Судове рішення #4633644

                                                                

                                                     У Х В А Л А

                                            ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

 5 травня  2009 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Рівненської області в складі:            

                          Головуючого - Полюховича О.І.

                          Суддів -   Шпинти М.Д., Міщенко О.А.

                          З участю прокурора - Войтюка А.М.

                          Захисника-адвоката - ОСОБА_2

                          Та засудженого - ОСОБА_1                           

розглянула кримінальну справу за апеляцією захисника-адвоката ОСОБА_2 на вирок Рівненського міського  суду від 2 березня    2009 року.

    Цим вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,  уродженець та житель АДРЕСА_1, українець, громадянин України, з  середньою освітою,  непрацюючий, раніше  судимий 03.липня 2006 року Рівненським міським  судом за ч.2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч.2 ст. 190 КК України на 4 роки позбавлення волі,  звільнений  згідно ст.75 КК України від відбування  покарання з іспитовим  строком 2 роки,

        - засуджений за ч.2 ст.185 КК України на  один рік один місяць позбавлення волі; за ч.2 ст. 190 КК України на один рік позбавлення волі;  за ст. 198  КК України  на  один місяць арешту. На підставі ч.1 ст.70 КК України призначено один рік один місяць позбавлення волі.

        На підставі  ч.4 ст. 70 КК України з врахуванням вироку від 3 липня 2006 року призначено чотири роки позбавлення волі.

       На підставі ст.71 КК України остаточне покарання призначено чотири роки один місяць позбавлення волі у кримінально-виконавчій установі.

       Стягнено із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 1189 грн.; на користь ОСОБА_4 2024 грн. в рахунок відшкодування майнової шкоди.

       ОСОБА_1 визнаний винним та засуджений за те, що  10 березня   2006 року збув майно, достовірно знаючи, що воно було здобуте злочинним шляхом, а саме: мобільний телефон „ Сіменс А65 „ вартістю 400 грн. невідомій особі за 130 грн.

         Повторно, 5 серпня 2006 року близько 10 год. 30 хв., перебуваючи на території продуктового ринку, що по вул. Сагайдачного, 3 у м. Рівному, зловживаючи довірою ОСОБА_3, під приводом необхідності зателефонувати, отримав від останнього мобільний телефон „ Samsung - X 700",  вартістю 1139 грн. , разом з сім-картою „Київстар " вартістю 50 грн., що знаходилася в телефоні. та скориставшись відсутністю уваги з боку останнього зник з місця події , заподіявши потерпілому матеріальну  шкоду на суму 1189 грн.

      В ніч з 28 на 29 серпня 2006 року  повторно, перебуваючи в квартирі АДРЕСА_2, таємно викрав у ОСОБА_4 мобільний телефон „ Sony Ericsson K750 I" вартістю 1999грн.  разом з сім-картою „Djuice"  вартістю 25 грн., заподіявши потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 2024грн. 

       В поданій на вирок суду апеляції: захисник-адвокат ОСОБА_2 зазначає, що вирок суду є надто суворим, суд не достатньо приділив  увагу  обставинам, що пом'якшують покарання, а саме: наявність  на утриманні у ОСОБА_1 матері-інваліда та неповнолітньої дитини, а також ступеню суспільної небезпечності вчинених  ним злочинів. Просить змінити вирок суду, звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з іспитовим строком.

       На вирок суду подавалась апеляція прокурора, яка відповідно до вимог ст.355 КПК України відкликана згідно листа № 2683 вих-09 від 29.04. 2009 року.

      Заслухавши доповідача Міщенко О.А., захисника-адвоката ОСОБА_2 та засудженого ОСОБА_1 про задоволення апеляції, думку прокурора   про залишення вироку суду без змін,  дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція захисника-адвоката ОСОБА_2 не підлягає до задоволення .

          Висновок суду   про винуватість ОСОБА_1  у вчиненні злочинів , за які його засуджено, ґрунтується на сукупності зібраних у справі та досліджених в судовому засіданні  достатніх та достовірних доказів, що не оспорюється в апеляції.     

       Що стосується міри покарання, то при її призначенні, суд врахував обставини, що пом'якшують покарання ОСОБА_1, зокрема і ті, на які покликається в апеляції захисник засудженого, зокрема: щире каяття, позитивні характеристики, наявність на утриманні неповнолітньої дитини та матері, яка є інвалідом.

       Разом з тим, суд також врахував, що ОСОБА_1, будучи раніше судимим за злочини проти власності, під час іспитового строку вчинив нові злочини.

      Відповідно до п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання" у разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового злочину, суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими ст.ст.71,72 КК України.

     При постановленні вироку суд  в повній мірі дотримав вимоги ст.71 КК України, призначивши ОСОБА_1 покарання з врахуванням вироку Рівненського міського суду від 3 липня 2006 року, за яким він був засуджений на чотири роки позбавлення волі, з застосуванням ст.75 КК України.

     Підстав для повторного застосування до ОСОБА_1 ст.75 КК України, як про це ставиться питання в апеляції колегія суддів не вбачає.

     На підставі наведеного, керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів,

                                                   у х в а л и л а :     

      Вирок Рівненського міського суду від 2 березня 2009 року відносно ОСОБА_1  залишити без змін, а апеляцію захисника-адвоката ОСОБА_2 - без задоволення.     

               Головуючий  -підпис                    Судді  - підписи           

                       

  Вірно:Доповідач                                О.А.Міщенко

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація