У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 квітня 2009 року місто Рівне
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Рівненської області у складі: головуючого Буцяка З.І.
суддів Демянчук С.В., Хилевича С.В.
з участю секретаря судового засідання Колесової Л.В.,
осіб, які беруть участь у справі
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду в м. Рівному цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Дубровицького районного суду від 24 лютого 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ВАТ НАСК «Оранта», про відшкодування матеріальної і моральної шкоди,
в с т а н о в и л а :
Рішенням Дубровицького районного суду від 24 лютого 2009 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування 16690,64 грн. матеріальної і 70000 грн. моральної шкоди, завданої смертю батька ОСОБА_3, який ІНФОРМАЦІЯ_1 загинув у результаті дорожньо-транспортної пригоди, що сталася з вини відповідача, задоволено частково. З відповідача на користь позивача стягнено 10000 грн. відшкодування моральної шкоди. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
В поданій на це рішення апеляційній скарзі відповідач просив апеляційний суд його змінити, зменшивши розмір присудженого з нього на користь позивача відшкодування моральної шкоди.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі і з'явилися в судове засідання, перевіривши подані докази та доводи апелянта, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до роз”яснення п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
На переконання апеляційного суду у даній справі при вирішенні спору сторін судом першої інстанції зазначених вимог дотримано.
Щодо зроблених висновків місцевий суд в ухваленому рішенні навів відповідні мотиви і докази, з якими погоджується й апеляційна інстанція, оскільки такі висновки суду ґрунтується на вимогах закону та здобутих у справі доказах.
У зв"язку з викладеним колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції, повно і всебічно з”ясувавши всі дійсні обставини спору сторін та виконавши інші вимоги цивільного судочинства, вирішив дану справу згідно із законом.
Підстав для зміни ухваленого у справі судового рішення та задоволення поданої апеляційної скарги, виходячи з меж її доводів, апеляційний суд не вбачає.
Керуючись ст.ст. 10, 60, 303, 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Дубровицького районного суду від 24 лютого 2009 року залишити без зміни.
Ухвала Апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий
Судді: