Апеляційний суд Чернігівської області

м. Чернігів, вул. Г.Полуботка, 2, 14000, (0462) 67-62-96

Справа 10-238/2010 рік Головуючий у 1 інстанції Тіщенко Л. В.

Категорія - скарга Доповідач Зенченко Т. С

УХВАЛА

ІМЕНЕ М У К Р А ЇН И

14 жовтня 2010 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:

головуючого - судді Зенченко Т. С.

суддів: Акуленко С. О. Антипець В. М.

з участю прокурора Артеменка О. С.

представника скаржника ОСОБА_1

Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові справу за апеляцією ОСОБА_2 на постанову Талалаївського районного суду Чернігівської області від 1 жовтня 2010 року,

ВСТАНОВИЛА:

Цією постановою суд відмовив у задоволенні скарги ОСОБА_2, яка просила скасувати постанову слідчого прокуратури Талалаївського району від 06. 09. 2010 року про відмову в порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ст. 191 ч. 1 КК України.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні скарги, суд вказав на повноту проведеної перевірки, що скаржниця ОСОБА_2 є співвласником майнового паю, а не майна виділеного в натурі, а тому предмету злочину, передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України не має. Інші співвласники майна колишнього КСП імені ОСОБА_4 претензій до використання їхнього майна ПСП „Лан" та орендної плати не мають. Факт розтрати майна директором ПСП „Лан" ОСОБА_3 не знайшов свого підтвердження.

В апеляції скаржниця ОСОБА_2 просить постанову суду скасувати, задовольнити її скаргу, скасувавши постанову слідчого про відмову в порушенні кримінальної справи. Доводи апеляції обґрунтовані тим, що перевірка слідчим прокуратури проведена формально, на папері, що директор ПСП „Лан" під час оренди спільного майна власників розібрав і привласнив будівлю бригадної хати № 1, частину корівника, металеві конструкції для утримання свиней у свинарнику бригади № 4. Незважаючи на її заяву про припинення договору оренди та договору про безоплатне користування майном, ОСОБА_3 продовжує користування самоуправно.

Заслухавши доповідача, представника скаржниці, який підтримав апеляцію та пояснював про помилкові висновки слідчого прокуратури і суду, прокурора, який вважав постанову суду законною та обґрунтованою, вивчивши матеріали перевірки прокуратури та судової справи, колегія суддів вважає апеляцію задовольнити частково.

Як убачається з матеріалів перевірки, 18 грудня 1999 року на загальних зборах членів КСП імені ОСОБА_4 було прийнято рішення про реорганізацію КСП в ТОВ „Промінь". Майно колишнього КСП нікому в натурі не виділялося, власники частки майна в колективному підприємстві оформили сертифікати про право власності та уклали договір на спільне володіння, користування і розпорядження майном. Серед таких власників є ОСОБА_2

Співвласники майна на підставі рішення своїх зборів від 17. 07. 2004 року делегували свої повноваження ОСОБА_4, який за дорученням був наділений повноваженнями представляти інтереси власників під час одержання майна, укладати договори про передачу майна та правом підпису.

ОСОБА_2 звернулася до прокуратури Талалаївського району із заявою, в якій вказувала, що передане майно уповноваженою-особою ОСОБА_4 директору ПСП „Лан" ОСОБА_3, останнім привласнене.

Під час апеляційного перегляду справи представник скаржниці пояснював, що перевірка прокуратурою проводилася на папері, фактично спільного майна в процесі оренди немає значно більше і куди воно поділося невідомо. Інші співвласники не проінформовані про порушення їхніх майнових прав.

Відмовляючи в задоволенні скарги ОСОБА_2, суд першої інстанції не звернув уваги, чи перевірені слідчими органами конкретні факти привласнення чужого майна. У той час, як перевірка слідчим проводилася в частині тільки того, чому ОСОБА_2 не виділила, належну їй частку в спільному майні, в натурі.

Юридичними ознаками майна, як предмета злочинів проти власності є те, що таке майно повинне бути чужим для винного, воно як правило має належати на праві власності іншому суб’єкту чи суб’єктам права власності, і воно не повинно виступати предметом злочинів, відповідальність за які передбачена іншими розділами Особливої частини Кримінального Кодексу України.

Обґрунтовуючи висновок про відмову в порушенні кримінальної справи слідчий виходив з того, що ОСОБА_2 не одержала свою частку в спільному майні в натурі, а тому відсутній предмет злочину.

Суд погодився з такими висновками слідчого, тоді як необхідно було виходити з того, що орендатор користується чужим майном, право розпорядження цим майном належить власнику чи уповноваженій власниками особі.

Отже, висновки суду першої інстанції про обґрунтованість рішення слідчого прокуратури про відмову в порушенні кримінальної справи є передчасними, такими, що не відповідають фактичним обставинам справи і суперечать положенням кримінально - процесуального закону.

Вимога апеляції про прийняття свого рішення колегією суддів, не може бути задоволена, оскільки вона не відповідає положенням ст. 382 КПК України.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 365, 366, 379, 382 КПК України, колегія судців,

УХВАЛИЛА:

Апеляцію ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову Талалаївського районного суду Чернігівської області від 1 жовтня 2010 року скасувати, а справу за скаргою ОСОБА_2 на постанову слідчого прокуратури Талалаївського району від 06. 09. 2010 року про відмову в порушенні кримінальної справи повернути на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суддів.

АКУЛЕНКО С О. ОСОБА_5 ОСОБА_6