АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 11/791/797/13 Головуючий в 1-й інстанції – Терещенко О.Є. Категорія ч.2 ст115 КК України Доповідач – Пляс М.Г.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 серпня 2013 року м.Херсон

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

головуючого Пляса М.Г.

суддів Калініченка І.С., Гемми Ю.М.

з участю прокурора Дворецького О.О.

захисника ОСОБА_1

засудженого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Херсоні кримінальну справу за апеляцією з доповненнями засудженого ОСОБА_2 на вирок Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 13 листопада 2012 року,-

в с т а н о в и л а:

Цим вироком

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець 265 роз’їзду Каховського району Херсонської області, громадянин України, не одружений, не працюючий, проживаючий ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше судимий:

16 квітня 2002 року Новотроїцьким районним судом Херсонської області за ч.1 ст.115 КК України на 10 років позбавлення волі, 17 лютого 2010 року звільнений по закінченню строку відбуття покарання;

01 лютого 2011 року Бериславським районним судом Херсонської області за ч.1, ч.2 ст.185 КК України на 5 років позбавлення волі з іспитовим строком 3 роки,

засуджений за п.2, п.4. п.13 ч.2 ст.115 КК України до довічного позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України остаточно призначене покарання – довічне позбавлення волі.

Запобіжний захід взяття під варту з 25 червня 2011 року.

Вирішенні питання щодо судових витрат та речових доказів.

Вироком суду ОСОБА_2 визнаний винним та засуджений за те, що він 24 червня 2011 року, близько 18 години, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, знаходячись в приміщенні житлового будинку №39, розташованому по вул. Спеціалістів, в с. Дмитрівка Каховського району Херсонської області, переслідуючи прямий умисел, направлений на протиправне позбавлення життя малолітньої дитини із особливою жорстокістю, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх наслідки і бажаючи їх настання, діючи з особливою жорстокістю, яка мала прояв у заподіянні потерпілому великої кількості прижиттєвих тілесних ушкоджень, завдав множинні удари ніжкою від столу, руками та ногами малолітньому ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, в область голови, тулубу та кінцівок, які спричинили потерпілому особливі страждання, після чого виніс непритомного потерпілого ОСОБА_3 на подвір’я вказаного будинку і за допомогою шнурка від кросівки повісив малолітнього ОСОБА_3 на воротах, обв’язавши шнурок за шию потерпілого. Внаслідок отриманих тілесних ушкоджень малолітній потерпілий ОСОБА_3 помер 25 червня 2011 року в реанімаційному відділенні Каховської ЦРЛ Херсонської області.

В своїй апеляції з доповненнями засуджений ОСОБА_2 вважає вирок незаконним, так як він ухвалений необґрунтовано, без всебічного, повного і об’єктивного дослідження обставин справи, внаслідок чого висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Був порушений принцип неупередженості при оцінці доказів, також було порушено його право на захист. Крім того, вважає вирок занадто суворим. Просить вирок скасувати у зв’язку з невідповідністю висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи, істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, а справу повернути на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідача, засудженого ОСОБА_2, який просить задовольнити його апеляцію з доповненнями, захисника, який підтримав апеляцію свого підзахисного, думку прокурора, який вважає апеляцію засудженого безпідставною і просить залишити вирок місцевого суду без змін, провівши судові дебати, в яких сторони залишилися на своїх позиціях, надавши останнє слово засудженому, в якому він не визнав себе винним і просить скасувати вирок, а справу повернути на новий судовий розгляд, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні злочину, за який він засуджений, при встановлених і викладених у вироку обставинах, відповідає фактичним обставинам справи і підтверджується ретельно дослідженими в судовому засіданні доказами, яким дана належна оцінка.

Так, сам засуджений ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що 24.06.2011р. він приїхав в с.Дмитровку, щоб відвідати свою родину, де став вживати спиртні напої разом з ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 Через деякий час до них приєдналася ОСОБА_7, яка приходиться йому родичкою, і стала також вживати вино. Потім між присутніми виник конфлікт, пов'язаний з вирішенням питання щодо госпіталізації племінника підсудного. Він, тобто ОСОБА_2, став лаятися і ламати меблі. Далі йому стало погано і він вийшов з будинку, зайшовши за приміщення гаражу, після чого він нічого не пам’ятає, тому що був дуже п’яний. Він зазначив, що малолітнього потерпілого він не вбивав і вважає, що потерпілого могла вбити його мати – ОСОБА_8, яка в той день також була п’яна і при ньому кричала на дитину, навіть вдарила його рукою по обличчю.

Доводи засудженого ОСОБА_2 про його непричетність до умисного вбивства малолітнього ОСОБА_3 і можливу причетність до цього вбивства матері ОСОБА_7 були предметом перевірки при розгляді справи в суді першої інстанції і спростовуються наступними доказами:

Потерпіла ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснила, що 24.06.2011р. вона прийшла на вул.Спеціалістів,39 до подвір’я ОСОБА_4, яка доводиться їй родичкою, і побачила, що співмешканка ОСОБА_2 разом з дитиною сидить біля калитки. На її запитання остання пояснила, що ОСОБА_2 дуже п'яний, бігав за нею і погрожував наздогнати та вбити, а тому вона його боїться. Потерпіла ОСОБА_7 зайшла в будинок і побачила розбиті меблі, при цьому ОСОБА_2 стояв посеред кімнати і мав страш­ ний вигляд, був дуже розлючений. Малолітній син потерпілої ОСОБА_9 сидів під столом, і сказав, що він боїться дядю ОСОБА_6 (ОСОБА_2М.). ОСОБА_7 злякалася і вирішила вивести дітей з будинку, непо­ мітно для ОСОБА_2. Вона взяла за руки двох своїх доньок, і вийшла з будинку, вважаючи, що малолі­ тнього ОСОБА_9, який тихо сидів під столом, ОСОБА_2 не помітить. Прийшовши з дочками додо­ му, вона розповіла своєму чоловіку, що ОСОБА_2 п'яний і треба рятува­ ти від нього їх сина ОСОБА_9 Вони разом з чоловіком побігли до помеш­ кання ОСОБА_4, але врятувати сина не встигли, оскільки він був побитий і повішений на шнурку від кросівок на воротах подвір'я ОСОБА_4 Потім вони зняли сина з воріт і стали надавати першу допомогу, намагаючись врятувати дитину, покликали фельдшера, а потім по­ везли дитину до лікарні, але 25.06.2011 року її син помер в реанімаційному відділенні Каховської ЦРЛ. Потерпіла також зазначила, що в день зустрічі з ОСОБА_2 вона спиртні напої не вживала, ніякого конфлікту з підсудним не мала, а тому він її оговорює, щоб уникнути покарання. ОСОБА_7 також пояснила, що в проголошених та перевірених в судовому засіданні її показаннях (а.с.46-47 т.1), наданих на досудовому слідстві, вона помилково вказала, що бачила, як ОСОБА_2 вішав на воротах її малолітнього сина на шнурку від кросівок, але, в дійсності, вона такого не бачила, ці пояс­ нення надала, перебуваючи у шоковому стані, викликаному загибеллю дитини, але впевнена, що її сина побив і повісив ОСОБА_2

Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що приблизно о 18.00 -19.00 год. додому прибігла його старша дочка, яка тримала на руках наймолодшу дочку. Діти були дуже налякані і старша дочка нічого не змогла пояснити. Через декілька хвилин додому прибігла дружи­ на, яка пояснила, що ОСОБА_2 “напився до неадекватного стану і зходить з розуму”, і знаходиться в помешканні ОСОБА_4, де також знаходиться їх малолітній син ОСОБА_9, якого треба врятувати від ОСОБА_2 Він разом з жінкою одразу ж побігли до помешкання ОСОБА_4, розташованого по вул. Спеціалістів 39, в с. Дмитровка Каховського району, але врятувати сина не встиг­ ти, виявивши його повішаним на шнурку від кросівок на воротах подвір'я ОСОБА_4 Потім сина за­ брали на “Швидкій допомозі” до м. Каховка, де він від отриманих тілесних ушкоджень помер в реаніма­ ційному відділенні Каховської ЦРЛ 25.06.2011 року.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні показав, що 24.06.2011 року в денний час він бачив, як ОСОБА_2, перебуваючи в центрі села Дмитровка, знаходячись у стані алкогольного сп'янін­ ня, бігав з ножем і лякав всіх, ганявся за своєю співмешканкою, яка була з дитячою коляскою. В подальшому, в той же день, він бачив, як ОСОБА_2 в магазині села хапав гирю від торгівельних терезів і намагався кинути в стороннього чоловіка, а потім бив свою співмешканку палицею біля приміщення гаражу, який знаходився на подвір'ї ОСОБА_4 Приблизно в період часу з 17.00 по 18.00 год. він почув крики прохання ОСОБА_3, який був біля подвір'я ОСОБА_4, винести ніж. Принісши ніж, він побачив побитого і окривавленого малолітнього ОСОБА_9, який був у непритомному стані, а на його шиї було затягнуто шнурок від взуття. Він намагався реанімувати малоліт­ нього ОСОБА_9, і останній навіть став дихати, але був весь в крові і на його голові була рана. Потім його на автомобілі “швидкої допомоги” відправили до лікарні, а ОСОБА_2 затримали працівники міліції.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснила, що підсудний ОСОБА_2 є її спів­ мешканцем і 24.06.2011 року вони разом з останнім і її дитиною приїхали до с. Дмитровка, щоб відвідати родину підсудного. Весь день вони вживали разом з родичами ОСОБА_2 спиртні напої. Потім пішли до матері підсудного - ОСОБА_4, де продовжували вживати спиртні напої. Потім між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 розпоча­ вся конфлікт, і ОСОБА_7 наказала дітям сховатися під стіл. ОСОБА_2 був дуже п’яний, ганявся за нею по двору з ножем, бив руками, хапав за волосся, побив у помешканні ма­ тері вікна, вів себе дуже агресивно. Вона була залякана його поведінкою, а тому взяла дитину і сховалася на подвір'ї за гаражем. Потім бачила, як з будинку з дочками вийшла ОСОБА_7 і пішла в напрямку свого будинку, а через декілька хвилин повернулася з чоловіком - ОСОБА_3. Вона не знає, чи міг ОСОБА_2 таке зробити, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, тому що не бачила цього, але, крім ОСОБА_2 і малолітнього ОСОБА_9, в будинку нікого не залишалося, тому вона впевнена, що злочин вчинив саме ОСОБА_2

Із проголошених та перевірених в судовому засіданні показань свідка ОСОБА_12 вбачається, що вона про­ живає в с. Дмитровка Каховського району по вул. Спеціалістів 46 і 24.06.2011 року вона почула крики з подвір'я будинку її сусідки ОСОБА_4 Виглянувши, вона побачила, що ОСОБА_4 свариться зі своїм сином - ОСОБА_2, який кричав і намагався вдарити невістку ОСОБА_4 - ОСОБА_5 Потім ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 разом зі своїми дітьми пішли з двору у невідомому напрямку. За ними з двору вийшла невідома жінка, як тепер їй стало відомо, то була ОСОБА_11 -співмешканка підсудного. ОСОБА_2 залишився на подвір'ї і звідти продовжувався гвалт та звук биття скла. Через деякий час вона почула крики про допомогу і побачила ОСОБА_7, яка вибігла з двору ОСОБА_4 і стала кричати: “ОСОБА_3 повісили!”. Сві­ док вийшла на вулицю і побачила, як її син ОСОБА_10 з калитки будинку №39 знімає малолітнього ОСОБА_3, який був повішаний на шнурку від взуття. Голова ОСОБА_9 була в крові і він до тями не приходив, а тому вона викликала “швидку допомогу” та міліцію (а.с.154 т.1).

