у  розмірі 50  процентів мінімальної  пенсії  за  віком і як  інваліду  ІІІ групи, щодо  якої встановлено  зв’язок   з  Чорнобильською  катастрофою, розмір  пенсії  не  може  бути  нижчим 6 мінімальних  пенсій  за  віком.

Наявність  такого права  у  позивачки   є  визначальним для  вирішення  даного   спору, крім  того, це  право  гарантується  Конституцією України (ч. 2  ст.  46).

Відповідно  до   ч. 2  ст.  19  Конституції  України органи  державної  влади та  органи   місцевого самоврядування, їх  посадові  особи зобов’язані   діяти лише  на  підставі, в  межах повноважень та  у  спосіб, що  передбачені  Конституцією  та  законами  України.

Згідно  з  положенням  ч. 4  ст.   9  Кодексу  адміністративного  судочинства  України, закону  України, міжнародного  договору, згода на  обов’язковість якого  надана Верховною  Радою України або  іншому  правовому  акту  України, суд  застосовує  правовий  акт, який  має  вищу  юридичну  силу.

Отже, виходячи  з  принципу   приорітетності  законів над підзаконними  актами, суд  приходить  до  висновку що  при  визначенні розміру  пенсії по  відношенні  до  позивачки, підлягають  застосуванню  ст. ст.   50, 54  Закону  України  „Про   статус  та  соціальний  захист  громадян, які  постраждали  внаслідок  Чорнобильської  катастрофи”, а  не  постанова  Кабінету  Міністрів України № 1  від  03.01.2002  року „Про  підвищення   розмірів  пенсій та  інших  соціальних виплат окремим  категоріям  пенсіонерів, фінансування  яких здійснюється за  рахунок  коштів державного  бюджету”, на  підставі  якої   була  нарахована  пенсія  почивачці, оскільки  остання  суттєво  звужує обсяг  встановлених  законом   прав.

Зі  змісту  ст.ст.   50,54  Закону  України  „Про   статус  та  соціальний  захист  громадян, які  постраждали  внаслідок  Чорнобильської  катастрофи” випливає, що   за  основу нарахування  пенсії та  щомісячної  додаткової  пенсії за  шкоду, заподіяну здоров’ю, береться  мінімальна  пенсія  за  віком, розмір  якої    згідно  чинного  законодавства  визначається    лише  за  правилами, передбаченими  ч. 1  ст.  28  Закону  України „Про  загальнообов’язкове державне  пенсійне  страхування”.

В  цьому  зв’язку  суд  не  приймає  до  уваги   положення  ч.  3  ст.  28  Закону  України „Про  загальнообов’язкове державне  пенсійне  страхування”, з  якої  випливає, що  мінімальний  розмір пенсії  за  віком, встановленим  абзацом   першим  частини  першої  цієї  статті, застосовується  виключно для  визначення  розмірів пенсій,  призначених  згідно  з  цим  Законом, оскільки  наявність  такої  норми  та  відсутність   іншого  мінімального    розміру  пенсії за віком не є   підставою  для   відмови в  реалізації  позивачкою  конституційної  гарантії та  права  на  отримання  пенсії  і  додаткової  пенсії  за  шкоду, заподіяну  здоров’ю, виходячи  з  розміру   мінімальної  пенсії  за  віком, що  передбачено  ст. ст.   49, 50,54  Закону  України  „Про   статус  та  соціальний  захист  громадян, які  постраждали  внаслідок  Чорнобильської  катастрофи”.

Відповідно  до  ч. 3  ст.  67   зазначеного  Закону, у разі  збільшення  розміру  прожиткового мінімуму  для  осіб, які  втратили  працездатність, визначеного  законом, підвищується  розмір  пенсії, визначений  відповідно  до  ст.  54  цього  Закону, а  також  розмір  додаткової    пенсії  за  шкоду, заподіяну  здоров’ю, особам  віднесеним  до    1,2,3,4, категорій.

Частиною  першою    ст.  28  Закону  України     „Про  загальнообов’язкове державне  пенсійне  страхування” визначено, що  мінімальний  розмір пенсії за  віком   встановлюється в  розмірі  прожиткового  мінімуму для  осіб, які  втратили  працездатність, визначеного  законом.

