Справа: № 22ц-193/09 Головуючий в 1 інстанції: Савицька Н.В.
Категорія: 27 Доповідач : Завидовська - Марчук О.Г.
У Х В А Л А
«23» січня 2009 року місто Луцьк
Суддя судової палати в цивільних справах апеляційного суду Волинської області Завидовська - Марчук О.Г., ознайомившись із матеріалами цивільної справи за позовом сільськогосподарського виробничого кооперативу «Шепель» до ОСОБА_1 про визнання недійсними договорів позики за апеляційною скаргою представника позивача сільськогосподарського виробничого кооперативу «Шепель» на рішення Луцького міськрайонного суду від 16 грудня 2008 року, -
В С Т А Н О В И В :
Рішенням Луцького міськрайонного суду від 16 грудня 2008 року в позові відмовлено.
Відповідно до норм ст.ст. 88, 214 ЦПК України суд під час ухвалення рішення повинен вирішити, крім інших, питання про розподіл судових витрат.
Пункт 4 частини 1 статті 220 ЦПК України передбачає ухвалення судом додаткового рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч.4 ст. 297 ЦПК України при надходженні до апеляційного суду неналежно оформленої справи, з нерозглянутими зауваженнями на правильність і повноту фіксування судового процесу технічними засобами або без вирішення питання про ухвалення додаткового рішення суддя - доповідач повертає справу до суду першої інстанції, про що постановляє ухвалу із зазначенням строку, протягом якого суд першої інстанції має усунути недоліки.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем заявлено позов майнового характеру - визнання недійсними договорів позики на загальну суму 531 443,00 грн.
Згідно з підпунктом а) пункту 1 статті 3 Декрету Кабінету міністрів України «Про державне мито» ставка державного мита із позовних заяв майнового характеру становить 1 відсотків ціни позову, але не менше 3 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
При зверненні до суду з даним позовом представник сільськогосподарського виробничого кооперативу «Шепель», всупереч вимогам ст.ст. 79-80, 119 ч.5 ЦПК України подав до суду документ, що підтверджує сплату ним судового збору в сумі лише 59 грн. 50 коп. (а.с. 1), що значно менше встановленого законодавством розміру, оскільки при сплаті судових витрат слід виходити із ціни позову, а саме слід ще доплатити 1640 грн.50 коп.
Крім того, вбачається, що при ухваленні рішення по справі, суд не вирішив також питання про стягнення витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи. Позивачем при подачі позовної заяви оплачено лише 7 грн.50 коп. вказаних судових витрат (а.с. 2). Однак, витрати згідно Порядку оплати витрат з інформаційно - технічного забезпечення розгляду справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 року № 1258, по справах позовного провадження з розгляду спору майнового характеру становлять 30 грн. Отже, представнику позивача слід доплатити 22 грн. 50 коп.
Отже, оскільки судом першої інстанції не було вирішено питання про судові витрати, справу слід повернути до Луцького міськрайонного суду для постановлення по справі додаткового рішення.
Керуючись ч.4 ст. 297 ЦПК України ,
У Х В А Л И В :
Справу за позовом сільськогосподарського виробничого кооперативу «Шепель» до ОСОБА_1 про визнання недійсними договорів позики за апеляційною скаргою представника позивача сільськогосподарського виробничого кооперативу «Шепель» на рішення Луцького міськрайонного суду від 16 грудня 2008 року - повернути до Луцького міськрайонного суду для постановлення додаткового рішення щодо судових витрат в строк до1 березня 2009 року.
Суддя апеляційного суду
Волинської області Завидовська - Марчук О.Г.