Із проголошених та перевірених в судовому засіданні показань свідка ОСОБА_5, вбачається, що вона мешкає за адресою в с. Дмитровка разом зі співмешканцем ОСОБА_6 та його матір’ю ОСОБА_4 24.06.2011 року до них приїхав старший брат ОСОБА_6 - ОСОБА_2, разом зі своєю співмешканкою ОСОБА_11 та її дітьми. Всі разом вони стали вживати спиртні напої по вул. Спеціалістів 39. Приблизно о 16.00-17.00 год. до них приєдналася сестра ОСОБА_4 - ОСОБА_7, яка прийшла зі своїми трьома дітьми. Через деякий час ОСОБА_2 став на всіх кричати, висловлюватися нецензурною лайкою та бити меблі. Щоб уникнути скандалу, ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 разом з дітьми залишили будинок і пішли на вулицю, а в будинку залишилися ОСОБА_2, його співмешанка ОСОБА_11 з дітьми, а також ОСОБА_7 зі своїми дітьми. Свідок зазначила, що ОСОБА_6 викликав міліцію, посилаючись на те, що ОСОБА_2 погрожує йому фізичною розправою. Коли вони повернулися додому, то працівники міліції вже приїхали. Зі слів останніх дізналися про обставини вчинення ОСОБА_2 злочину (а.с.156 т.1).

Аналогічні показанням свідка ОСОБА_5 давали показання на досудовому слідстві свідки ОСОБА_4 і ОСОБА_6, які були оголошені та дослідженні в судовому засіданні(а.с.157-158 т.1).

Вина ОСОБА_2 підтверджується також письмовими доказами:

-протоколом огляду місця події від 24.06.2011 року та фототаблицею до нього, в якому відображено, що при огляді подвір'я будинку №39, розташованого по вул. Спеціалістів в с. Дмитровка Каховського району Херсонської області, було виявлено на воротах чоловічий кросівок зі шнурком, а в самому приміщенні будинку виявлено зламані дерев'яні меблі, розбиті телевізор та скло, розкидані продукти харчування та дитячі речі. Також відображено, що на підлозі вказаного будинку та на розбитому склі виявлено численні плями бурого кольору, схожі на кров, а на стіні однієї з кімнат виявлено відбиток дитячої долоні темного кольору. З місця огляду вилучено: кросівок зі шнурком, а також зразки рідини бурого кольору, схожої на кров, які були отримані за допомогою бинту з підлоги помешкання. Також вилучено дерев'яну ніжку від столу з плямою рідини бурого кольору, схожою на кров (а.с.20-29 т.1).

-висновком судово-медичної експертизи №196 від 01.09.2011 року, відповідно якому на дерев'яній ножці від столу, яка була вилучена при проведенні огляду (т.1 а.с.20), виявлено сліди крові, яка могла належати малолітньому потерпілому ОСОБА_9 (а.с.34-36 т.1).

-протоколом додаткового огляду місця події від 25.06.2011 року та планом-схемою до нього, в якому відображено, що при огляді подвір'я будинку №39, розташованого по вул. Спеціалістів в с. Дмитровка Каховського району Херсонської області, було виявлено на внутрішній частині вхідних воріт плями речовини бурого кольору, на бетонній підлозі подвір'я виявлено чоловічий кросівок зі шнурком, а в самому приміщенні будинку виявлено зламані дерев'яні меблі, розбиті телевізор та скло, розкидані продукти харчування та дитячі іграшки. Також відображено, що на підлозі вказаного будинку виявлено плями бурого кольору, схожі на кров, а також виявлено правий гумовий дитячий тапок резиновий, дитячий з плямами бурого кольору, схожими на кров. З місця огляду вилучено: футболку дитячу темного кольору та сарафан фіолетового кольору; кросівок чорного кольору; правий дитячий гумовий тапок; марлевий тампон зі змивами речовини бурого кольору; зскрібок речовини бурого кольору з внутрішньої стіни помешкання; марлевий тампон зі змивом речовини бурого кольору з вхідних воріт подвір'я; відбитки пальців рук з розбитого та розкиданого по бетонній підлозі подвір'я та траві скла, які перенесені на білий аркуш паперу (а.с.38-41 т.1).

-висновком судово-медичної імунологічної експертизи №194 від 12.08.2011 року, відповідно якому на вилученому при огляді місця події бинтовому тампоні виявлено кров, яка могла виникнути від потерпілого ОСОБА_9 (а.с.68-70 т.1).

-висновком судово-медичної імунологічної експертизи №193 від 22.08.2011 року, відповідно якому на вилучених в ході огляду місця події двох тампонах-змивах та зскрібку виявлено кров, яка могла виникнути від потерпілого ОСОБА_9 (а.с.79-81 т.1).

-висновком судово-медичної імунологічної експертизи №197 від 01.09.2011 року, відповідно яко­ му на вилучених в ході проведення огляду правому кросівку та його шнурку виявлено кров чоловіка, яка могла виникнути від потерпілого ОСОБА_9 (а.с.90-92 т.1).

-висновком судово-медичної імунологічної експертизи №195 від 23.08.2011 року, відповідно яко­ му на вилучених в ході проведення огляду правому дитячому гумовому тапку та дитячий футболці і блузі-топ виявлено кров чоловіка, яка могла виникнути від потерпілого ОСОБА_9 (а.с. 101-103 т.1).

-протоколом виїмки від 25.06.2011 року, в якому зафіксовано виїмку одягу ОСОБА_2 (а.с.109 т.1).

-висновком судово-медичної імунологічної експертизи №198 від 02.09.2011 року, відповідно якому на шортах, які були вилучені у ОСОБА_2, виявлено кров людини, яка могла виникнути від потерпілого ОСОБА_9 (а.с.114-116 т.1).

-постановами про визнання речовими доказами тампону-змиву з речовиною бурого кольору, який був вилучений 25.06.2011 року в ході проведення огляду місця події (а.с.73 т.1), 2 тампонів-змивів та зскрібку з речовиною бурого кольору, які були вилучені 24.06.2011 року та 25.06.2011 року в ході проведення огляду місця події (а.с.84 т.1), дитячого гумового тапку, сарафану та футболки, вилучених 25.06.2011 року в ході проведення огляду місця події (а.с. 106 т.1) та шорт чоловічих, які були вилучені 25.06.2011 року у ОСОБА_2 (а.с.119 т.1).

-протоколом огляду від 25.06.2011 року та фототаблицею до нього, в якому відображено численні тілесні ушкодження потерпілого ОСОБА_9 (а.с.121-126 т.1).

-висновком судово-медичної експертизи №127к від 29.08.2011 року та планом-схемою до нього, відповідно якому потерпілому ОСОБА_9 було заподіяно: група а) - відкриті переломи кісток своду та основи черепу, забій головного мозку, крововиливи під м'яку мозкову оболонку, крововиливи під тверду мозкову оболонку, крововиливи в м'які покриття голови, забійні рани на голові та обличчі, крововиливи та садна на голові та обличчі; група б) - смугасті садна на шиї; група в) - крововиливи та садна на правій верхній та нижніх кінцівках, крововиливи на лівій верхній кінцівці та тулобі. Тілесні ушкодження групи “а” спричинені від численних ударів твердими тупими предметами з обмеженою поверхнею дії в об­ ласть голови незадовго до настання смерті, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя. Тілесні ушкодження групи “б” спричинені від дії тупих предметів з обмеженою поверхнею дії, не­ задовго до настання смерті, і звичайно відносяться до легких тілесних ушкоджень. Тілесні ушкодження групи “в” могли бути спричинені, як від ударів твердими тупими предметами, не виключено, від ударів руками, ногами, так і від співудару з виступаючими твердими тупими предметами, незадовго до настання смерті і звичайно відносяться до легких тілесних ушкоджень. Смерть потерпілого ОСОБА_9 настала в результаті виникнення відкритих переломів кісток зводу та основи черепу, забою головного мозку, кро­ вовиливів під тверду та м'яку мозкові оболонки, що підтверджується наявністю вдавленого перелому лі­ вої тім'яної кістки, перелому правої тім'яної лобної та клиновидної кісток, крововиливів під твердою моз­ ковою оболонкою на нижній поверхні правої лобної долі і на верхньо-боковій поверхні лівої тім'яної час­ тки, крововиливів під м'якою мозковою оболонкою на нижній поверхні правої лобної частки і на верх­ ньо-боковій поверхні лівої тім'яної частки, ділянки забою головного мозку в тім'яній частці ліворуч (т.1 а.с.130-135).

-висновком додаткової судово-медичної імунологічної експертизи №25/127 від 14.09.2011 року, відповідно якому характеристики дерев'яної ножки, вилученої в ході огляду місця події, не протирічать характеру локалізації та механізму виникнення ушкоджень групи “а”, описаних у висновку експерта №127к судово-медичної експертизи трупа від 25.06.2011 року. Спричинення тілесних ушкоджень групи “а” від ударів дерев'яною ніжкою, наданою для експертизи, не виключено. Ушкодження групи “б”, а саме смугасті садна на шиї ОСОБА_9 могли бути спричинені, не виключено, вільними кінцями шнурка кросівка, наданому експерту для проведення судово-медичної експертизи (а.с. 140 т.1).

-постановою про визнання речовими доказами дерев'яної ножки від столу та правого чоловічого кросівку зі шнурком, вилучених 24.06.2011 року в ході проведення огляду місця події (а.с. 143 т.1).

Показання підсудного ОСОБА_2 про те, що він до скоєння інкримінованого йому злочину є непричетним, суд вважає необгрунтованими, оскільки вони спростовуються фактичними обставинами справи та суперечать сукупності доказів, наведених вище, перевірених у ході судового слідства, а тому суд першої інстанції вірно розцінив таку позицію підсудного, як спосіб захисту з метою уникнути відповідальності за скоєння особливо тяжкого злочину.

Відповідно акту амбулаторної судово-психіатричної експертизи №510 від 21.07.2011 року ОСОБА_2 психіатричним захворюванням не страждає, проявляє психопатичні ознаки характеру. В період часу, який відноситься до інкримінованого йому діяння, в нього не було будь-якого тимчасового хворобливого розладу душевної діяльності, тоді знаходився у стані простого алкогольного сп'яніння, міг віддавати звіт своїм діям та керувати ними. Застосування заходів медичного характеру не потребує (а.с.214-220 т.1).

Згідно з роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України “Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи” від 07.02.2003 року, умисне вбивство ви­ знається вчиненим з особливою жорстокістю, якщо винний, позбавляючи потерпілого життя, усвідомлю­ вав, що завдає йому особливих фізичних страждань, зокрема, шляхом заподіяння великої кількості тілес­ них ушкоджень. З матеріалів справи (протоколу огляду та фототаблиці до нього від 25.06.2011 року (т.1 а.с.121), висновків судово-медичної експертизи №127к від 29.08.2011 року та планом-схемою до нього (а.с.130-135 т.1) та висновків додаткової судово-медичної експертизи №25/127 від 14.09.2011 року (а.с.140 т.1) вбачається, що потерпілому ОСОБА_9 були жорстоко завдані множинні удари по різних частинах тіла, не виключено, що дерев'яною ножкою від столу, а останній, в силу свого малолітнього віку, не міг вчинити опору і відчував сильний фізичний біль. Про наявність в діях ОСОБА_2 особливої жорстокості свідчить і те, що останній, після заподіяння численних тілесних ушкоджень потерпілому, повісив його на воротах подвір'я на шнурку від взуття, що підтверджує направлення умислу на позбавлення життя потерпілого.

Дослідивши, ретельно перевіривши та проаналізувавши докази по справі, суд детально виклав їх зміст у вироку і дав їм правильну оцінку. Докази по справі узгоджуються між собою, не містять протирічь і не викликають сумнівів в їх достовірності, а тому суд правильно обгрунтував ними вину ОСОБА_2 і вірно квалифікував його дії за п.2, п.4, п.13 ч.2 ст.115 КК України, оскільки він скоїв умисне противоправне заподіяння смерті малолітньої дитини - потерпілого ОСОБА_9, вчинене з особливою жорстокістю, скоєне особою, яка раніше вчини­ ла умисне вбивство.

В ході судового розгляду порушень прав чи інтересів ОСОБА_2, у тому числі порушення права на захист, про що він вказує в апеляції, допущено не було, всі судові засідання проводилися за участю захисника. Також апеляцій ним судом був призначений захисник, який згідно наданої ним письмової розписки ознайомився з матеріалами справи і приймав участь в апеляційному розгляді справи. Твердження ОСОБА_2 про те, що захисники були йому призначені і тому здійснювали його захист формально, є безпідставними, оскільки вони були призначені відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства.

Крім того, в ході судового слід­ ства не знайшли свого підтвердження і доводи засудженого щодо причетності потерпі­ лої ОСОБА_7 до вчинення вказаного злочину, оскільки вони спростовуються зібраними по справі і зазначеними у вироку доказами і підтверджують, що саме ОСОБА_2 вчинив цей злочин.

Безпідставними є також посилання в апеляції на те, що вирок постановлений без всебічного, повного і об’єктивного дослідження обставин справи, внаслідок чого висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Вивченням матеріалів справи не встановлено даних, які б свідчили про неповноту, необ’єктивність або неупередженість при дослідженні судом обставин, які мають істотне значення для правильного вирішення справи. В ході судового розгляду справи були встановлені і досліджені всі обставини справи, з’ясування яких мало істотне значення для правильного вирішення справи, шляхом допиту потерпілої, свідків, оголошення їх показів, даних на досудовому слідстві, дослідження протоколів слідчих дій та висновків експертиз.

Призначене засудженому ОСОБА_2 покарання відповідає вимогам ст.65 КК України. При його обрані суд врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно ст.12 КК України відноситься до особливо тяжких злочинів, дані про особу засудженого, який раніше неодноразово судимий, у тому числі, за умисне вбивство за ч.1 ст.115 КК України, вчинив новий злочин в період призначеного судом іспитового строку, що свідчить про стійку злочинну направленість підсудного, небажання стати на шлях виправлення, не працює, будь-якою суспільно-ко­ рисною працею не займається, за попереднім місцем проживання дільничним інспектором характеризується негативно, відсутність обставин, що пом'якшують покарання, та обставину, що обтяжує покарання, - вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння, відсутність будь-якого каяття з боку Гри­ цая В.М. у вчиненні вбивства малолітньої дитини з особливою жорстокістю, що свідчить про виключну суспільну небезпеку засудженого. За таких обставин колегія суддів вважає, що призначене ОСОБА_2 судом першої інстанції покарання у виді довічного позбавлення волі є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів. Менш суворий вид і розмір покарання буде недостатній для виправлення засудженого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Істотних порушень кримінально-процесуального законодавства, які були б підставою для скасування або зміни вироку, колегією судів не встановлено.

Таким чином, колегія суддів вважає, що підстав для задоволення апеляції засудженого немає.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а:

Апеляцію з доповненнями засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Каховського міськрайонного суду Херсонської області від

13 листопада 2012 р. щодо нього - без змін.

Судді:(три підписи)

Згідно з оригіналом

Головуючий М.Г.Пляс