Таким  чином,  новий  мінімальний  розмір пенсії  за  віком  залежить  від   нового  розміру прожиткового  мінімуму.

Прожитковий  мінімум  встановлюється   Кабінетом  Міністрів  України і  щороку  затверджується Верховною  Радою  України в  Законі  про  Державний  бюджет України  на  відповідний  рік.

Оскільки позивачці  слід  визначити пенсію, виходячи   з  мінімальної  пенсії  за  віком, яка  встановлюється в   розмірі прожиткового  мінімуму для  осіб, які  втраатили працездатність, то в  разі  збільшення розміру  цього  прожиткового  мінімуму перерахунок пенсії   позивачці  повинен  проводитися з  нового  розміру мінімальної  пенсії  за  віком.

Разом  з  тим , у  первинному  позові  позивачка просила нарахувати  та  виплачувати   державну  та  додаткову  пенсію за  2007 – 2008 рік, перший  квартал  2009  року та  і в  подальшому.

З  положень   ст. 2  Кодексу  адміністративного  судочинства України  вбачається, що   завданням  адміністративного  судочинства є  захист  прав, свобод  і  інтересів фізичних  осіб, прав  і  інтересів  юридичних  осіб у  сфері  публічно-правових  відносин від  порушень  з  боку органів  державної  влади, органів  місцевого  самоврядування, їхніх  посадових  і  службових  осіб, інших  суб’єктів при  здійсненні  ними владних   управлінських  функцій на  основі законодавства, в  тому  числі на виконання  делегованих  повноважень.

Зі  змісту  наведеної  правової  норми видно, що   судовому  захисту  підлягають лише  порушені  права, свободи  і  інтереси   фізичних  або  права  і  інтереси  юридичних  осіб,  а  не  можливість  їх     порушення  в  майбутньому.

В цьому  зв’язку  суд  вважає неможливим   розглядати  вимоги   щодо  зобов’язання суб’єкта  владних  повноважень вчиняти  дії  у  майбутньому  у  зв’язку  з   вірогідним  настанням певних  наслідків, оскільки у  суду  на  час  розгляду  справи  відсутні   підстави  для прийняття  рішення   стосовно  законності  таких  дій.

Відповідно  до   п. 3 ч. 1  ст. 268  Цивільного  Кодексу  України, позовна  давність  на  вимогу про  відшкодування  шкоди, завданої  каліцтвом, іншим  ушкодженням  здоров’я або  смертю не поширюється.

За  змістом  ч. 3  ст.   99  Кодексу  адміністративного  судочинства України  для  захисту прав, свобод  та  інтересів  особи Кодексом  адміністративного  судочинства України та  іншими  законами можуть  встановлюватися   інші  строки  для  звернення до  адміністративного  суду, ніж   річний  строк  передбачений  ч. 2  ст.   99 Кодексу  адміністративного  судочинства України  .

Таким  чином, виходячи  з  системного  аналізу ст.  48  Закону  України  „Про  соціальний  статус   громадян, які  постраждали   внаслідок   Чорнобильської  катастрофи”, п. 3 ч. 1 ст.  268 Цивільного  Кодексу  України та  ч.ч. 2,3 ст.  99 Кодексу  адміністративного  судочинства України, суд  вважає, що   на вимоги  позивачки відшкодувати  шкоду, заподіяну  її  здоров’ю, строки  позовної  давності не  поширюються та  річний  строк звернення до  суду не  застосовується.

Крім  того, відповідно  до   1 Протоколу до  Конвенції про  захист   прав  людини та  основоположних  свобод кожна  особа має  право мирно  володіти  майном ніхто  не може  бути  позбавлений свого  майна інакше як  в  інтересах суспільства і  на  умовах, передбачених  законом або  загальними  принципами  міжнародного  права.

Стаття  41  Конституції  України  передбачає, що   ніхто  не  може  бути  позбавлений  права власності  та  право  власності  є   непорушним.

Приймаючи  до  уваги  наведене, суд  приходить  до  висновку  про   визнання  дій   Управління  Пенсійного  фонду  України  в  Барвінківському  районі  Харківської  області  незаконними  у  відмові   перерахунку  розміру  призначеної  державної  і  додаткової  пенсії  та  зобов’язати вказане  управління  провести  перерахунок  призначеної  ОСОБА_2 пенсії, виходячи   із  6  мінімальних  розмірів пенсій  за  віком  відповідно  до  ст.  54  Закону  України   „Про  статус і   соціальний  захист  громадян, які   постраждали  внаслідок  Чорнобильської  катастрофи, як  інваліду  третьої  групи та   зобов’язати  управління  провести по  відношенні  до  позивачки   перерахунок   додаткової  пенсії за  шкоду, заподіяну  здоров’ю  з грудня  місяця   2006  року  у  розмірі  50 % мінімальної  пенсії  за  віком, виходячи  з  розміру    мінімальної  пенсії  за  віком, встановленою   ч. 1  ст.  28 Закону  України „Про загальнообов’язкове   державне  пенсійне  страхування”, з  урахуванням   встановленого  законодавством  прожиткового  мінімуму для  осіб, які  втратили  працездатність.

На  підставі  викладеного, керуючись   ст.ст.   19,22,41,46 Конституції  України, Законом  України  „Про   соціальний  статус   громадян, які  постраждали   внаслідок   Чорнобильської  катастрофи”, Законом  України „Про  загальнообов’язкове державне  пенсійне  страхування”,  ст.ст.  2,9,99,160,161,  п.4.ч.2  ст.  162, 163,167,186,254   Кодексу адміністративного судочинства України,  суд, -

                                                     ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний  позов  ОСОБА_2 до  управління  пенсійного  фонду  України   в  Барвінківському  районі  Харківської  області про   визнання  дій  неправомірними перерахунок  пенсії, третя  особа  ОСОБА_3  -задовольнити.

Визнати  дії Управління  Пенсійного  фонду  України  в  Барвінківському  районі  Харківської  області  незаконними  у  відмові   перерахунку  розміру  призначеної  державної  і  додаткової  пенсії ОСОБА_2.

Зобов’язати  управління  Пенсійного  фонду  України  в  Барвінківському  районі  Харківської  області провести  перерахунок  призначеної  ОСОБА_2 пенсії, виходячи   із  6  мінімальних  розмірів пенсій  за  віком  відповідно  до  ст.  54  Закону  України   „Про  статус і   соціальний  захист  громадян, які   постраждали  внаслідок  Чорнобильської  катастрофи, як  інваліду  третьої  групи, починаючи  з  грудня  місяця  2006  року.

Зобов’язати  управління  Пенсійного  фонду  України  в  Барвінківському  районі  Харківської  області провести по  відношенні  до  ОСОБА_2  перерахунок   додаткової  пенсії за  шкоду, заподіяну  здоров’ю  з грудня  місяця   2006  року  у  розмірі  50 % мінімальної  пенсії  за  віком, виходячи  з  розміру    мінімальної  пенсії  за  віком, встановленою   ч. 1  ст.  28 Закону  України „Про загальнообов’язкове   державне  пенсійне  страхування”, з  урахуванням   встановленого  законодавством  прожиткового  мінімуму для  осіб, які  втратили  працездатність.

Постанова  може  бути  оскаржена   в Харківський  апеляційний  адміністративний суд   через  Барвінківський  районний  суд  Харківської  області шляхом  подачі  заяви  про    апеляційне  оскарження постанови  суду в  десятиденний  строк  з  дня   її  проголошення  і  подання  після  цього  протягом   двадцяти  днів апеляційної  скарги,  або  без  попереднього  подання   заяви  про а пеляційне  оскарження, якщо  апеляційна  скарга подається  у  строк,  встановлений  для  подання   заяви  про  апеляційне  оскарження.

Постанова  набирає  законної   сили після  закінчення  строку   подання  заяви  про    апеляційне  оскарження, якщо  таку  заяву   не  було  подано.   Якщо  було  подано  заяву про  апеляційне  оскарження, але   апеляційна  скарга не  була  подана   у  встановлений  строк, постанова  набирає  законної  сили після  закінчення  цього строку. Уразі   подання   апеляційної  скарги постанова, якщо  її  не  скасовано, набирає  законної  сили  після  закінчення   апеляційного  розгляду  справи.

 Повний  текст  постанови  виготовлено   6 квітня  2009  року.

Суддя                                                                                        Черних Є.А.