07.09.10

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

Іменем У країни

07 вересня 2010 року

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської Області в складі:

головуючого Романова О.В.

суддів: Захарчука С.В., Слісарчука Я.А,

прокурора Філь С.В.

засудженого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Радомишльського районного

суду Житомирської області від 18 червня 2010 року, яким

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2. Казахстану, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3. Житомирської області, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_4, не одруженого, не працюючого, раніше судимого:

24.05.02.1996 року Радомишльським районним судом Житомирської області по ст. 14 0 ч.2 КК України на 2 роки позбавлення волі, з конфіскацією всього майна;

11.11.19 98 року Радомишльським районним судом Житомирської області за ст.206 ч.2,ст.43 КК України на 2 роки один місяць позбавлення волі;

27.09.2001 року Радомишльським районним судом Житомирської області за ст.142 ч.2 КК України на 6 років позбавлення волі;

18.12.2006 року Радомишльським районним судом Житомирської області по ст.ст.186 ч..2. КК України на 4 роки 6 місяців позбавлення волі;Постановою Машівського районного суду Полтавської області від 28.10.2009 року, не відбуту частину покарання замінено на більш м’яку на 1 рік 3 місяці 25 днів обмеження волі. Постановою Широківського районного суду Дніпропетровської області від 27.01.2010 року, звільнений умовно-достроково на 11 місяців 28 днів,-

засуджено:

за ст. 186 ч.2 КК України на шість років позбавлення волі; - за ст. 189 ч.2 КК України на три роки позбавлення волі.

На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначено покарання - шість років позбавлення волі.

Згідно ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднано не відбуте покарання за попереднім вироком і остаточно призначено покарання - 6 років п’ять місяців позбавлення волі.

Запобіжний захід залишено попередній - тримання під вартою.

Згідно вироку суду. ОСОБА_1 визнаний винним і засуджений за те, що 19 лютого 2010 року, біля 03 години, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, з метою відкритого заволодіння чужим майном, повторно, після розпивай спиртних напоїв з ОСОБА_2, вивів його з бару "Ярославна", розташованого в м. Радомишлі, і на перехресті вул. Шевченка та Борщагівська, застосовуючи насильство, яке не було небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, наніс удар пляшкою по голові, а потім коли ОСОБА_2 упав на землю, наніс й ще декілька ударів ногами та руками по голові та тілу, спричинив_ ОСОБА_2 легкі тілесні ушкодження без короткочасного розладу здоров'я

та відкрито заволодів грошима, мобільним телефоном "Соні" вартістю 120 гривень, всього на загальну суму 630 гривень.

Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_1 19.02.2010 року, о 04 годині, застосовуючи психологічний тиск та погрожуючи потерпілому ОСОБА_2 застосуванням фізичного насильства, прийшли до будинку батьків ОСОБА_2- ОСОБА_3, які проживають ІНФОРМАЦІЯ_5, і ОСОБА_2Г на вимогу засудженого, попросив у ОСОБА_3 100 гривень, які передав ОСОБА_1, побоюючись повторного застосування насильства, заподіявши ОСОБА_2 матеріальну шкоду на суму 100 гривень.

В апеляції засуджений ОСОБА_1 просить переглянути вирок суду, вважає, що справу слід направити на додаткове розслідування, оскільки вважає, що його вина доведена тільки частково і допит додаткових свідків проведено з порушенням норм КПК.

Заслухавши доповідача, міркування прокурора про залишення апеляції без задоволення, засудженого, який підтримав доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого задоволенню не підлягає з таких підстав.

Висновки суду про не доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні грабежу, поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого та вимагання передати чуже майно, підтверджуються розглянутими в судовому засіданні та викладеними у вироку першої інстанції доказами і є правильними.

Факт вчинення ОСОБА_1 інкримінованих злочинів підтверджується показаннями і потерпілого ОСОБА_2 який пояснив, що 18.02.2010 року, він розпивав спиртні напої з засудженим в барі «Ярославна». Після 24 години, вони вийшли на вулицю, то засуджений попросив у нього мобільний телефон, і коли він дав йому телефон, засуджений став тікати. Догнавши ОСОБА_1 він почав вимагати повернути телефон, але засуджений ударив його пляшкою по голові, коли він упав на землю, то ОСОБА_1 наніс йому ще декілька ударів руками та ногами по голові та тілу. Потім він з кишені куртки забрав у нього 150 гривень. Після цього сказав, що він працює в міліції і почав вимагати в нього ще 100 гривень. Побоюючись погроз засуджений разом з ним прийшли до його вітчима ОСОБА_3, і він попросив у вітчима дати ОСОБА_1 100 гривень, що він і поступив.

Цей же факт підтверджується показаннями свідка ОСОБА_3, який показав 19.02.2010 року, вночі син прийшов з засудженим до його хати. Обличчя у сина було в синцях та крові. Син попросив у нього дати засудженому 100 гривень, і він виніс з хати 100 гривень і дав засудженому.

Свідок ОСОБА_4 показала, що 19.02.2010 року, біля часу ночі вона зателефонувала своєму сину ОСОБА_2, і почула в трубці крики та невідомого чоловіка. Вона пішла шукати сина на вулицю, але не знайшла. Коли вона прийшла додому, то побачила сина в ліжку, лице його було в синцях та крові, і він розповів, що його побив ОСОБА_1, забрав у нього мобільний телефон та гроші.

Показаннями свідка ОСОБА_5 оголошених та досліджених судом першої інстанції, з яких видно, що 20.02.2010 року, засуджений продав йому мобільний телефон «Соні» за 130 гривень. Згідно висновку судово-медичної експертизи, у ОСОБА_2 були виявлені тілесні ушкодження легкої важкості без короткочасного розладу здоров'я у вигляді саден обличчя, голови, крововиливів під коннюктиву обох очей.(а.с.75).

Доводи апелянта, що суд не дав оцінки показам допитаних свідків, безпідставні. Суд дав оцінку усім допитаним по справі свідкам.

Досудове слідство проведено повно і всебічно, а тому доводи засудженого про те, що справу слід направити на додаткове розслідування, не підлягають для задоволення.

Аналіз приведених доказів взятих в їх сукупності, дав підстави суду першої інстанції зробити правильний висновок щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих злочинів.

Покарання засудженому призначено з додержанням вимог ст. 65 КК України, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого ним злочину, особи винного та обставин по справі.

Зокрема, судом першої інстанції враховано, що засуджений неодноразово судимий і вчинив новий злочин, не відбувши покарання за попереднім вироком.

Підстав для скасування чи зміни вироку, з мотивів викладених у скарзі, не вбачається.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів.-

Ухвалила:

Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Радомишльського районного суду Житомирської області від 18 червня 2010 року щодо нього - без зміни.

Судді (Підписи)