Справа № 22ц- 418/ 09 Головуючий у І інстанції - Грушицький А.І.
Категорія № 42 Доповідач - Свистун О.В.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 квітня 2009 року місто Луцьк
Судова палата у цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі колегії суддів:
головуючого - судді Свистун О.В.,
суддів Осіпука В.В., Подолюка В.А.,
при секретарі Матюхіній О.Г.,
з участю позивача ОСОБА_1, її представника ОСОБА_2,
відповідача ОСОБА_3.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання договору житлового найму та виселення
за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на рішення Луцького міськрайонного суду від 13 лютого 2009 року, -
ВСТАНОВИЛА:
В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1. вказує на незаконність рішення суду із-за невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення та неправильного застосуванням норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову повністю.
Рішенням Луцького міськрайонного суду від 13 лютого 2009 року в позові ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання договору житлового найму та виселення - відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач зазначає, що суд першої інстанції безпідставно прийшов до висновку, що ОСОБА_3 вселилася в спірне приміщення як член сім'ї власника квартири, оскільки таких доказів відповідач суду не надала. Не спростовано в судовому засіданні надані позивачем докази щодо укладення з відповідачем у справі договору найму жилого приміщення, оскільки вона була членом сім'ї сина власника квартири, а не безпосередньо власника.
Крім того, зазначає, що судом порушені норми матеріального права, зокрема ст.161,156,168 ЖК України та інші законодавчі акти. Вважає, що відповідач порушує її право власності та право вільно розпоряджатися спірною квартирою.
Позивач ОСОБА_1. та її представник ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримали з підстав зазначеній у ній.
Відповідач ОСОБА_3 заперечила апеляційну скаргу, оскільки вважає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, просить залишити рішення без змін.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідач ОСОБА_3 вселена в спірну квартиру як член сім»ї власника квартири ОСОБА_1 на постійне проживання.
Заслухавши доповідача, пояснення позивача ОСОБА_1 її представника ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3., перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1. є власником квартири АДРЕСА_1. 29 листопада 2002 року в дану квартиру була зареєстрована ОСОБА_3, дружина ОСОБА_4, на постійне місце проживання з згоди власника та члена сім'ї власника. Чоловік ОСОБА_3. - ОСОБА_4, син власника квартири, помер у вересні 2007 року.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідач ОСОБА_3 постійно проживає в спірній квартирі. При вселенні її в цю квартиру будь-які угоди про порядок користування жилим приміщенням з нею не укладалися.
Відповідно до ст. 156 ЖК України члени сім'ї власника жилого будинку /квартири/, які проживають разом з ним у будинку /квартирі/, що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку /квартири/, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням. За згодою власника будинку /квартири/ член його сім'ї вправі вселяти в займане ним жиле приміщення інших членів сім'ї.
Отже, судом встановлено, що ОСОБА_3 була вселена в спірну квартиру як дружина сина власника квартири, а отже як член сім'ї власника квартири. Договір найму /піднайму/ жилого приміщення між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 не укладався.
Згідно з ст.158 ЖК України договір найму жилого приміщення укладається між власником будинку /квартири/ і наймачем у письмовій формі з наступною реєстрацією у виконавчому комітеті місцевої ради. Договір повинен містити вказівку на предмет договору, строк, на який він укладається, визначати права і обов'язки наймодавця і наймача та інші умови найму.
Однак, позивач та її представник не надали суду доказів щодо укладення між сторонами договору найму спірного жилого приміщення.
Відповідно до ст..9 ЖК України ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користуванні жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.
Підстав для виселення відповідача з жилого приміщення судом не встановлено.
Таким чином, суд першої інстанції з'ясував всі обставини справи, дослідив всі надані сторонами докази та дав їм вірну юридичну оцінку.
Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, рішення ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Луцького міськрайонного суду від 13 лютого 2009 року в даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді: